Очікуємо покращення через погіршення
- 05.06.20, 12:57
- Ми любимо тебе, Україно!
Поставити правильний діагноз хворому - одна з найважливіших речей не тільки для лікаря, а насамперед для самого хворого. Адже, поставивши неправильний діагноз, це значить не тільки згаяти час на лікування, але й внаслідок хибного лікування - лише зашкодити хворому.
Наприклад, коли у хворого температура, це не обов'язково значить грип, це може бути також малярія, і гарячий чай з лимоном хворому точно не допоможуть, але й зашкодять.
Це було замість вступу. Ідея я думаю зрозуміла. Повертаємося до суті. Не скажу, що результати президентських виборів 2019 мене дуже здивували, Україна відносно молода країна і населення, що населяє цю територію має ще навчитися достатньо базових і фундаментальних речей, які наші східні і західні сусіди знають як 2+2=4.
Мене дивує лише нерозуміння феномена Зеленського нашою українською елітою і проукраїнськими громадянами. Я ще можу зрозуміти реакцію західних ЗМІ, які намагаються пояснити це світовим трендом і неухильним зростанням популізму в політиці. Наводять приклад Трампа, Італії, Греції, Брексіт і т.д. Ці західні ЗМІ відкрили для себе Україну лише в 2014 році, тому вимагати від них чогось було б дуже оптимістично.
Але як можуть порівнювати Зеленського і Трампа самі українці? Порівнювати голос за Зеленського і голос за італійських популістів це явне нерозуміння самої суті проблеми нашого соціуму.
Популісти будь-якої країни завжди намагаються показати своїм виборцям, що вони є найкращими. Створюється такий собі культ виборця, культ простої людини, але в той же час сильної і важливої. Гітлер в 1930-х роках казав німцям, що вони є великою арійською нацією, надлюдьми, що мають керувати іншими націями. Ленін казав що все тримається на простому пролетарському трудязі, який є фундаментом всього світу. Італійські попілусти говорили про великий італійський народ, який є достойний набагато кращого фінансового статусу. Трамп обіцяв зробити великою батьківщину кожного виборця, а значить і возвеличити самого виборця (Make America Great Again) і т.д. Цей поклик до почуття гідності і самоповаги, намагання возвеличити кожного виборця, дати відчуття потрібності і цінності свому виборцю є основою будь-якої популістичної кампанії.
Чи можна було б уявити, щоб який-небудь італійський політик-популіст з Партії 5 Зірок, висміював жертв Мусоліні чи померлих італійських солдат, а потім отримав 73% на виборах як "нове обличчя в політиці"? Чи можна собі уявити, щоб кандидат на президента Ізраїлю сміявся над Голокостом і представляв ізраїльську армію як баранів, а потім його підтримали 73% євреїв як антикорупціонера і рятівника країни? А скільки б отримав відсотків на виборах Трамп якби назвав США країною-проституткою, що приймає зі всіх сторін?
Очевидно, що політична кар"єра цих "популістів" була б закінчена. Це є дуже важливий факт. Але чому там де західний політик закінчує свою кар"єру, в Україні політик має 73% підтримку? Очевидно, що справа не в популізмі.
Людина, що голосує за політичного діяча який розповідає про велику націю - насправді погоджується зі своїм правом бути частиною великої нації.
Людина, що голосує за політичного діяча який розповідає про великі зарплати - насправді погоджується зі своїм правом мати велику зарплату.
Людина, що голосує за політичного діяча який розповідає про зниженням тарифів - насправді погоджується мати низькі тарифи.
Людина, що голосує за політичного діяча який розповідає про Батьківщину-проститутку - насправді погоджується з тим, що його Батьківщина - проститутка.
Кожна людина, що голосує за політика який називає своїх виборців хохлами - свідомо чи підсвідомо з цим погоджується.
Так само цей виборець свідомо чи підсвідомо погоджується, що його Батьківщина - проститутка, армія - барани, національне гасло - підходить для вживання в туалетах, а над жертвами Голодомору можна сміятися.
Але чому ж ці 73% голосували за людину, що ображала їх Батьківщину і їх самих. Насправді, 73% голосували за обіцянки боротьби з корупцією, за обіцянку "кінця епохи бідності", за обіцянку зниження тарифів, за обіцянку проведення реформ і закінчення війни. Тобто, ці 73% погоджувалися бути хохлами, аби б їм тільки знизили тарифи. Вони погодилися б в жити в країні-проститутці, аби без корупції. Вони б дозволяли називати свою релігію "термосом" і висміювати їх національні символи, аби тільки підвищили зарплати і пенсії.
