хочу сюди!
 

Катерина

42 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років

Замітки з міткою «голодомор»

Радянська історія

Я не бачив цього відео раніше, тому гадаю, хтось також не бачив це фільм. Показані докази як комуністи нищили нації, цілі народи, разом з фашистами шматували Європу. 9 травня для мене не день перемоги, а ще один день пам'яті мільйонів загиблих та закатованих комуністами.

Фільм показаний на державних телеканалах Литві, Латвії, Естонії, України, Білорусі, Польщі, Словенії, США . Не показаний та більш того, заборонений у Росії.

http://video.yandex.ua/users/al-tkachenko2012/view/2?ncrnd=2371

Заморені Голодом...


«Україна житниця Європи 1933 р. 
- 7 млн. заморених голодом Москвою»,

До Книги Буття українського народу...

     Літа 7441 - го від Сотворення світу ( літа 1933 - го від

Різдва Христового) був в Україні Великий Голод.

     Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, ані моровиці.

А була тільки зла воля одних людей проти інших.

      І ніхто не знав скільки  невинного люду зійшло в

могилу - старих, молодих, і дітей, і ще не народжених - у лонах матерів...

      До книги Буття українського народу, - якщо Таку
     Книгу буде колись написано.

Не забудемо і не пробачимо!

Львів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору 
Львів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору, фото: Христина ПроцакЛьвів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору, фото: Христина Процак

Львів пам’ятає… На площі навпроти пам’ятника Тарасові Шевченку представники влади, громадськість та духовенство спільно із львів’янами провели екуменічну панахиду за жертвами Голодомору 1921—1922, 19321933 та 19461947 років в Україні, та згадали пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Опісля — долучились до всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті», запаливши свічки і лампадки на площі.

Львів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв ГолодоморуЛьвів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору фото: Христина Процак

Люди, що прийшли на площу, прийняли участь у загальноукраїнської акції «Запали свічку пам’яті». Вони запалили сотні свічок, з яких зокрема виклали три великі свічки, напис «Пам’ятаємо!» та роки трьох Голодоморів.

Сформувавши колону, люди з лампадками вирушили до пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій.

Львів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв ГолодоморуЛьвів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору фото: Христина Процак

«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять заморених Голодом у 1921-22 роках, 1932-33 роках, 1946-47 роках. Ці три Голодомори винищили практично все українське село, весь той генофонд нації, який би мав зробити поступ вперед — до свободи, життя, волі, стояти і боротись за вільну Україну. У селян відібрали все. Ці біси були господарями тоді на українській землі, але той страшний час минув і пам’ять про ці трагічні події описана чорними літерами в українській історії. Сьогодні кожен візьме до рук лампаду, зігріє у своїх руках, запалить свічку, щоб засвідчити, що ми пам’ятаємо, ми будемо живі, будемо боротись за Україні”, — сказав Владика Димитрій, Митрополит Львівський і Сокальський ПЦУ.

Львів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв ГолодоморуЛьвів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору фото: Христина Процак

Довідка

Згідно з результатами опитування, яке провела соціологічна група «Рейтинг», 82% громадян вважають, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу. У порівнянні із минулим роком, дещо зросла кількість тих, хто однозначно погоджується із цим твердженням. У регіональному розрізі спостерігаються такі відмінності: твердження про те, що Голодомор є геноцидом, поділяють 95% жителів Заходу, 87% – Центру, 72% – Півдня та 61% – Сходу. 73% опитаних зазначили, що цього року планують запалювати свічку у День пам’яті жертв Голодомору в пам’ять про загиблих від голоду.

Богдан Гордасевич: Не забудемо і не пробачимо! Злочин без терміну давності - геноцид українського народу в СРСР 1921-1991 роки.


Мій голодомор. SUNDAY

Я завжди думав що це не дуже то і правда.

Моя бабуся розказувала інше. Голодоморів вона пережила три. 1923, 1933, 1947. В 1932 вона врятувалала своїх трьох дітей. Але загубила всіх по дітбудинках.

Мій батько народився в 1937. Царствіє йому нібесне ...

В 10 років він врятував сім'ю ... ловив ховрахів. Ховрахам ніхто не забороняв красти зерно. Вони були жирні та cмачні. Ловити їх дуже просто. Треба знайти нору ховраха (це СУСЛІК російською) та запасний вихід. Один отвір закриваеться будь чим, наприклад якась каменюка. В інший заливається вода, десь відро. Ховрах туди і вилітає задом. У те ж саме відро. Якщо буде ще один голодомор, я виживу, хоч живу у місті. Я знаю як ловити ховрахів. .... 

Вселенський Патріарх провів панахиду за жертвами Голодомору

Вселенський Патріарх провів панахиду за жертвами Голодомору в Україні
21:14, сьогодні 281

Панахида за жертвами Голодомору, Стамбул
Панахида за жертвами Голодомору, Стамбул / ukrinform.com

Божественна літургія та панахида за жертвами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні відбулася у Стамбулі 24 листопада за участю Вселенського Патріарха Варфоломія.

"Ми вшановуємо 86-ті роковини Голодомору і пам'ять жертв цього геноциду з боку сталінського режиму проти українського народу", – сказав Вселенський Патріарх. Про це розповів Укрінформ.

Читайте також: Українські науковці на антарктичній станції вшанували пам'ять жертв Голодомору

Тоді, як висловився Варфоломій, "незліченна кількість українських мирних людей – дітей, чоловіків і жінок – потерпали від голоду і боролися за свою національну ідентичність, мову та культуру". Та й сьогодні "зло продовжує чинити руйнівний вплив на світ".

