Колись в сиву довоєнну давнину у мене вийшла книжка в Німеччині. Я трохи не розумію, чому вони обрали для видання найбільш шизоїдну, з написаних мною. Мабуть тому, що вона - з претензією на філософію.
Трохи юберменшизму, трохи скандинавської міфології, трохи шизи. І вийшла чудова, як на мою думку, але трохи образлива для багатьох істот нижчого порядку книга. Не те, що трохи, але дуже, і не те, що для багатьох істот нижчого порядку, але для тих, хто її прочитає (якщо вони вміють читати, а не лише дивитися дурнуваті серіали про голобородьків).
Втім, я таки забрав один примірник, який обійшовся мені аж в 19 євро. Жлоби, бля... Могли б хоча би десяток авторських надіслати.
Чому обрали саме цю книгу? У мене ж є набагато кращі - ось в чому питання, яке досі дошкуляє. Не те, що не можу спати, але незрозуміло.
Тоді я ще писав кацапською. Від якої відмовився у 2014-му. Після першої окупації кацапами Лисичанська. Щоби вони всі обісралися та повиздихали.