хочу сюди!
 

Ксюша

46 років, овен, познайомиться з хлопцем у віці 47-58 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

***

  • 26.09.23, 07:58



Не разгадать тех линий странных,
ладонью что моей бегут,
в неведомое неустанно
они манят, зовут, ведут…

Большие, малые, где в перекрёсток,
а где изогнутой прямой…
А вот и крохотный отросток…
А вот одна сама собой...

Рисунок вовсе и не сложный,
и безопасен – что уж тут?
Но тайной он своей надёжный
среди житейских амплитуд.

Скорей всего, так и останусь
слепцом средь этих линий я.
И в них однажды и расстанусь
с тем, что судьба в ладонь внесла.

Господи Иисусе, не мог ты родиться зимой

  • 26.09.23, 02:47




 доказательных фактов что это произошло зимой нет
Даже наоборот, и написано и нарисовано
Это произошло в это время года

Микола Пімоненко...

  


Микола Пімоненко (1862-1912) - український художник.

[ Читати далі ]

Autumn Leaves (Frank Sinatra)



The falling leaves drift by the window
The autumn leaves of red and gold
I see your lips, the summer kisses
The sun-burned hands I used to hold

Since you went away the days grow long
And soon I'll hear old winter's song
But I miss you most of all my darling
When autumn leaves start to fall

Українська музика 2313







0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Люблю сонячний колір ...

  

Всім гарного настрою та
Сонячного кольору ...

[ Читати далі ]

Старі батьки

Поступово приходить розуміння, що таке жити зі старими батьками. Це не лише постійні сварки, глухота і загальмованість, а й загострення болячок. Ну батько ще тримається, хоча йому треба щось пояснювати по декілька разів (але все одно зробить по-своєму), а ось мама занепокоює. Думав, що не відкачаємо. Лише під кінець дня визначили діагноз. Мабуть, шлунок не перетравлює. І добре, що не викликали медиків. Вони б одразу запропонували декілька операцій або дали б ліки, від яких все скінчилося. Наші лікарі, вони такі, можуть лише швидше відправити на той світ.

Однак в такі миті одразу забуваєш і про сварки, і про образи.

Допомагав піднятись з ліжка. Так руки дряблі, наче без м'язів. Ще декілька днів нічого не їсть.

На щастя, все обійшлося (сподіваюсь), але замислився над купівлею підгузок і протигазу, бо прокинувся від того, що не було чим дихати.

А у мене ще й купа завдань по роботі. Та й треба готувати щось їсти.