Вопрос к "русским"
- 12.08.21, 08:58

Андрій Луганський
для “Новинарні“
Із 9 серпня до 15 вересня в Росії тривають масштабні військові навчання на 20 полігонах, розташованих, зокрема, в Астраханській і Ростовській областях, на Ставропіллі й Кубані, в Адигеї, Дагестані, Північній Осетії, Чечні, на російських військових базах у Вірменії та на окупованих територіях – у Криму, Абхазії і Південній Осетії. За заявами міноборони РФ, до навчань планується залучити фахівців усіх родів військ, кораблі Чорноморського і Каспійського флоту, понад 80 літаків і гелікоптерів.
Слід нагадати, що на вересень також заплановані спільні російсько-білоруські військові навчання “Захід-2021”.
Таким чином, всупереч всім міжнародним законам, Кремль продовжує нарощувати військовий потенціал в окупованому Криму. За попередніми планами МО РФ, до 2025 року загальна чисельність російських окупаційних військ на півострові повинна перевищити 42 тисяч осіб (згідно розвідданими за 2020 рік, вона вже становила 32,5 тисячі осіб).
Крім того, кількісно змінився склад російської військової техніки в Криму: за даними за 2020 рік – 200 бронемашин, 31 танк, 100 артилерійських систем, 34 вертольотів, 63 літаків і 684 одиниці іншої, як військової, так і цивільної техніки, яка використовується окупаційними військами.
Фактично, подібне нарощування чисельності російських окупаційних військ, військової техніки, побудова військових частин та баз у непередбачених для цього місцях із порушенням будівельних, технічних, а також екологічних норм і вимог виснажує водні ресурси Криму, призначені в першу чергу для цивільного населення.
Окупований півострів чим далі, тим більше перетворюється на одну велику військову базу між Чорним та Азовським морями. Важливо розуміти, що така неконтрольована мілітаризація становить серйозну загрозу не тільки для України, а й для решти вільного світу.
І тільки консолідація всього міжнародного співтовариства зможе впливати на геополітичні амбіції глави держави-агресора.
https://novynarnia.com/2021/08/09/krym-navchan/?fbclid=IwAR3N3lYPmzT0vN0Sy5ps7luvWwd0nHrE7Eb8LZo7IQCjEGI7tNLiXurac2o






9 августа активисты, среди которых представители ветеранских организаций участников АТО перекрыли трассу в районе БЗС в Славянске, а также жгли автопокрышки перед зданием Донецкой облгосадминистации. До этого один из представителей ветеранского сообщества Фридон Векуа даже объявил голодовку. Все происходило с одной единственной целью — не допустить к исполнению обязанностей новоназначенного главы Славянской ВГА городского голову этого города Вадима Ляха.

Протестующие обосновывали свои радикальные действия тем, что они считают Ляха виновным в пособничестве российским оккупантам в период весны-лета 2014 года, а также тем, что Лях, по их мнению, не имеет морального права занимать пост главы ВГА по вышеназванным причинам.
Однако такие протесты против лояльного Украине Ляха со стороны не просто патриотических сил, а ветеранских организаций АТО в условиях угрозы реванша ОПЗЖ в Славянске вызывает немало вопросов.
Согласно результатам выборов в Славянске кандидат от «Оппозиционного блока» Вадим Лях во втором туре выборов 22 ноября 2020 года получил 60,87% голосов избирателей, в то время как кандидат от партии ОПЗЖ Павел Придворов от ОПЗЖ 39.13% голосов.
Безусловно, до 2014 года Лях возглавлял в Славянске ячейку молодежного крыла Партии регионов, а после 2015 года “Оппозиционный блок”. Однако в последние годы Лях отдалился от костяка “регионалов” приобревши собственный рейтинг среди населения Славянска как городской голова, что и показал результаты выборов, где кандидат от ОПЗЖ Придворов с треском проиграл выборы городского головы Ляху.
С целью решения более чем шестимесячного кризиса муниципального управления в городе в мае этого года президент Владимир Зеленский в качестве временной меры создал в городе временную городскую военно-гражданскую администрацию вместо оказавшегося забокированным и недееспособным Славянского городского совета, а глава Донецкой ОГА Павел Кириленко принял решение назначить имеющего вес в городе и считающегося лояльным президентской вертикали главного конкурента ОПЗЖ Вадима Ляха главой Славянской ВГА.
Почему Лях
Как уже было сказано выше, назначение Ляха главой ВГА могло быть связано с тем, что имея значительный рейтинг среди горожан и лояльность президентской вертикали, несмотря на свое “региональское” прошлое Вадим Лях является практически единственным реальным противовесом влиянию откровенно пророссийской ОПЗЖ кума Путина Виктора Медведчука в Славянске. Однако неожиданно для всех решение о назначении Ляха вызвало резкие протесты со стороны отдельных ветеранских организаций АТО.
Почему часть ветеранов выступила против Ляха
Несмотря на создаваемую протестами картинку нельзя сказать, что все ветеранское сообщество выступает против Ляха. В частности, местные ветераны АТО из Славянска не имеют такой антипатии к Ляху, какую фактически и во многом искусственно разгоняют их коллеги из Покровска и Доброполья. Есть основания считать что за кампанией протестов АТО-шников через своих агентов влияния стоит один из лидеров ОПЗЖ в Славянске Олег Берко и другие деятели этой партии в городе.

