За що тільки поліція не штрафує , і за маски експериментальні, і за вакцини експериментальні, і за відсутність документів.Люди природньо обурюються . Говорять , що такі повноваження у поліції будуть лише після введення надзвичайного стану. Мені здається , що люди не зовсім праві. Повноваження будуть , але не всі.
Стаття 4. Умови введення надзвичайного стану

Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим.

Надзвичайний стан може бути введений в разі:

1) виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення;

2) здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення;

3) виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

4) виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

5) спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;

6) масового переходу державного кордону з території суміжних держав;

7) необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

Стаття 18. Додаткові заходи правового режиму надзвичайного стану у зв’язку з масовими порушеннями громадського порядку

У разі введення надзвичайного стану з підстав, зазначених у пунктах 2-7 частини другої статті 4 цього Закону, додатково можуть здійснюватися такі заходи:

1) запровадження комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);

2) перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках - проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян;
Стаття22
Передбачені цим Законом обмеження конституційних прав і свобод громадян, які можуть бути застосовані за умов надзвичайного стану, є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. Строк їх застосування не перевищує строку, на який вводиться надзвичайний стан. Введення інших обмежень забороняється.
Перевірка документів проводиться при безпорядках, а не при пандеміях. В принципі чи в тебе документи президента, чи Папи Римського , чи Митрополита, чи самого Патріарха, чи звичайної людини з карантинної території тебе випустять , лише після зняття карантину. Причому випустять і без документів.
Виходить Кабінет міністрів в своїй постанові приписав поліції такі повноваження яких вона не мала б навіть при надзвичайного станні.

Минуле не можна змінити,
Не виправити там нічого
Та щоб було легше жити
Все ж дещо зробити є змога:

Якщо хтось образив - простити
Та зла в душі не тримати,
Пробачення попросити
За зло, що комусь міг завдати.

Бо просять простити й прощають
Не щоб змінити минуле -
З життя так зло проганяють,
Щоб кращим майбутнє бУло.

Хоч краще ні словом, ні ділом
Нікого не ображати,
Як ні, то знайти треба силу
Недобрий тягар з душі зняти:

Якщо хтось образив - простити
Та зла в душі не тримати,
Пробачення попросити
За зло, що комусь міг завдати.

Можливо, що в часі прийдешнім
Від давніх обрАз старі рани,
Що зроблені в віці тутешнім,
Душі непідйомними стануть.

ПрощЕння надію дарує,
Що буде краще надалі,
Зруйноване відбудує
З любов'ю та без печалі.

     «Любая слепая вера в кого-то или во что-то приведёт к тому, что вас убьют».

                                                  Брюс «Босс» Спрингстин.

 

  Причём в случае, который собираюсь описать, убьют не прямо, но действенно и наверняка вывозив и вас, и вашего Бога в коричневом до полной неузнаваемости. Вашему вниманию «сравнительные характеристики» двух наших «Лидеров», господ Порошенко и Зеленского с обещанными цифрами.

 

 «При Порошенко всё росло, при тупорезах Зе экономика падает, спасайся кто может».

 

 Отбрасываем первые два года правления ПАПа – падение жуткое, в треть экономики из-за войны и блокады РФ, в этом нет его вины. Далее рост (есть различные вариации подсчёта, берём средний показатель), в 2016м - 1,1 процент, в 2017м – 3,6 процента, в 2018м – 3,7 процента. При Зеленском, 2019 – рост в 3,5, в «короневирусный» 2020 падение в 4, 2 процента, в 2021 рост в 3,5. Прогнозы МВФ, ВБ и ведущих мировіх рейтинговых агентств – экономика Украины будет расти ежегодно в пределах прошлогодних значений. Рост мизерный, такими темпами мы будем догонять СЕГОДНЯШНЮЮ Румынию 20 лет, Польшу 50. Порошенко в деле реформирования экономики под пинками США сделал мизер после чего тупо заморозил существовавшую до него воровскую систему. Зелёные же уродцы, не имея ни людских ресурсов, ни профессиональных качеств, ни денег, пытаются строить в Украине вместо открытой, «частнобизнесовой», «западной», не коррупционной системы эрзац китайского госкапитализма уничтожая малый и средний бизнес и рассчитывая исключительно на госинвестиции. Путь в никуда, точнее путь в хроническое отставание Украины от цивилизованного мира. И эта удручающая картина сохраняется что при ЗЕ, что при ПАПе. Но!!! Зелёные будут настойчиво орать про то, что они побили все показатели ВВП Порошенко, и пересичный ЗЕлох эту бодягу с удовольствием схавает.