Це є дуже важливий факт, який і відрізняє українців (чи правильно б було сказати хохлів?), від вже сформованних націй. Ні поляки, ні італійці, ні греки, ні американці ніколи б в житті не погодилися з тим, що їх Батьківщина - проститутка, а вони самі "хахли" в обмін на зниження комуналки. Вони б ніколи не наплювали на свою культуру і пам"ять про своїх предків в обмін на дешевшу цибулю чи помідори.
Кожному з цих 73% насправді немає різниці чи його Батьківщина називається Україна, чи "Малоросія", чи "Російська Імперія", да хоч "Квартал95", "какая вобще разніца?" аби були низькі ціни на газ.
Мова? Віра? "Какая разніца на каком язіке". "Томас на хлеб не намажеш" - аби цибуля в магазині була дешевша.
Основні цінності нації і держави для 73% не мають жодного значення. Навіть не так. Якесь значення вони мають звичайно, але явно не є в приорітеті. В приорітеті – власний шлунок. Але не слід плутати це з простим обивателем, людиною, що живе лише своїми інтересами. Будь-який обиватель-американець, чи обиватель-італієць любить свою Батьківщину і ніколи б не проголосував за когось, хто його Батьківщину ображав чи висміював.
Кожний з голосувавших за Зеленського страждає на важку хворобу недержавності. Для цих 73% цінності держави - це такий собі баласт, який можна викинути під час шторму за борт. Це така собі диковинна річ, привезена з-за океану, а що робити з нею невідомо – на хліб же не намастиш і не з”їси. Навіщо нам ця держава, якщо в ній малі пенсії? Кому потрібна українська культура і мова, якщо в нас корупція велика? Для чого ця незалежність, якщо її на хліб не намастиш? Може краще продати цю незалежність? Погодитися з тим, що ця держава – проститутка, посміятися над мільйонами заморених голодом, назвати себе хохлом в обмін на боротьбу з корупцією, гарні дороги і низькі тарифи? І там де вже сформована нація з самоповагою і почуттям гідності з відразою віднеслася б до цієї «пропозиції», наш простак опустив очі і погодився, що він хохол і його Батьківщина – проститутка, в обмін на обіцянку боротьби з корупцією. Можете сміятися з Голодоморів, з майданів, показувати мене як рагуля-хохла, але знизьте тарифи і ціни в магазинах!
Замість висновків:
Кожна людина, що проголосувала за Зеленського свідомо чи підсвідомо погодилася бути хохлом і жити в країні-проститутці в обмін на зниження комуналки і цін в магазинах. Кожна людина з цих 73% перетнула дуже важливу психологічну границю і свідомо чи підсвідомо відмовилася від державних цінностей.
Як показує історія, нації що роблять такий вибір ніхто не поважає і з їх правами ніхто не рахується. Такі «держави» з часом втрачають свою державність і незалежність, а потім і сам хліб, на який цю незалежність так і не змогли намазати.
Коли Зеленський не зможе понизити тарифи і ціни в магазинах, тобто не зможе дати того, що люди хотіли отримати в обмін на державні цінності, кожний виборець Зеленського стане перед новим вибором – або піти ще далі і відмовитися від доцільності існування вже самої держави Україна в обмін на нові обіцянки (Кримський і Донбаський сценарій в 2014), або повернутися на крок назад – до тимчасового визнання державних цінностей.
Рано чи пізно, але в Україні виникне новий конфлікт про доцільність існування вже самої держави в якій є високі тарифи і ціни в магазинах. Частина людей, розчарувавшись в українській політиці і в самій Україні буде намагатися знайти нову державу на заміну тієї, яку не змогли намазати на хліб.
30 липня 2015 року уряд США оголосив про нову хвилю санкцій щодо Росії. Зазначено, що їхньою метою є "...підтримка тиску на Росію за порушення міжнародного права і розпалювання конфлікту в Східній Україні".
Серед тих, хто підпав під санкції – колишні українські чиновники, оператори кримських портів, а також російські компанії, в тому числі ті, які використовувалися для ухиляння від санкцій. В даній статті ми розглянемо кожну з цих груп, а також проаналізуємо потенційну ефективність нового раунду санкцій.
Та спершу зафіксуємо планку очікувань: хоча ті санкції, що існували досі, не мали миттєвого прямого ефекту, вони, ймовірно, запрацюють у довгостроковій перспективі (VoxUkraine раніше вже аналізував наслідки санкцій для російської економіки і фондового ринку).
