Щоб не втратити ясність мислення і...
- 08.07.20, 19:46
- НЕЙМОВІРНЕ ПОРУЧ

Віктор Медведчук позивається до суду щодо захисту честі, гідності та ділової репутації й просить суд заборонити видання (виготовлення), розповсюдження книги “Справа Василя Стуса”, поширення будь-якої інформації про книгу в ЗМІ та в інтернеті. Окрім цього, він просить стягнути з Кіпіані та видавництва Vivat витрати на сплату судового збору й визнати частину інформації, наведеної в книзі, недостовірною.
“Ми прогнозуємо, що це може бути останній суд у нашій справі в першій судовій інстанції і вже 10 липня може бути оголошене судове рішення - своєрідний “вирок” свободі слова та науці. У разі програшу ми будемо подавати апеляцію, адже ані автор, ані видавництво Vivat не порушували закон, норми моралі та тим паче чиїсь особисті немайнові права. Довести це принципово для нас. В той час, коли Віктор Медведчук «захищає свої честь, гідність та ділову репутацію», ми захищаємо право суспільства на пошук історичної правди», – коментує генеральна директорка видавництва Vivat Юлія Орлова.
“Ми впевнені: вимоги Віктора Медведчука – це неприхована спроба прямого тиску на свободу слова і друку в Україні, яскравий прояв боротьби із інакомисленням. Взагалі цей процес виглядає як другий суд над Стусом. Пан Медведчук свого часу цей процес програв. Ми маємо намір відстояти свою позицію до кінця і готові в разі потреби дійти до Європейського суду з прав людини”, - додає Орлова.
Медведчук просить визнати недостовірними вирвані із контексту, наступні фрази:
1) «…розпинав поета (мається на увазі Василя Стуса), - призначений державою адвокат Медведчук.»
2) «…Віте, що виховувався у родині політзасланця (…кажуть шуцман (шуцман – працівник охоронної поліції Третього рейху).
3) «… чи була можливість у Стуса обрати «менше зло». Проте є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук».
4) «Адвокати відверто «відбували номер», не забуваючи, правда, здирати гонорари з убитих горем родин…».
5) «… шістка комуністичної системи Медведчук…».
6) «… “син поліцая”…».
7) «…Медведчук на суді визнав, що всі «злочини», нібито вчинені його підзахисним, «заслуговують на покарання».
8) «…він (мається на увазі Віктор Медведчук) фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?...»
9) «Злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще й тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи… Боявся КГБ чи просто завжди був циніком і аморальним типом?».
Як відомо, Медведчук був державним захисником українського поета Василя Стуса. Його часто звинувачують у порушенні норм адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.
Книга Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» вийшла друком в травні 2019 року у видавництві Vivat, та отримала ряд премій:
Book Forum Lviv — персональна відзнака директорки ГО «Форуму видавців», Черкаського книжкового фестивалю в номінації «Науково-популярна книга для дорослих», а члени Українського ПЕН-клубу включили «Справу Василя Стуса» до переліку найкращих книжок 2019-го, які з'явилися друком у вітчизняних видавництвах.
Про видання. Книга В.Кіпіані “Справа Василя Стуса” на 90% складається з архівних документів. Думки автора побудовані на фактах, які містяться, в тому числі, в фактологічній частині книги.
Дата та місце: 10 липня 2020 року, 10 год. 00 хв., Дарницький районний суд міста Києва, вул. Олександра Кошиця, 5а.
Суддя: Заставенко Марина Олександрівна.
https://vivat-book.com.ua/blog/medvedchuk-prosyt-sud-zaborony.html

Результати аудиту виконання бюджетних програм
Відділом освіти Зміївської РДА Харківської області

Фахівцями Північно-східного офісу Держаудитслужби закінчено аудит виконання бюджетних програм Відділом освіти Зміївської районної державної адміністрації Харківської області за період з 01.01.2017 по 30.06.2019 року.
Проведений аудит засвідчив наявність проблемних питань у системі планування та використання бюджетних коштів, в організації внутрішнього контролю за використанням бюджетних коштів, які призводять до неефективних витрат при виконанні бюджетних програм.
Зазначені негативні чинники сприяли виникненню певних недоліків в діяльності Відділу освіти.