 

 «При Порошенко росли ЗВР, «зелёные» их просрали, страна в долгах как в шелках, а эти уроды строят финансовую пирамиду».

 

 Могу привести статистику по годам, показать что даже в «коронавирусный» 2020й год они увеличились на 2,2 миллиарда, но показательной будет цифра на 1 сентября 2021го года – «ЗВР Украины выросли на 9 процентов и достигли уровня в 31,6 миллиарда долларов что является рекордом за последние 9 лет». То есть, это уже для ваты – ОНИ ПРЕВЗОШЛИ УРОВЕНЬ ВАШЕГО ЛЮБИМОГО ЯНУКОВИЧА. Это информация НБУ, В марте прошлого года вначале рейтинговое агентство Fitch, затем S&P Global Ratings, после чего все  остальные,  подтвердили кредитный рейтинг Украины как стабильный с таким комментарием: "Рост, платежный баланс и государственные финансы Украины превзошли наши ожидания в 2020 году. Достаточность резервов улучшилась, что обеспечивает защиту от возможных неблагоприятных внешних событий, включая последующей задержкой с выплатой льготных кредитов", - пояснил агентство подтверждение рейтинга в ночь на субботу. .А уже в октябре они же повысили рейтинг до «позитивного».

  Есть ли в этом заслуга «Зелёных» как до этого Порошенко? НОЛЬ!!! И размер госдолга, и его структура, и размещение долговых обязательств – всё находилось и находится под жесточайшим контролем США через МВФ. Ни одна попытка Порошенко, а затем Зеленского повлиять на НБУ и включить печатный станок не удалась – их тупо били по рукам когда они оба пытались отойти от утверждённых США показателей наполнения ЗВР и расходов.

 

 «Из Украины бегут инвестиции, при Порошенко они росли».

 

  Как говорил товарищ Коровьев-Фагот, «Это пример так называемого вранья». Вот таблица https://www.prostobank.ua/spravochniki/indikatory_rynka/foreign_direct_investment

 За 2021й год Украина получила рекордные инвестиции которых не было за все годы правления ПАПа. «Злёные» провалились в 2020м, «коронавирусном» году, но в этот год все абсолютно развивающиеся рынки столкнулись с их оттоком. Однако!!! Подобные инвестиции – мизер! Эти «гроши» не играют весомой роли в деле подъёма украинской экономики и весьма показательны – НИ В ЭПОХУ ПОРОШЕНКО, НИ В ЭПОХУ ЗЕЛЕНСКОГО ВКЛАДЫВАТЬ В УКРАИНУ ПОЧТИ НИКТО ИЗ СЕРЬЁЗНЫХ ИГРОКОВ КАК НЕ СОБИРАЛСЯ, ТАК И НЕ СОБИРАЕТСЯ. Нет независимого правосудия, нет жесткой законодательной базы для защиты инвестиций, нет защиты от рекетиров типа Коломойского и прочих украинских олигархов – НИ ХРЕНА. ПРОСТИТЕ, НЕТ ДЛЯ ИХ РОСТА!!!. Но «Зелёные» будут орать про рост инвестиций по сравнению со временем Порошенко и тому нечего будет им ответить – сам он был ещё худшим в этом отношении правителем чем проклинаемый им Зе.

 

 Далі буде.

На фото сибирский хyдожник Евгений Кобытев прошедший ВОВ.

Пройти тот ад длиною 4 года и остаться прежним невозможно. Даже дети становились стариками.

Берегите мир!

Купив нещодавно собі ноутбук. З усього мого комп'ютерного різноманіття (включаючи давно померлі зразки) - це найпотужніша річ. Навіть деякі ігри тягне.