Зниження цін на нафту суттєвіше вплинуло на російську економіку. Але санкції, безумовно, підвищують "нафтові" втрати. Та оскільки Росія має великі резерви в іноземній валюті, це дає змогу російському уряду певний час мінімізувати вплив обмежень на економіку.
Перша група. Найближче оточення Путіна та концерн "Калашников"
Британська корпорація BBC віднесла
Геннадія Тимченка і Бориса Ротенберга до найближчого оточення Путіна,
коли пояснювала, чому цих осіб включили до санкційного списку рік тому, в
липні 2014 року.
Цього разу санкції були запроваджені щодо осіб і компаній, які допомагали Тимченку та Ротенбергу ухилитися від санкцій, введених раніше. Те саме стосується концерну "Калашников", який був включений до галузевого (виробництво вогнепальної зброї) списку санкцій.
Схоже, протягом цього року Тимченко та Ротенберг почувалися
некомфортно, а тому почали шукати схеми, щоб звести до мінімуму
негативний ефект накладених на них обмежень.
Нова хвиля санкцій спрямована на те, щоб закрити деякі з лазівок для "друзів Путіна".
Це може стати сигналом для інших бізнесменів, пов'язаних з російським президентом: їм не вдасться за допомогою махінацій обдурити уряд США, а ціна дружби з Путіним виявиться зависокою.
А оскільки багато фінансових операцій неминуче проводиться в доларах США, викриття нових структур, що співпрацюють з Тимченком та Ротенбергом, може виявитися досить збитковим для них.
Водночас концерн "Калашников", імовірно, не відчує значного ефекту від санкцій в короткостроковій перспективі, оскільки має фінансову підтримку від уряду Російської Федерації. Інакше кажучи, вартість санкцій покриватимуть за рахунок російських платників податків, а не керівництва "Калашникова".
Друга група. Українські екс-посадовці
До нового списку увійшли Андрій Клюєв, Сергій Курченко, Едуард Ставицький та Олександр Янукович.
Всі вони відігравали важливу роль за часів президента Януковича. За неофіційною інформацією, вони втекли до Росії в 2014 році, прихопивши мільярди доларів.
Ця одіозна група прибічників Януковича мала достатньо часу, щоб вивести з України свої багатства, і зараз продовжує комфортне життя в РФ. Можливо, ці санкції були введені запізно.
Водночас цим особам свого часу вдалося мінімізувати юридичні проблеми, оскільки нова українська влада не змогла надати переконливих доказів їхніх порушень. Таким чином, інші країни не були зобов’язані тримати їхні активи замороженими.
Новий раунд санкцій зробить життя соратників Януковича складнішим, навіть без обвинувального вироку в Україні.
Третя група. Порти в Криму
Новий раунд санкцій охоплює основні порти в Криму, в тому числі в Керчі, Феодосії, Севастополі, Ялті та Євпаторії. Крім того, під удар потрапила Керченська поромна переправа.
Існує думка, що РФ змогла успішно налагодити морське сполучення між Кримом та материковою частиною Росії. Верхні графіки на малюнку, наведеному нижче, демонструють, що рух транспорту між Росією і Кримом має тенденцію до збільшення. Російські ЗМІ навіть повідомили, що поромні компанії, що базуються в Греції, почали працювати на нових маршрутах, таких як Севастополь-Новоросійськ.
Поліпшення комунікації між материком і півостровом дуже важливе для Росії: рух через Керченську поромну переправу нестабільний та залежить від погоди. Зокрема, нижні графіки свідчать, що час очікування може дуже сильно змінюватися залежно від погодних умов і періодів пікового попиту.
Те, що віднині транспортно-пересадочні вузли опинилися у санкційному списку, зробить подорожі та перевезення Крим-Росія більш проблематичними.
Нові санкції з боку США можуть стати попередженням для транспортних компаній, які здійснюють рейси до та з кримських портів.
Загалом цей блок санкцій збільшує ціну, яку доведеться заплатити за ведення бізнесу в Криму. Як наслідок, російські платники податків будуть змушені сплачувати більший рахунок за окупацію Криму.
Крім того, дороге та нестабільне поромне сполучення, вірогідно, призведе до зниження підтримки окупації у суспільстві,
адже рівень життя без транспорту, ймовірно, погіршуватиметься і надалі (приміром, збільшення транспортних витрат може призвести до зростання цін в Криму).
Відповідно до прогнозів
VoxUkraine, Крим поступово перетворюється на відсталий, депресивний
регіон на зразок Придністров'я, Абхазії чи Південної Осетії.
