хочу сюди!
 

Марина

36 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-45 років

Замітки з міткою «діти»

Чи варто дітей балувати? Нас не балували зовсім...



[ Читати далі ]


0%, 0 голосів

14%, 2 голоси

7%, 1 голос

71%, 10 голосів

7%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Чи проходить час даремно?

Колись чула вислів,  щось типу, якщо ти не прочитав сьогодні жодної книги, жодної сторінки – ти цей день жив даремно.

Скоро у моєї першої доньки день народження. Пам’ятаю, як тільки вона з’явилася на світ, перше, що я подумала : « Я жила не даремно». Чомусь на той момент, коли мені було 22, я вважала, що якби навіть я в той день померла, то я уже залишила слід в цьому світі – це нове життя може дати світу щось більше, ніж дала я…

Зараз, коли мені вже майже 32,  у мене є розуміння того, що просто народити дитину не достатньо,  та це розуміння прийшло вже досить давно. І після думки «Я жила не даремно», наступною такою суттєвою думкою була: «Тепер є для кого жити». Ні, не те, щоб я до того жити не хотіла, чи рідних у мене не було… просто коли з’являється дитина, вона така безпорадна… і ти починаєш розуміти, що мама у неї одна і її ніхто не замінить. Пам’ятаю, як вона плакала, а я не могла до неї встати, тому, що у мене крутилось у голові і я практично зразу втрачала свідомість. Та якщо раніше, коли у мене щось боліло, я могла просто полежати (і цим полегшити біль чи головокружіння), то тепер так не можна було і я не мала права на слабкість. Доводилось вставати через «не можу».

То коли ми можемо вважати, що день прожитий не дарма? Як на мене тоді, коли ми задоволені тим, що зробили протягом дня. Якщо метою було прочитати книгу – то ти вважатимеш цей день не даремним, як прочитаєш її. Думаю, якщо перед сном ти задоволений своїми діями і досягненнями (протягом дня), цей день пройшов не даремно.

 

Чи корисний кролик, індичка, молода курочка маленьким дітям?

Останнім часом по телевізору, на просторах интернету можна побачити багато информації, що маленьким дітям в якості прикорму і харчуванню в перші роки життя потрібно давати таку корисну і ніжну курочку (бройлера), індичку, кролика.
Коли в мене появилися дітки, я напевно, як і всі молоді мами, стала багато читати на ці теми, і вже хотіла бігти купувати індичку, але так як живемо в селі і вирощуємо різну живність я стала більш детально вивчати, як саме годують цих кроликів, курочок і індичок. І от що я дізналася і хотіла б поділитися з Вами, можливо і вам пригодиться ця інформація.
Кролики
Ті, хто займається на продаж кроликами у великих масштабах, той використовує готовий комбікорм в гранулах. Туда входить зерно дроблене, мука з сіна, вітаміни синтетичні, мінерали, кормові антибіотики, ароматизатори, засоби, щоб не портився корм.
Сіном чи травою не кормлять, так як це затратно, неефективно і кролики часто хворіють.
Кроликів вакцинують.
Індики і бройлери (молоді курочки, циплята)
раціон і утримання у них схоже.
Суть молодого ципляти, тих що продають у супемаркетах, вік їм максимум 60 днів, вага тушки близько 2,5-3 кг.
Вони виходять ніжні і смачні, але...
раціон-комікорм (гранула, склад - зерно, вітаміни синтетичні, білок синтатичний, ароматизатори, кормові антибіотики ), вода, тепло, вентиляція, на вулиці вони навряд гуляють, сонця не бачать.
випойка антибіотиком, вакцинами, вітамінами, так як їх не пропоїти можуть захворіти, що в тих масштабах, що вирощують це не припустимо.
а ще можна врахувати зерно, яке використовують для приготування кмбікорму це зерно з полів, де наші аграрії, активно використовують гербіциди, фунгіциди, пестициди, стимулятори росту, і дуже часто використовують понад норму.