Але диво техніки, у кращому разі, вмикається кілька разів на тиждень на пару годин увечері. Часто просто стоїть на столі із закритою кришкою. Чому? Не особливо є коли і, що найголовніше, не цікаво.

Комп'ютер і НЕ ЦІКАВО! Я мацаю свій лоб, але не знаходжу ознак психічної гарячки. Чомусь стає сумно, бо, здається, у мені щось померло і те, що померло, ніколи більше не оживе.

А от колись... Колись, у часи юнацької молодості, комп'ютер для мене був релігією. І це той випадок, коли ти молишся на Бога, якого собі не можеш дозволити.

У 90-ті та і трошки в нульові моя сім'я жила бідно. У 90-ті бували дні, коли не могли купити хліба, а взимку грілись відходами з олійниці (шолупина з соняшника). У нульові стало краще, з їжею проблем не було. З технічних пристроїв удома був телевізор та радіоточка, де вдень сварились депутати, а ввечері навіщось співав Степан Галябарда.

Уперше комп'ютер я побачив у школі, на уроці інформатики. Тоді цікаво було все, навіть гратись з кольором шрифтів у Ворді. А ще малювати в Пейнті якісь абстракції, заповнюючи все однотонним кольором та виводячи жирні лінії.

Та найзахопливіше було грати в шашки. Цим я та мої однокласники займались, коли нас пускали в Комп'ютерний Храм на перервах чи після уроків, бо в кінці кожної партії пьюпіл, який вирвав перемогу в штучного інтелекту, мав за щастя побачити фото оголеної жінки. Ця гра стояла на всіх машинах у класі, до речі. Хто її встановив - досі невідомо, але нехай не впаде на нього гнів праведний.

Тоді я і почав марити власним ПіСі. Не було дня, щоби я матері чи тату не розповідав про переваги наявності в нашому домогосподарстві передової обчислювальної машини, без якої зараз немислимий сучасний світ і дуже важко у навчанні. Кажучи простіше, я канючив комп для ігор, та у відповідь чув лише традиційне: "Нема грошей...".

Після випуску зі школи я поїхав з села в місто, здавати вступні екзамени у вуз, перед іспитами чілився у трикімнатній квартирі двоюрідного брата.

Брат - повна моя протилежність: старший років на сім, розумний і дофіга багатий. Вірніше не він, а його батько, який тоді був великим начальником в одному комунальному підприємстві. За відмінну роботу чи щось таке йому регулярно прилітали надбавки, на які він купив у свою міську квартиру широченний диван, ще один телевізор, японську аудіосистему, з дисковим ченджером, і комп'ютер улюбленому сину. Як я тоді ті екзамени здав, і досі не розумію, бо всі ті візити до братового обійстя пропадали у тенетах віртуальних задоволень.

Скільки заїздів було виграно в Need for Speed Undeground 1, скільки нацистських негідників разом з не менш нацистськими псами було відправлено на той світ в Medal of honor, уже і не згадаєш! Але то були славні часи - місто, залите сяючим неоном, дзенькання тролейбусів і  ритмічний стукіт коліс вагона метро, невпинний рух мегаполіса, й асфальт, бетон і павутини дротів вздовж вулиць, і зовсім нове життя за пару місяців, і яскраві картинки на моніторі, на жаль, чужому.

Повертаючись додому, я з жалем згадував принадний відсвіток дисплея, нестримний скрип гальм, шалену музику, адреналін та дівчину з банерів, які я блискавично пролітав на своєму прокачаному Ніссан Скайлан GT-R-V-Spec.

Ех, було життя. Було та згуло.

Комп'ютер у мене таки з'явився... І причому довго чекати не довелось - наприкінці першого курсу батько, причому за долари (так буває, коли знаходиш нормальну роботу), навіз у хату купу різного добра: потужний системник з аж одним гігабайтом оперативи (хоча я тоді замовляв 512 мегабайт, як у багатого однокласника), монітор LG, мишку без коліщатка, клавіатуру, з якої можна було вмикати / вимикати музику, а ще були комп'ютерний стіл, величезне БФУ (принтер+ксерокс+сканер в одному флаконі), колонки з підтримкою 3D-звуку, навушники, які зараз коштують близько 5 тисяч гривень і використовуються діджеями, диски з кінами і музикою, і ще багато інших цікавих техносмаколиків.

