Голос з минулого.
- 25.08.10, 22:03
Дзвонила сьогодні знайомій - треба прийти до неї, покрутити з одним проектом.
Вона пояснює, що краще приходити, коли можна буде з дитиною на вулиці сидіти, бо дитина на вулиці в колясці якось краще спить.
Ось я і думаю: це дитина від спеки так - на вулиці ж якось і вітерець, і затінок.
Чи це батьки її розбалували і вона відчуває: на руках в кімнаті поносити можуть.
А ми ж взагалі часто прикриваємось якимись зовнішніми факторами, коли від людей чогось хочемо, еге ж?
І знову це саме.. Де жа вю, як то кажуть. Як з'ясувалось сьогодні, ще одна моя знайома переспала ще з одним моїм другом... для того, щоб показати, як вона мене кохає, як вона бажала бути зі мною, і ГОЛОВНЕ - який я безчуттєвий, та нездатний взяти її самостійно, без натяків і залицянь. Короче кажучі, я винний в тім, що не поводжусь як справжній чоловік (не трахаю все що колишиться)... Ось тільки натяк розумію зовсім по-іншому. Якщо дівчина здатна переспати з моїм другом - хай з тими друзями і живе далі. Мені така дівчина точно не потрібна в ролі пари на решту життя. Хоча, трішки шкода, що вона - така сама, як і всі інші... я правда сподівався, що у нас все із нею може бути добре. Але, як чудово, що люди час від часу втрачають над контроль над своїми соціальними образами та стають самими собою... І як жаль, що іноді на це так довго приходиться чекати.
Висновки такі: - "Пьяная баба себе не хозяйка" - "Что у трезвого в уме, то у пьяного на деле" - Не варто сумувати за тією жінкою, яка не витримала навіть єдиної скрутної ситуації.
Просто ти живеш не на тому березі ріки,
Де я стою, де чекаю місяці, роки.
А ти живеш не на тому-у-у....
Березі ріки)