Досить довго ця місцевість незаслужено залишалася поза моєю увагою. Точніше, я звісно знав, що там є якісь ставки, раз навіть вирушив у тому напрямку, побачив попереду якесь підприємство (очевидно, з собаками), і на тому мій запал закінчився. І лише минулого року звернув увагу на стежку, що дає можливість із запасом обійти те підприємство. Так у мене з'явилося ще одне улюблене місце.
1. Я вже показував його раніше фрагментарно у своїх фотозамітках про Вінницю, а ця буде присвячена йому повністю. Особливо – його мешканцям, яких я зустрів за три вилазки у червні-липні.
[ Читати і дивитись далі ]