Утримання понаднормативних посад заступників директорів з навчально-виховної роботи та завідувача філії опорного закладу освіти, що призвело неефективного використання коштів районного бюджету на оплату праці з нарахуваннями в загальній сумі 887,6 тис. гривень.
Недотримання умов та пропорцій співфінансування витрат, призвело до неефективного використання залишків коштів освітньої субвенції на придбання шкільного автобусу в сумі 493,9 тис. гривень.
Проведений аналіз показників діяльності Відділу освіти засвідчив про наявність закладів загальної середньої освіти з низькою наповнюваністю класів. Загальна сума щорічних заощаджень в процесі оптимізації закладів з малокомплектними класами за умови скорочення витрат на оплату праці, за розрахунками аудиторів, становитиме щонайменше 1,3 млн гривень.
Утримання учнів в закладах загальної середньої освіти району, які фактично проживають у населених пунктах інших прилеглих районів Харківської області, при відсутності відшкодування витрат на навчання до бюджету Зміївського району спричинило неефективне витрачання коштів районного бюджету в загальній сумі 0,9 млн гривень.
Недосконалість внутрішнього контролю під час здійснення закупівель тендерним комітетом Відділу освіти негативно вплинули на загальний стан проведення закупівель. Часта зміна складу тендерного комітету та не проходження секретарем та іншими членами тендерного комітету навчання з питань організації та здійснення закупівель стали причиною здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг без застосування процедури відкритих торгів на загальну суму 1,8 млн гривень.
Більш детально, з аудиторським звітом, Ви маєте можливість ознайомитись на сайті Державної аудиторської служби України у розділі: Аудиторські звіти.
Підсумовуючи результати проведеного аудиту, з метою підвищення ефективності управління, використання та збереження майна, Північно-східним офісом Держаудитслужби на адресу Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, направлено рекомендації щодо усунення виявлених аудитом негативних чинників.
Прес-служба Північно-східного офісу Держаудитслужби.
Ілля та Аркадій - два брата-акробата.
Цю назву не я придумав, то брати самі себе так називали з-за тих карколомних витівок якими були переповнені їх дитинство та юність..
Втім, давайте по порядку;
У свій час працювали у нашому налагоджувальному Управлінні два брати-близнюки. Вони були не просто схожі, вони були абсолютною копією один одного не тільки зовнішністю, але й зростом, кольором очей, звичками, уподобаннями, хистом. Часто можна почути щодо схожості близнюків:
- Я розрізняю їх, лише коли вони стоять поруч... Повірте, це не про Аркадія та Іллю. Коли брати, повернувшись з чергового відрядження, заходили із звітом до начальника, той просив їх представитися... навіть впритул розрізнити було неможливо. Вони були дуже тямущими інженерами-прибористами і, здавалось, нема в світі найскладнішого приладу, який би вони не змогли відремонтувати. Ну, ви розумієте, хоч вони були і серйозними хлопцями, їх життя було переповнене різними витівками, але я розкажу лише про одну з них.
Не дарма великі знавці жінок - французи здавна закликали: в усіх неочікуваних і незрозумілих ситуаціях - cherche une femme - шукайте жінку!
Безтурботний плин життя наших героїв, що ні вдень, ні вночі, ніколи не розставались, був безцеремонно перерваний, як ви вже здогадалися - жінкою, - Аркадій одружився. Жінка, а тепер вже дружина, не тільки брутально вирвала Аркадія зі звичної обстановки, вона взагалі вивезла Аркадія з країни. І що дивно, Аркадій зовсім не пручався... Ми питали потім у того, хто залишився:
- А Тома не переплутала, увезла саме того, кого хотіла?
- Не переплутала, - сумно відповідав Ілля, що дуже тужив за братом. Тоді не було ні Скайпів, ні Вайберів, навіть Є-мейла ще не було. Було тільки листування, та фотографії в листах. Туди - чорно-білі, звідти - кольорові...
Так у листуванні промайнуло два чи три роки. Терпець урвався і Аркадій прислав Іллі найдовшу з можливих гостьову візу і Ілля, подолавши численні бюрократичні перешкоди того часу - виїхав.
Аркадій зустрів брата, як мало кого з державних діячів зустрічають; взяв тижневу відпустку і влаштував Іллі незабутнє турне по всьому Ізраїлю, по всім визначним його місцям.
