хочу сюди!
 

Kateryna

54 роки, лев, познайомиться з хлопцем у віці 45-60 років

Замітки з міткою «вірші»

Ода суржику

Нащо потрібні писаки? Задля цікавих розваг? Так підкажіть же лайфгаки, щоб вєсєліть посіпак. Як мені вижити, люде? Як досягнути мети? Наче в пустелі верблюди Мрії, що звуться мєчти. Знов пробиваючи коло Власних обмежень и меж Наче малеча до школи Плентаюсь шляхом надєжд Суржик, русизми.. Що далі? Внутрішній цензор оре. Я розстібнула сандалі І босоніж по травє. Рушити правила круто. Світ - іподром заборон. Діє обмежень отрута, шикають з різних сторон. Чхати хотіла...

Читати далі...

Стояла нічка...

Стояла нічка, сиза і похмура, Літали духи пізньої весни, Блискучий грім вихоплював фігуру Стрункої, кучерявої сосни. Сміливо вітру піднімались крила, Страху маленький ворушився біс, А дощ ішов, здається, через силу, Напевне, літу клятву вже приніс.[Приєднана картинка]

Конституція не діє

Тут заборонені думки.І конституція не діє.Адміни справно, залюбки,Того, хто мислити умієПопросять ввічливо стулитьСвій ротик. Навіть тут не чули,Що вже давно настала мить,Коли свободу повернули.В Сибір бо начебто тепер Поетів вже не відправляють,Які не люблять СССР,Які вітчизну прославляють.Свободу слова взагаліНа цьому сайті не цінують.І думку тисячі людейВони відкрито ігнорують.Якщо адмінчик невзлюбивКогось із вас, то оh mein Gott!Плювати він тоді хотівНа той гарант усіх свобод.Він скаже вам, ...

Читати далі...

Все ніби є, а людство знову бідне...

Все ніби є, а людство знову бідне, Бо світ уже не тоне в чудесах, Дощі бурмочуть казочки нуклідні В сплюндрованих жадобою лісах. Кар’єрів скрізь накидано стигматів, І пластиком залита кожна п’ядь. Кого тепер, мій Божечко, карати? Кому тепер ковчега будувать?[Приєднана картинка]

Поле

Велике поле, вічне поле, Ані машин, ані дротів, О, скільки тут згубили солі, І скільки випито життів. Сказати б щось – немає слова, Змовчати б щось – думок нема, Є тільки небо білоброве, І маку стишена юрма.[Приєднана картинка]

Піти до неба...

Піти до неба і у небі, Де добрих снів чатує рать, Межи часів тендітних стебел Тебе невпізнану впізнать. І, на краю людського світу, Ковтнувши подих висоти, З тобою небом говорити, Тобою небо берегти.[Приєднана картинка]

Передчуття передкраси...

Передчуття передкраси. Таємні натяки на зміни. Прозорі світяться ліси, І сонце бігає в хустині. Іще морозу сяє сіль, Іще бракує небу слова, А вже гуде діжкатий джміль, І навіть настрою медово.[Приєднана картинка]

буде день буде ніч...

буде день буде ніч буде небо і низ для моїх протиріч місце знайдеться скрізь буде з розумом спір птах печінку склює а дрімоті не вір не моє не моє[Приєднана картинка]

За зорею зоря...

за зорею зоря за горою гора неописаний світ дивні натяки раю а слова не ідуть а словам не пора ніби щось у душі їх надійно тримає може то хараман може розуму гра може просто душа не вернулась до тями за зорею зоря за горою гора а над горами ніч гомонить солов’ями[Приєднана картинка]

Audi, vide, sile.

Audi, vide, sile. Слухай, дивись, мовчи. День на шматки розбито. Небо дає ключі До розуміння світу. Те, що було – пусте, А до світанку – рано. Чуєш, як сон цвіте В синіх руках туману?[Приєднана картинка]