[ Читати далі ]

УКРАЇНА ДІЛИТЬСЯ НЕ НА "СХІД" І "ЗАХІД", А НА "СОВОК" І "НЕ СОВОК"

У нас дуже великий відсоток людей ще живе в «совку». Ця зараза виявилася достатньо такою зло*бучою. І здавалося б, люди, які цього «совка» майже і не бачили, але вони все одно ментально живуть в «совку».

Я ненавидів «совок» з дитячого садку - з п’яти років. У мене з дитинства дуже розвинуте відчуття фальші. Я фальш просто шкірою відчуваю, і хоча мене особливо ніхто не виховував у такому антирадянському дусі, але я відчував, що я – чужий, і тому ніколи не був «совковою людиною».

Було б непогано зробити такий соціальний експеримент, но це вже при іншій владі. Зробити таку «совкову» резервацію і водити туди екскурсії, з проживанням у тому місці. А деяких людей туди пхати примусово. Ну, таке м’яке покарання. Місяць, або два, або рік щоб вони там жили. Щоб там не було туалетного паперу… Щоб там було все, що було в «совку» - ніх*я! Це не буде тюрьма, але це буде «совок». Я думаю, шо це багатьох вилікувало б.

Лесь Подерв'янський

Заглянул в блог, выяснить настроения народа первому легкому снежку, и понял, что буквально все прильнули к окошкам и, уже полдня, наслаждаются картинкой полного апокалипсиса. Каюсь, сам наблюдал за этой задницей довольно долго. Так вот, дорогие мои, не стоит жадничать эмоциями, и, пока еще горит свет, бодро отчитаться о положении дел на местах. К утру все это закончится, а завтра растает, вместе с вашими, безусловно глубоко положительными, эмоциями. Так что........ перекличка начинается.

Голодомор був частиною свідомого плану знищення нації. Тієї верстви, що живила протести - господарів на селі і тих, хто прагнув такими стати.

Голодомор для окупанта (Московія, Росія, СРСР) був спосіб поламати залишки спротиву. Поламати силою, тому в очепленні територій голоду стояли війська. Заград загони голоду.
Голодомор був ланцюжком, як подальші хвилі розстрілів інтелектуального квіту нації.
Голодомор був для окупанта таким же природнім інструментом, як і все, що ми побачили із початком "Повномасштабки".

Голодомор став можливим не лише тому, що окупант міг його реалізувати, а й тому, що багато українців покинули думку спротиву. Хтось втомився і склав зброю повернувшись до цивілки "та якось воно буде", хтось повірив в лівацькі брехні про "земля селянам...", хтось свідомо колаборував із окупантом (таких було багато).
Якби ідея захисту національної держави панувала масами під час ПВЗ, голодомор міг би не трапитися. Історія пішла б якось інакше.

Голодомор реалізовували і усвідомлені колаборанти також. Як були ті, хто писали доноси, здавали НКВС національне підпілля, просто наклепствували для власного зиску.
Голодомор став наслідком низки подій нашої слабкості, наївності, незрілості, байдужості, неумності.
Як і "Повномасштабка".

Ні, Голод Москва все одно б спробувала реалізовувати просто як інструмент насилля над нацією... Але була б нація свідомішою, стійкішою, критичнішою, результативнішою... історія могла б піти за іншим сценарієм.
Але історія не знає "якби...". Вона дає опцію "подивись і зроби висновок".

Безвідповідальність у діях, в громадянській позиції, у владних діях, у ставленні громадян до влади - вбиває. Покоління.
Нездійснені плани, нереалізовані таланти, ненароджені мільйони із безголосим питанням до кождого з нас: "а що ти зробив, щоб неповторилося, щоб відплатити?"
Не просто пам'ятати - зробити висновки, навчити цьому дітей, помститися.

Ми ніколи не пробачимо жодне відібране зерня 1932-1933.
Помстимося за кожен постріл по мирному населенню в Маріуполі, Бучі, Києві, Херсоні, Краматорську та інших українських містах і селах.
Не забудемо жоден проведений нашими бійцями день у нелюдських умовах у полоні.
Розплата невідворотна.