Вселенський Патріархат вирішив надати автокефалію народу Божому України, щоб він міг організувати своє життя відповідно до основ святих канонів церкви та її традицій, щоб мав повагу до Матері Церкви та був у комунікації з іншими православними церквами,
– наголосив Варфоломій.

Після літургії посол України в Туреччині Андрій Сибіга виступив зі словами про Голодомор: "Це було абсолютне зло: гинули безневинні люди. 25 тисяч щодня. Ми маємо це пам'ятати й поширювати правду: це злочин проти людяності, це – геноцид".

На заході також були генеральні консули Канади, Молдови, Польщі, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, представникам української та кримськотатарської громад.

2 грудня 2018 року божественна літургія та панахида за жертвами голодоморів за участю Вселенського Патріарха також відбулася у Стамбулі. У вересні 2019 богослужіння у пам'ять про жертви Голодомору та жалобна акція "Запали свічку пам'яті" відбулися в столиці Туреччини – Анкарі.

Голодомор. Помстимося.

Голодомор був частиною свідомого плану знищення нації. Тієї верстви, що живила протести - господарів на селі і тих, хто прагнув такими стати.

Голодомор для окупанта (Московія, Росія, СРСР) був спосіб поламати залишки спротиву. Поламати силою, тому в очепленні територій голоду стояли війська. Заград загони голоду.
Голодомор був ланцюжком, як подальші хвилі розстрілів інтелектуального квіту нації.
Голодомор був для окупанта таким же природнім інструментом, як і все, що ми побачили із початком "Повномасштабки".

Голодомор став можливим не лише тому, що окупант міг його реалізувати, а й тому, що багато українців покинули думку спротиву. Хтось втомився і склав зброю повернувшись до цивілки "та якось воно буде", хтось повірив в лівацькі брехні про "земля селянам...", хтось свідомо колаборував із окупантом (таких було багато).
Якби ідея захисту національної держави панувала масами під час ПВЗ, голодомор міг би не трапитися. Історія пішла б якось інакше.

Голодомор реалізовували і усвідомлені колаборанти також. Як були ті, хто писали доноси, здавали НКВС національне підпілля, просто наклепствували для власного зиску.
Голодомор став наслідком низки подій нашої слабкості, наївності, незрілості, байдужості, неумності.
Як і "Повномасштабка".

Ні, Голод Москва все одно б спробувала реалізовувати просто як інструмент насилля над нацією... Але була б нація свідомішою, стійкішою, критичнішою, результативнішою... історія могла б піти за іншим сценарієм.
Але історія не знає "якби...". Вона дає опцію "подивись і зроби висновок".

Безвідповідальність у діях, в громадянській позиції, у владних діях, у ставленні громадян до влади - вбиває. Покоління.
Нездійснені плани, нереалізовані таланти, ненароджені мільйони із безголосим питанням до кождого з нас: "а що ти зробив, щоб неповторилося, щоб відплатити?"
Не просто пам'ятати - зробити висновки, навчити цьому дітей, помститися.

Ми ніколи не пробачимо жодне відібране зерня 1932-1933.
Помстимося за кожен постріл по мирному населенню в Маріуполі, Бучі, Києві, Херсоні, Краматорську та інших українських містах і селах.
Не забудемо жоден проведений нашими бійцями день у нелюдських умовах у полоні.
Розплата невідворотна.


Заселення українського села після Голодомору 1932-33 р

Голодомор став наймасштабнішою геноцидною дією, вчиненою СРСР, та одним
із наймасовіших геноцидів в історії людства.У голодні для України
1932-33 роки СРСР масово експортував зерно та інші харчові товари за
кордон, у той час, коли в Україні гинули мільйони. У той час, коли
голод охоплював дедалі ширші території України, повним ходом йшло
відвантаження зерна на експорт. Численні докази цьому є у відкритій
біржевій та урядовій статистиці.Водночас, одразу після Голодомору на
територію України масово завозилося населення ... У той час як в
українських селах по один бік кордону вимирало все населення ... Під
час голодомору 1932-33, щойно завезених росіян підгодовували
пайками,Італійський консул у Харкові Сержіо Граденіго писав послу
Італії в Москві, що "наслідком теперішнього лиха в Україні буде
російська колонізація цієї країни, яка призведе до зміни її
етнографічного характеру. В майбутньому і, либонь дуже близькому
майбутньому, ніхто більше не говоритиме про Україну чи про український
народ, а то і про українську проблему, бо Україна стане де факто
територією з переважно російським населенням"

До 1932 р. на Сході України населення розмовляло українською

Це були корінні українці, які шанували свою культуру, мову, звичаї, історію, неймовірно прекрасні та чудові люди.

Щоб переконанатися в тім, варто прочитати художні твори Нечуя Левицького, Марка Вовчка, Квітки-Основ'яненка, які майстерно показали життя українців на Сході. Москаля виставляли, як зайду, пияка і протилежність українцям.

Червона комуна увірвалася в мирне життя Сходу, мов смерч. Московські кати влаштували штучний голодомор працьовитому люду. Відібравши все, довели до відчаю. Зерно гноїлося на станціях, а в селах вмирали від голоду діти. Трупи збирали і вкидали до ями, утворивши сотні братських могил. Страшним злочином стало підібрати колосок в полі - розстрілювали на місці.

Коли українців майже не залишилось, почалось масове переселення з Росії на українські землі. Звозили увесь москальський непотріб, що не звик до праці на землі.

Після такого переселення української мови не стало чути, появились чужі звичаї, пияцтво, чужоземна лайка... 

І тепер вони намагаються довести, що Схід їх. Той самий Схід, кожен крок землі пам'ятає плач голодних дітей, вбитих руками кривавих асвабадітєлєй, де тоді, як і зараз, проливалась кров сотень, тисяч українців.