Выглядит достаточно странным, что ветераны АТО вместо того, чтобы бороться с пророссийской ОПЗЖ организовали системную борьбу с главным конкурентом и врагом ОПЗЖ в Славянске Вадимом Ляхом.
Информация, поступающая из разных источников говорит о том, что таким образом инвесторы городской ОПЗЖ Славянска надеются “убить двух зайцев” — не допустить Ляха к должности главы ВГА и дискредитировать ветеранское движение некими связями с ОПЗЖ.
https://uadays.com.ua/sobytiya-v-ukraine/pochemu-chast-veteranov-vystupila-protiv-naznacheniya-lyaha-glavoj-slavyanskoj-vga/#comment-1132

Ті квітучі поля, кучеряві ліси і діброви,
Увертюри дощу, вальсування опалого листя…
Ця велична краса, ця безсмертна нетлінна основа,
Як і твоя душа досконала, довершена, чиста…
І минають віки, і минають царі і придворні,
І минають ілюзії марних і пафосних мрій,
Не минає любов, та, що істинна, не бутафорна,
Не минає краса тих одвічних безмежних стихій…
І сьогодні твій час дарувати себе цьому світу,
Серед тиші віків, пізнавати свою глибину,
Бо у тобі — душа, те нетлінне, негаснуче світло
Що пройде крізь віки, і запалить для когось свічу…
Британ Галина Ярославівна
18.12.2020

Тамара Болеславівна Буяльська, професор Вінницького національного технічного університету, Заслужений працівник народної освіти
Вінницький національний технічний університет гостинно відчинив свої двері для нашої знімальної групи та подарував дивовижні зустрічі, дивовижні знайомства. Останньою програмою в той день була «Сповідь» з Тамарою Болеславівною Буяльською, котра і відкрила для нас скарбницю університету — художній музей.

Як часто ми поспішаємо жити й за цим поспіхом не помічаємо красу світу навколо нас. Я ще раз усвідомив це, коли, перш ніж погодитися на зйомку програми, Тамара Болеславівна провела для нас екскурсію виставковими залами. І я безмежно вдячний їй за це. Тіло відчувало втому від насиченого дня, але душа ніби оживає, дивлячись на цю красу.

Поважний викладацький стаж, численні наукові ступені та здобутки героїні цієї «Сповіді» викликали в мене відчуття, ніби я складаю надважливий для мене іспит. А дізнавшись, що вся ця дивовижна краса навколо була зібрана працею та душею цієї людини, я навіть почав ніяковіти.

Та коли ми сіли записувати програму, я зрозумів, що в цієї ВЧИТЕЛЬКИ дивовижно світла та любляча душа, котра прагне не повчати, а навчати. Навчати в першу чергу власним прикладом, власною любов’ю до культури та творчості. Спілкуючись з Тамарою Болеславівною, я відчув неймовірне тепло душі цієї людини й усі мої хвилювання одразу згасли, я з цікавістю слухав розповідь моєї співрозмовниці.

Вона стільки любові, стільки праці вкладає для того, щоб юні українці, окрім вузької професійної спеціалізації, мали ще й широкий творчий світогляд. Експозиції, екскурсії, мистецькі гуртки, творчі лабораторії — на базі університету під опікою цієї людини створено все для того, щоб розвинути у студентах не тільки професійні якості, а й творчі здібності, розкрити їх творчий потенціал та допомогти через призму творчості побачити світ безмежним та яскравим.

Тамарі Болеславівні вартувало значних зусиль прийти на зйомки програми, й спочатку вона не відчувала ентузіазму спілкуватися на камеру. Мене ж сповнювало хвилювання перед заслугами та чеснотами цієї людини. Та коли у своєму діалозі ми почули душі одне одного, все інше відійшло на задній план і ніби й забулося.

Любов цієї людини до мистецтва відчувається майже фізично й одразу огортає теплом тих, хто з відкритим серцем цікавиться художньою творчістю. Я сидів навпроти й ніби маленька дитина купався в променях цієї любові. І як же добре було моїй душі в цей момент!

Я ніби потрапив в інший вимір. Вимір, в якому мають значення суть речей, людей, подій та обставин. А все інше — не важливе. Другорядне. Инчий вимір. Інший світ. Світ мистецтва. Частинки культури українства складалися в дивовижну мозаїку нашого буття й наповнювали світ навколо змістом, барвами, об’ємом.

Дивовижна розмова! Вперше мені захотілося зааплодувати розповіді героя програми, настільки сильно й глибоко вразила мене ця «Сповідь». Господи, Ти даруєш нам таких людей, від вогню в душі яких запалюються любов’ю та красою душі усіх навколо! І цим Ти безмежно мудрий у своїй любові та милосерді до нас. Слава Богу!