Статистика трафіку Крим-Росія, джерело |
Четверта група. Дочірні структури "Роснефти"
Як зазначалося раніше, падіння цін на нафту є найбільш ефективною
"санкцією". Водночас попередні обмежувальні заходи збільшили вартість
кредитів і видобутку цієї сировини.
Загалом це схоже на ситуацію з концерном "Калашников", оскільки "Роснефть", ймовірно, отримає підтримку від уряду РФ. Таким чином, безпосередній вплив на "Роснефть" може бути незначним (ціни на акції "Роснефти" не впали після оголошення санкцій (див. ілюстрацію).
Ціна акцій "Роснефти" на Московській біржі, 27.07.15-31.07.15 Джерело: Yahoo.finance.com |
Водночас тривале збереження санкцій спустошуватиме казну російського уряду.
Без великих доходів від продажу нафти уряду Росії доведеться обирати між зменшенням підтримки для таких компаній, як "Роснефть", і скороченням інших державних витрат (на охорону здоров'я, освіту тощо).
Будь-який з варіантів може виявитися дуже дорогим для політичного режиму в Росії.
Таким чином, розрахунок уряду США полягає в тому, що російський уряд, як до того - влада Ірану, врешті-решт вирішить серйозно вести переговори і повернутися до дотримання міжнародного права.
П’ята група. Дочірні підприємства російських держбанків
Нові санкції поставлять російські банки та їхні дочірні компанії в ще більш жорсткі умови не лише в Росії, а й в інших країнах.
Наприклад, український Промінвестбанк, який, по суті, є великою дочірньою компанією "Внешэкономбанка" в Україні, тепер перебуває під санкціями.
Варто зауважити, що банківський сектор є вразливою частиною російської економіки. На додаток до рецесії, яка послаблює банківські баланси, російські банки відтепер обмежені у здатності позичати кошти на міжнародних ринках капіталу.
Окрім того, все більше обмежуються їхні міжнародні операції.
Нестача джерел фінансування робить кредитування в Росії дедалі складнішим, а це в свою чергу поглиблює економічний спад.
Та попри ці перешкоди, "Внешэкономбанк" та інші установи його масштабу не "обваляться" у найближчому майбутньому: вони занадто великі, щоб Росія дозволила їм збанкрутувати.
Натомість – знову ж таки – витрати на підтримку банківського сектора ляжуть на плечі російських платників податків.
"Подушка безпеки" у вигляді валютних резервів Росії нині здається значною, але рано чи пізно такі витрати, швидше за все, стануть не по кишені російському уряду.
А населення РФ стане все більш невдоволене тими жертвами, які воно має принести через дії своєї влади щодо Криму та Донбасу.
Підсумовуючи, варто зазначити, що санкції щодо кримських портів і
транспортних компаній, ймовірно, матимуть більший безпосередній вплив,
ніж інші нові обмежувальні заходи.
Але не слід недооцінювати вплив інших санкцій: вони мають сильний "сигналізуючий ефект" та виснажують путінський режим.
Автори:
Юрій Городніченко (університет Берклі) та Олександр Талавера (університет Шеффілда), співзасновники VoxUkraine, для "Європейської правди"
http://www.eurointegration.com.ua/articles/2015/08/6/7036686/
Через падіння цін на золото Росія втратила 2,4 мільярда доларів
Четвер, 6 серпня 2015, 19:35
Рекордне падіння світових цін на золото за останні три тижні коштувало Росії і Китаю в сукупності 5,4 мільярда доларів.
Про це повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на дані Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Вартість золотих резервів Росії з 16 липня по 4 серпня впала на 2,4 мільярда доларів, до 44,5 млрд.
Китай за той же час втратив близько 3 мільярдів доларів, його резерви до зазначеної дати становили 61 млрд доларів.
Резерви золота Росії на 4 серпня становлять 1,275 тисячі метричних тонн, Китаю - 1,658 тисячі метричних тонн, уточнює агентство.
"Головний удар в останні три тижні припав по резервах двох країн, що було пов'язано з рекордним за останні п'ять років падінням цін на золото у зв'язку з очікуваннями підвищення ставки рефінансування і зміцненням долара", - пояснюють аналітики агентства.
При цьому в останні шість років саме Росія і Китай були найбільшими покупцями золота.
Китай з 2009 року збільшив розмір своїх резервів у золоті на 60%.
Росія більш ніж у два рази збільшила свої резерви в останній місяць, коли золото подешевшало на 6,5%, відзначає агентство.
http://www.epravda.com.ua/news/2015/08/6/554102/