Як казав Соломон "і це мине". Минув і цей тиждень і Аркадій з дружиною мусив повернутись до роботи, а Ілля лишився сам. Сам в незнайомому місті, без знання мови і звичаїв на братовому утриманні... В скорому часі занудьгував Ілля. Людина діяльна, він тепер не те, що був обмежений у діяльності та спілкуванні з навколишнім світом, а і взагалі був відрізаний від нього по-живому...
Став Ілля просити брата влаштувати його на будь-яку роботу, аби вдень не нудьгувати, та ще й якогось шекеля для загалу заробити.
Але як виконати братове прохання? При всьому бажанні то - кримінал! Приїхав по гостьовій, родич підписав зобов'язання годувати тебе, та виконувати різні твої забаганки - отже відпочивай, а працювати не маєш права! Це у нас увійшло в звичку, що, коли не можна, але дуже хочеться, то трішечки можна... У цьому дикому Ізраїлі все не так, як у людей. Там, якщо чогось не можна, то, як би не хотілось, а таки не можна!
А треба сказати, що приймаючи свої закони їх ВР не врахувала, що серед громадян Ізраїлю стануть з'являтися жінки, виховані в Радянському Союзі, ті самі, що "коня на скаку перекупят, горящую избу продадут"...
- Чого зажурилися, хлопці? - запитала Тома, що прийшла з роботи трохи пізніше, і застала братів у глибокій задумі, бо вони братів, вже дійшли до думки, що в умовах Ізраїлю прохання Іллі нездійсненне.
- Ну, ви мене дивуєте! І оце причина щоб так сушити собі голову? Завтра ж я і влаштую Іллю на роботу, тільки, ось, треба підібрати куди...
А назавтра Тома привела Іллю з документами Аркадія в контору, де потрібні були вантажники і розплакалась перед управляючим:
- На вас єдина надія! Поможіть нам! Мого чоловіка ніде не хочуть взяти на роботу, бо є у нього суттєва вада, про яку, ми, коли від'їжджали з Союзу і не здогадувались.
Мій чоловік має вищу освіту, обіймав в Союзі гарну посаду, а тут виявилось, що він абсолютно нездатний до івриту. За три роки перебування тут, сором сказати, він так і не вивчив жодного слова. Я більше скажу - намагання навчити викликають у нього відчуття неповноцінності і нервовий зрив, який потребує лікування. А де на те гроші взяти, як працюю тільки я? Хоч назад повертайся! І вона знову гірко розплакалась...
- Ой, ну що ви, що ви! Будь ласка припиніть плакати, бо мої хлопці подумають, що я вас образив. Ми ж євреї і, навіть, в Торі написано, що ми зобов'язані допомога ти одне одному. Хай ваш чоловік виходить завтра на роботу, будемо якось на мигах спілкуватися...
Таким чином Аркадій (Ілля) став офіційним вантажником в одному з Ізраїльських підприємств, і справи його пішли зовсім непогано. Ілля брався за будь-яку роботу і керівництво не скупилося на оплату. Час йшов і мало-помалу Ілля став освоювати іврит... Коли він одного разу за обідом, втративши обережність, спромігся на досить довгу фразу, схвалюючи якість приготування якогось блюда, робітники доповіли про це чудо управляючому, той викликав Іллю до кабінету і спитав, як таке чудо могло статися всього за неповний місяць, якщо за три роки - жодного слова не вивчив. Ілля не придумав нічого кращого, ніж сказати:
- Та, знаєте, ви зібрали такий чудовий колектив, що в ньому іврит сам собою вчиться...
Ви пам'ятаєте, що це все сталося в капіталістичній країні Ізраїль? А що рухає бізнесом в таких країнах? - Реклама! Звичайно реклама! От і управляючий вирішив на цьому диві зробити ґешефт.
За кілька днів він попросив Іллю прийти на роботу трохи раніше, бо приїдуть телерадіо журналісти робити репортаж про диво, яке зробив колектив, підібраний управляючим. Ілля вислухав новину і, зрозумівши, в що це виллється Аркадію, втік з роботи.
За годину в контору прибула розгнівана дружина Аркадія. Вона вже не плакала, вона вже махала кулаками і погрожувала судом за те, що для власної користі, управляючий, знаючи ваду її чоловіка, не зупинився перед діями, що привели до чергового нервового зриву.
Ілля казав, що кілька тисяч шекелів на лікування Аркадія, швидко владнали справу, але Іллі довелось, про всяк випадок, значно скоротити час свого перебування в гостях...