Все це є з одної сторони насторожує і налякує, але якщо допустити, що скрізь всю хімію вони використовують по нормі, то можна припустити, що їсти можна, але питання  НАВІЩО травити маленьких дітей, коли можна взяти припустим баранину чи козлятину, телятину. Вона в більшості випадків теж дієтична і менш напічкана всією цією хімією.
Будьте здорові Ви і Ваші дітки.

Чому чоловіки хочуть сина?



Чому чоловіки хочуть сина?
Сучасн чоловіки дуже трепетно підходять до питання появи дітей на світ, оскільки багато хто вважає, що ще не "нагулялися", але коли вже йдеться про вагітність, тоді і з'ясовується, що представники сильної половини людства в основному хочуть саме синів. Безумовно, бувають випадки, коли народження дівчинки теж є радісною подією, але це не можна назвати закономірністю.
Можна назвати кілька основних причин, через які чоловіки частіше хочуть синів, ніж дочок. Насамперед, слід зауважити, що в останні роки стає все більш важливою роль батька у вихованні дитини, а чоловікові психологічно набагато легше виховати малюка однієї з собою статі. Це стосується як морального виховання (хто, як не тато, пояснить, що означає бути справжнім чоловіком), так і спільного проведення часу. Разом із синами татусі можуть ходити на виставки автомашин, перегони, отримують право на придбання радіокерованих літаків та автомобілів. Також можна разом займатися спортом, ходити на футбольні матчі, а потім вже дорослому сину розповідати про взаємини між статями.
Крім того, для багатьох чоловіків дуже важливий сам факт появи спадкоємця на світ, а також те, що їх прізвище не закінчиться на них самих і рід буде продовжений. Дівчата, коли виходять заміж, здебільшого змінюють прізвище, та й онуки вже будуть у результаті носити інше прізвище. Хоча на перший погляд може здатися, що насправді нічого страшного у факті «обриву» роду немає, для чоловіків це дуже важливо, адже кожен з них з молодих років ввібрав, що найважливіше - стати гідним представником і продовжувачем своєї сім'ї.


40%, 6 голосів

27%, 4 голоси

13%, 2 голоси

20%, 3 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Виховання складна штука...

 


Зазвичай з ознаками правильного виховання люди плутають такі показники, як кількість прочитаних дитиною книг, чи їсть вона тільки здорову їжу або чи досягла успіхів у навчанні або спорті. Але насправді хороше виховання полягає в іншому. 

[ Читати далі ]

Найгірше, що батьки можуть зробити для своєї дочки...

 

Найгірше, що батьки можуть зробити для своєї дочки — це виховати її “чемною дівчинкою”. Я не маю на увазі “порядною”, “розумною”, “відповідальною”, а саме – “чемною”.

Бути чемною — це значить орієнтуватися на чужі оцінки, боятись образити будь-яку скотину, яка плює тобі в душу, намагатися знайти добре, в кожному лайні. Бути чемною, це значить бути зручною — це страшний вантаж, від якого, ой, як не легко позбутися. І всього життя буде замало.

Але чемних дівчаток дуже люблять батьки, вихователі в дитячому, вчителі, та й взагалі всі дорослі, адже з ними немає ніяких проблем. Скажеш такій дівчинці доїсти бридкий суп — вона чемненько все доїсть. Буде давитися, але доїсть, бо так треба. А вона ж чемна, головне, щоб дорослі не сердились на неї. А потім дивуються, звідки в неї зайві кілограми і ця звичка запихатися їжею, коли і не хочеться. А все тому, що ця дівчинка так і не навчилась прислухатися до себе, не чує своє тіло.Їсть і дивиться на виховательку: ще їсти чи вже можна залишити?

Взято з мережі

Ви виставляєте фото ваших дітей у соціальні мережі?


Ви виставляєте фото ваших дітей у соціальні мережі? Про п’ять причин, щоб не робити цього, читайте у цій статті. 
[ Читати далі ]