хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Еврейская больничка

  • 18.10.20, 06:36
- Здравствуйте. Я старшая медсестра.
- О! У меня к вам пять вопросов!
- Слушаю вас.
- Во-первых, еда! Чем это вы нас кормите? Свиней лучше кормят! Гречка должна быть гречкой, а не водой с гречкой.
- Мы тут причём? Нам привозят, мы вам разносим. Вы же видите - там все запечатано.
- Ну как «причём»? Как «причём»? Вы же принимаете? Принимаете! Мы получаем от вас? От вас!
- Ну так вы же молчите и не жалуетесь!
- Вот я не молчу и жалуюсь! Есть это невозможно. Все пересолено!
- Это у вас вкус просто изменился. Из-за болезни.
- Так все говорят, что пересолено! Спросите у любого!
- Так все ж болеют. Что-то ещё?
- Кварцевание. Когда вы его делаете?
- Гааааааляааааа! (Входит молодая сестричка Галя) Когда делали кварцевание?
- Ну как же... Вот же лампа. Захотели - включили лампу и вышли все из палаты в коридор. Только вас тут четверо - сразу всем в коридор выходить нельзя.
Галя смотрит на старшую медсестру, старшая медсестра смотрит на пациента и с видом победителя спрашивает:
- Ясно?
- Вот теперь ясно! - отвечает задорно пациент, и, что характерно, тоже с видом победителя.
- Голосовать будете? Мне надо список подготовить, кто здесь будет голосовать.
- Не буду я голосовать за этих мудаков.
- Так голосуйте против.
- Так там же все равно одни мудаки. Проголосуешь против одних мудаков, выберешь других мудаков. Не буду. Надоело.
- Ясно. А потом, значит, на еду жалуетесь.
- А это тут причём?
- А при том. Больница городская, жаловаться на еду - муниципалитету. Вам все равно, кого выберут, а потом вам гречка сильно жидкая и пересоленная.
- Вы ж говорите, что это из-за ковида вкус поменялся?
- Кто знает, может из-за ковида, а может и из-за мудаков.
Повисла задумчивая пауза.
- Палату хоть покварцеруете?
- Покварцеруем. Только вам всем надо из неё выйти, а в коридор всей палатой выходить нельзя - карантин.
- Что за мудаки все это придумали?
- Ну, те, за кого вы не будете голосовать.
- Мудаки. И те, и другие...
Вся палата согласно кивает головой в размышлениях о том, кто же эти «другие» мудаки. Видимо, просто все остальные.

15:15

  • 17.10.20, 22:22
Словно дождём перерубленный червь
Строго по линии 15:15
Нервными кольцами всех своих черт
День просигналил рисунками наска

И облачился в субботу октябрь
Огненногриво ползущею клячей
Городу отдан бесследно хотя б
Лишь потому чтобы здесь не маячить

Звуки гвоздей. Подоконний приют
Отблеском нот приколоченный к детству
Т.е. сознание под на краю
Карт биографий страниц или текстов

И на ногах уже не устоять
Букве последней коснувшейся точки
И один пять один пять один пять
Вытянутой цепочкой

Не вір своїм очам...))))))))))

Оптичні ілюзії, з якими ми стикаємося в звичайному житті, – тема просто невичерпна. Це може трапитися з кожним – і невідомо, коли саме розум просто вирішить пожартувати над тобою. Ось безліч прикладів того, як це відбувається.

 

1. “Я сфотографував вікно під час дощу. Виглядає як планета, оточена мільйонами зірок”

2. “Галька на цьому пляжі дуже схожа на яйця”  

[ Читати далі ]

Люди, схаменіться!

Чому в нашій країні так багато невігластва? Переглядаючи стрічки в соцмережах, різні там пости у групах просто очі на лоб лізуть. Таке враження, що у кожного п'ятого коментатора є метою облити брудом оповідача, або ж іншу людину яка коментує. Невже українці такі злі? Часто, просто йдучи вулицею, мимохідь чуєш, як деякі люди зневажливо ставляться до інших. Прийшовши до лікаря, ще нічого поганого не зробивши, почуєш до себе грубість. Ніби я винна, що у них зарплата мала чи їм важко (не кажу, що всі такі, але з власного досвіду бувало)... семе тому я надаю перевагу приватним лікарням і лікарям, та зараз не про це.
Дивлюсь на оточуючих людей і іноді... бракує слів
Невже не можна бути трішки добрішими, лояльнішими... хоч, мабуть, більшість моїх проблем чирез мою надмірну лояльність. Та зараз не про це, швидше про ввічливість.
Якось, в одній із своїх заміток, я писала про те, як мріяла стати вчителем і в решті стала... Це був початок 2015-го. Щойно після революції, анексії Криму, якого мені досі шкода... згадую, як тільки прийшла. Вся сповнена ентузіазму, окрилена мрією, що здатна змінити цей світ на краще. І що я побачила? Весь педагогічний "дружній" колектив ладний перегристи один одному горло, ніби поділився на два воюючих табора. У мене просто виникало відчуття, ніби я на полі бою. Хоч і досі не розумію, що вони там не поділили... Був випадок, ведучи урок в 9 класі... я ще тоді навіть всіх учнів у класі не знала, адже тільки прийшла. Так от, під час уроку, між учнем і ученицею стався конфлікт, можливо стався ще на перерві, а на уроці його вирішили продовжити. В якийсь момент хтось із них схопив стілець і почав погрожувати іншому розправою. Звичайно, на мої прохання і намагання якось врегулювати конфлікт ніхо не звертав увагу. Та мене в цій ситуації більше обурила реакція решти класу. В класі більше 20 учнів. І жоден з них не намагався мені допомогти залагодити конфлікт, якось розняти забіяк, засудити їх дії... всі просто вболівали за учасників "бою", як ніби на рингу. І ніби їм не було важливо хто кому "вмаже", я чула лише вигуки, "а ну, давай!"...
Після цих подій зробила висновок: "Тепер розумію, чому в Україні війна". Поки ми не почнемо поважати один одного, не залежно від статусу, не залежно від того, що в когось може бути інша думка... не буде миру. Якою б не була ворожа країна, але не забрали б у нас Крим, якби всі кримчани любили свою країну. Не було б війни в Донбасі... та навіть останні президенські вибори виграв Зеленський не за якісь свої заслуги, а в наслідок того, що добряче "засадили" Порошенка перед виборами. Та й наша країна почала об'єднуватись не за Україну, а проти Росії!
Коли ми вже почнемо цінувати те що маємо? Коли почнемо ділитись позитивом і старатимемось зробити хоч трішки щасливішими оточуючих, а не лише вказувати на їх помилки, при чому в грубій формі. Адже те, що ми випромінюємо, те і множимо.
P.S. Ось за що я люблю I.ua - це те, що тут дуже багато позитивних людей. Не одноразово, занепадаючи духом, заходила у якусь із заміток на даному сайті і просто піднімався настрій за лічені секунди.