Заява президента щодо мобілізації народних депутатів - це популістичне лицемірство.
На 7-ому році президентства Зеленський нарешті згадав, що Україна -
це парламентсько-президентська, а не офісно-президентська республіка. І
вирішив "налякати" депутатів мобілізацією, за яку і має голосувати
парламент:)
Як на мене, його звернення мало бути в першу чергу спрямоване на його
фракцію, яка, де-юре, все ще має монобільшість. Бо саме вони останні
півроку ігнорують свої обов'язки і провалюють важливі для країни
законопроекти.
Нагадаю, що це Зеленський, з допомогою екранного образу Голобородька,
привів цих людей у парламент. Тому замість того, щоб лякати своє
відображення фронтом, пропоную йому особисто очолити цей процес і
показати приклад. Хто знає, може хоч частина "слуг" долучиться до
заклику президента так само охоче, як вони шукали прохідне місце у
списку партії.
Також вважаю за доцільне нагадати, що саме президент створив цю
"неспроможну монобільшість", задача якої полягала в тому, щоб голосувати
тільки тоді, коли це треба було йому самому або його оточенню.
Історія з НАБУ і САП - найсвіжіший тому приклад. Отам все було чітко і все працювало.
А тепер, коли виявилось, що частина "слуг" більше не хоче бути
запрограмованою кнопкою, яка голосує, коли на неї натискають з ОП,
президент вирішив показати свій гнів і навести лад у політичній системі.
Розчарую, Вас, пане президент, бо нічого з цього не вийде. Програма "Велика мобілізація" - це не "Велике будівництво".
Але лайки соцмережах - це точно принесе. Отак і живемо.
автор: Соломія Бобровська, народна депутатка України від партії "Голос"; сторінка авторки у Фейсбук