хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Любовф-морковффффффффффффффффффффффффффффффффффффффффффф

  • 09.07.20, 00:06
Дятел — стоковое фото

Шпако-дятли...................................................................................love

За свою дитину Я можу вбити...................

  • 08.07.20, 23:52
Любого.................
Хто перший ...................sila

Хиты 90х



Ни с того, ни с сего захотелось мне послушать песни в исполнении Т.Овсиенко.
Я здоровый 40(почти) летний дядько, но вот мне нравится эта исполнительница! 
Знаю, есть такие кто скажет - мужику нужен рок или на крайняк панкрок. Слушай, мол хотябы Арию и/или Майданова. 
Но я тот еще меломан. Далекий от понимания, что круто, что нет. Мне пофиг рок это или поп, дикий металл или слащавый бойбенд, мудрый джаз или придурковатый а-ляШура, душещипательный шансон или наизнанкувыворачивающий кислотник. 
Если нравится - слушаю. 
Ну так вот Овсиенко мне раньше очень нравилась! Да и песни ее тоже! Скорее даже понравились песни, а потом  понравилась Татьяна. 
Да и как не могла она тогда запасть в душу пацану пубертатного возраста?
В общем включил на работе ютуб с "Изменил - так душою не криви!.." и случилось  сладко-ностальгическое настроение на моей, в общем - то безразличной душе! Прям почувствовал себя подростком, захотелось чего-то, хр@н поймешь чего, но очень сильно и побольше!
Сижу губами в форме полумесяца уши подпираю, один глаз закрыт полностью он неги, а вторым - прижмуренным почитываю комменты к клипу.
Все восхищенного характера, а очень много - прям процентов 40%, из них несут глубокофилософскую мысль, что вот раньше мол, петь умели - а что сейчас?
И я бы согласился, если бы не мое прибалденно - отрешенное гипнотическое состояние пацана родом из 90х, которому не раз приходилось слышать как люди постарше часто повторяли, что вот раньше мол, петь умели - а что сейчас?
Думаю, когда мой 16летний сын достигнет моего нынешнего возраста, то и он будет думать, слушая музыку своих детей, что вот раньше мол, петь умели - а что сейчас?

всё больше

  • 08.07.20, 21:27
склоняюсь в сторону инсты)
и да я не люблю когда на юа пишут про фб или другие ресурсы. но уж так повелось
на фб как на лавочке с бабками возле подъезда. вечно простят какую-то *уйню.
кто то не правильно припарковался, кто то курит выгуливая ребенка в коляске, кто то заснул в траве в парке.
любую ерунду выносят на общее обозрение. Фу бэ

а инста прекрасна и фоторедактор мне там нравитца. и проблем никаких нет и в помине
просто облачко для розовых принцесс и ванильных фей


Місяць на небі

  • 08.07.20, 21:15

Цю пісню французький співак Paul Manandise  присвятив знаному українському оперному співаку та Герою України Василю Сліпаку, якого вбили роcійськi загаpбники 29 червня 2016 року.
,



«До четвертих роковин трагічної загибелі у бою з російськими окупантами видатного оперного співака, добровольця та патріота Василя Сліпака я підготував свою версію давнього українського романсу "Місяць На Небі"- сказав співак - Коли я уперше почув цю пісню, а згодом побачив відеозапис, як її співає Василь, мене не полишала думка, що я теж маю спробувати заспівати її, щоб у такий спосіб віддати шану цьому видатному Українцю, який певний час був солістом Паризької національної опери… Герої не вмирають!».

Поль Манондіз – французький співак, який завоював Золотий приз Королівської Консерваторії Брюсселя. У його репертуарі пісні французькою, англійською, а віднедавна – і українською мовами. Співак народився у Брюсселі, почав співати ще з дитинства, займався з репетитором по вокалу, пізніше вступив до консерваторії. У 20 років Поль переїхав до Парижа, де розвивав свій талант, співпрацюючи із звукозаписними компаніями. З 2015 року Поль живе в Україні зі своєю дружиною. Україна, за словами співака, вразила його своєю привітністю і відкритістю.








Чому люди танцюють?

 Мистецтво танцю запрограмоване в людині самою природою. Всі істоти живуть за рахунок ритмічного биття сердець, ритмічного дихання. Танець надихається ритмом життя, что пульсує в людіні та у Всесвіті. Більшість людських почуттів - це інстинкти, які є спільними у вчених, інтелектуалів і в менш освіченіх людей - тих, что мешкають в 21 сторіччі і тих, что жили 20 000 років тому. У давні часи танець був абсолютним виразом вього життя людей. Перші танці були простими, але навчаючись контролювати навколишнє середовище, люди змінювали умови свого життя, і танці ставали складнішими. Перші танці не мали музичного супроводу, проте давні люди не могли не усвідомити ефект звуків своих ніг, что тупотіли по землі. Так танцюристи самі створювали музичний ударний акомпанімент - і це були не тільки тупотіння ніг, а й також плескання в долоні, клацання пальців, биття по шкірі тварини, натягнутої на раму. Пізніше мелодія - Імітація співу пташок або протяжне відображення людського мовлення - оздоба, ритмічні удари. У танці важливо рухатись синхронно, і мелодія не тільки заповнювала інтервали між рітмічними ударами, а й допомагала запам'ятати танець. Послідовні удари - це інтегральна частина суспільного танцю. Надаються моніторні сигнали і контролюють ритмічний рух и темп танцю, який може нарастати або уповільнюватись в залежності від ведучого. Українські народні танці, як и всі інші, беруть свой початок у хороводах. У давніх народних танців всі рухаються по колу, формуючи єдине . Основні рухи в народних танках - прості ходи та біг, притупи тощо, які дають можливість дійти певної узгодженості рухів великій кількості віконавців. Серед давніх танців європейських народів є відкрите коло - наприклад, 'Кривий танець "у слов'ян. Хвиляста лінія без початку і кінця - безконечник - мотив, який зустрічаємо часто в других галузях народного мистецтва. 

0%, 0 голосів

100%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

***

  • 08.07.20, 20:20
сидишь в ожидание окна разинув
где двери вскрываются только по стуку
из лета да в осень из осени в зиму
врастая в поверхность озёр ким ки дуком
явления ждёшь без срока без даты
и дУхов святых чёрно-белые капли

сороками мчатся. сорокам (peace)дато
по небу приснится кому-то. не так ли
ветра под крылом по-странично листая
в закат удаляются крошечно
по солнцу сгорает страница пустая
и буквы как с неба сброшены

О, скільки випито у Бахуса!

О, скільки випито у Бахуса!

Як від вина кипіла кров!

О, скільки радощі та пафосу

було у плетиві промов!

Була красива кожна дівонька,

сідало небо на чоло,

у сон хилилося голівонька,

а глузду – зовсім не було.

 

мал. Пітер Брейгель-молодший