[Приєднана картинка] Янукович, недороблений дибіл! Невже розуму останки розгубив?! Путінський мудак бритоголовий, Ти ніколи не відмиєшся від крові. Схаменися, доки ще не пізно! Забери своїх недоумків залізних! Не уникнеш ти народної розплати, Час настав за все відповідати! Ти народ вже не зупиниш, не зламаєш, Дух свободи ти не подолаєш! І москва тобі не допоможе, Бо народна воля – воля Божа! Варваре, ти не в народ стріляєш! Свою ж владу ти...

Читати далі...

Коли погано зовсім на душі, коли від найрідніших – ніж у спину, я згадую як давні спориші мені до лісу вкутують стежину. Там спокій. Небо грізно височить, гілля дерев тремтить несамовито. Там вітер не шепоче, а кричить, що хай там як, а треба далі жити! І я біжу. Туди де дикий рев. Втікаю від людей, як від вампірів. І хоч лякають очі з-за дерев, Але, повірте, люди гірші звірів. Від лісу величі час зупиняє біг, стихає розпач, у ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Снежные бури в марте, пальцами на песке,Я нарисую сидя, утром в одном носке,Кофе даёт горчинку, лампочка даёт свет,Падают вниз снежинки, не оставляя след.Солнце когда-то тоже, скатится в никуда,Всех заберёт на звёзды, ласковая вода,Тихо пустеет кружка, сон отступает прочь,Хоть за окном и утро, но за глазами – ночь.© William van Warg

Пішли дивитись грудню в очі, Він у лісах давно заліг, Де ієрогліфи сорочі Зоря насипала на сніг. Там вітер довгі монологи Читає тіням самоти, Там в кожнім дереві – епохи, Живі історії, світи! Там кожне судження – пророче, Усі незлагоди – мов дим. Пішли дивитись грудню в очі, Пішли мовчати разом з ним.[Приєднана картинка]

Жабки вмить відклали справий поспішили на отаву,бо почули краєм вушокперешіптування мушок,які чули від зозульки,що згубив хтось жовті кулькиі тепер вони рядочкомтам, на березі ставочка.Гомоніли всі, хто звідки:- Може сонечка то дітки?Ну, а може, на осонніпогубив листочки сонях?Чи то перли золотистііз коштовного намиста?Обійшовши берег разомвсі пусті розмови зразупорозвіювали жабки:- Що ви! То цвітуть кульбабки!

Стріла подругу Маруся на крутющій тачці. Вся як цяця, модні буси, одяг від Versace. – Де знайшла таку роботу, де така зарплата? – Що ти, що ти! Це мій Котя, він же в депутатах! – Мабуть гарно ти ґаздуєш, от він догоджає; приголубиш, нагодуєш, діток доглядаєш... – Які діти? А фігура? Прибирання? Здрасті! Не для того манікюри в мене за сто баксів! А на мужа я, Марусю, маю компромати, от він біситься, та мусить мені догоджати. &nbsp...

Читати далі...

В твоїх світанкових снах я мавкою лісу була –смарагдовий блиск в очах і сукня з травою в тон…І я до сих пір в ліси &nbsp...

Читати далі...

"а ти являйся срібним ангелом хоча б вві сні, і не дивись на час, бо він не стане на заваді..." До тебе увірвусь легеньким вітерцем... І ніжно лоскотатиму все тіло. Притисну милу мою до своїх грудей... В Бажанні попадемо... до Кохання Виру. До тебе прилечу промінням світла... І очі уві сні твої засяють. Тривати довго-довго буде наше літо... Доки ти мене згодна лиш кохати. Я буду думкою... я буду мрією... Шаленством твоїм... та твоїм вирієм. Я буду зіркою .....

Читати далі...

І знов не спиться. За вікном давно Серпанком ніч все вкутала охоче. На «ти» ми з нею стали вже давно, На брудершафт п’ючи біль опівночі. Із присмаком солоної сльози Й солодкої усмішки, визнать мушу, – Її цілунки – подихи грози, Її вино немов бальзам на душу.

Як добре поруч із коханими не спати. Оберігати снів солодких зорепад. І кожною клітиночкою відчувати Коханого створіння дивний аромат. Затамувавши подих, губи спрагло, ніжно Очима й серцем цілувати досхочу, А потім пестити волосся і неспішно Шептати тихо: «Я тебе не відпущу»… Як добре поруч із коханими не спати. Ловити подихи, що так думки п’янять. Тоді всім Всесвітом стає одна кімната, Де найпрекрасніші кохані очі сплять.