хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Щастя примарного життя.

Одного літнього дня селом пролетіла чутка, що донька тітки Галини Марічка пішла до лісу за грибами і додому не повернулася. Її вже почали шукати, але поліські ліси такі безмежні, що заблукавшу людину в них марно шукати. Для односельців навіть був буденним той факт, що час від часу в глухих лісах хтось навічно пропадав. Було дивним лише те, що голоси тих, хто не повернувся з лісу, іноді чули мисливці чи збирачі грибів і ягід. Деякі навіть стверджували, що...

Читати далі...

Українська музика 2981

[Приєднане голосування]

Экзотический фрукт

[Приєднана картинка]

Напій, що надавав сил і навіть безсмертя.

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка][ Читати далі ]

Фотопрогулки. Закат после дождя

Весна уходила с дождями..Температура тоже не радовала...Но был плюс в такой погоде - это яркие закаты....Пошли ловить его в урочище Горбачиха.[Приєднана...

Читати далі...

БУДЯК

[Приєднана картинка] БУДЯК Будяк, або чортополох (Thistle), є національним символом Шотландії. (Але не тільки, а ще й УКРАЇНИ !) За переказами, це сталося в XIII столітті під час вторгнення вікінгів. Датські воїни планували таємно напасти на спляче шотландське військо вночі. Щоб не шуміти, вони зняли взуття. Проте один ...

Читати далі...

Примари минулого. Сестра куйла та інше. фото

Ексклюзивна фотографія у єдиному екземплярі сестри куйла.[Приєднана картинка]Напередодні 1983 року.У СРСР щосили йдуть гонки на лафетах, система в маразмі, магазини пустіють, економіка стагнує.Незабаром почнеться неконтрольоване обвалення, через 9 років країни не стане.Але телевізор щодня показує, як усе погано на Заході та як цей Захід гине.- Есть одно но....сейчас нет гонок на лафетах и нет пустых полок. А вот когда это будет, тут вопрос, ибо никто в мире этого не желает- Да, согласен, уже...

Читати далі...

Я вже не та...

  • 22.07.25, 15:16
Я вже не та, що мріяла до ранку, Що бігла, поки світ не догорів. І випивши кавусі філіжанку — Усміхнено чекаю вечорів. Я вже не та, що вірила у казку, Яка чекала, знала, «назавжди». Тепер вбираю сутінкову ласку, І не тримаю болю при собі. Я вже не та, що плакала беззвучно, Де промінь сонця в серці не світив. Мені з собою стало тихо, зручно, Я відпустила з вітром негатив. Я вже не та — та я й не хочу бути, Що вчора ще боялась висоти. Я вчуся просто дихати й любити, І щастя...

Читати далі...