Здавалось, у того, хто там, на горі, завідував бажаннями, був поганий пінг, і всі мої численні "От аби...", "Було би непогано..." і, апатичне, "Та ніколи в мене не буде того комп'ютера!" надійшли разом і в один момент. І він (чи то пак, Він) значуще угукнув, дістав свою ультимативну печатку і поставив на моїх проханнях жирне "Не заперечую!". Бо як інакше пояснити таку кількість добра в один вечір?

Я досі пам'ятаю те відчуття, коли ти стоїш посеред зали, а навколо -  коробки, пакунки. Все нове, дороге, круте і не чиєсь, а твоє - раз і навіки.
Цей епізод намертво вмерз у стінки морозильної камери мого мозку, і я його знову згадав, коли ішов по коридору до свого офісу, який було заставлено новими меблями. Саме аромат свіжої деревини, який треба заливати у флакони і продавати в ТЦ за тисячі гривень, повернув мене у той кінець грудня 2007-го. Бо саме тоді я вперше почув цей запах.

Зараз же для мене комп'ютер - просто коробочка для Інтернету. Дивно, як все змінилось, бо я тоді, будучи ще вчорашнім школярем, навіть не міг подумати, що в мене раз на два-три роки з'являтиметься якась нова технічна прибамбасина - комп, ноутбук, плеєр, телефон. Скільки їх за цей час змінилось? Навіть складно порахувати. Однак таке різноманіття, нехай часто і в кредит, стало іншим боком - зникла та унікальність сприйняття, яка була колись, немає захвату, ейфорії, радості та трепету, немає мрії. Вона померла, коли в тій кімнаті з`явились численні пакунки та коробки. Після того згадати щось бодай максимально яскраве. Але і трагічного не було! Отож, сиди ото і навроч, і не забудь тричі стукнути кістяшками пальців по чомусь твердому, голова підійде.

І все, що залишилось, лише пам'ять. Тому я і зараз просто обожнюю запах нових меблів. Так пахне моя ностальгія. А як пахне ваша?

Таня Адамс

Импровизация на 5 заданных слов:
РЕНЕГАТ, ОТНЮДЬ, КЕПКА, СНЕЖНЫЙ, СТРЕМЯСЬ


Он верил в Бога по своим канонам.
Когда планету облетала вьюга,
Он пролетал её в обратном направленьи,
Спеша на запад: к солнцу, к океану.
Он закружил меня в одно мгновенье
И затянул сочащиеся раны.

Он – «крошка Цахес» – сохранял секреты
Лжепритягательности – дьяволоподобной!
И отдавал себя частями, ленно
Отмахиваясь, как от мух, от дев.
В его закаты волны били пенно...
Но слышался сквозь них дурной напев,

Бормочущий о колдовстве, о страсти
Быть брошенным, покинутым, слепым,
Забытым, обессиленным чурбаном –
Исходной версией событий ДО чудес!
Ведь ЧТО он есмь – является обманом,
Фальшивкой, экзальтацией небес.

Он, веря в Бога, стал бы РЕНЕГАТОМ,
Отступником от благостей в миру,
Но музыка его держала на плаву,
И он тонул лишь в самоосознаньи.
Он был велик, и вместе с этим – зол.
Его отпели бы архангелы на небе,
Антихрист вышел бы навстречу и поклон
Отвесил бы, держа подносик с солью в хлебе...

К чему всё я?
Глотая ветер СНЕЖНЫЙ,
Бредя ухабами, ОТНЮДЬ не мостовой,
СТРЕМЯСЬ отделаться
От лишнего томленья,
Но оказаться в будущем
В каюте гостевой,
Надену КЕПКУ, в остальном –
Вразрез с приличьем –
Останусь в коже:
Полностью.
До дна
Допью я свой коктейль различий
Между «ЛЮБОВНИЦА»,
«ЛЮБИМАЯ»,
«ЖЕНА».

Супермаркет.Быстро взяла то,что нужно и подхожу с двумя коробками к кассам. Выбрала , разумеется, ту, где меньше людей. Передо мной оказалась одна женщина. Пригляделась - у неё полная тележка пакетов. Метаться было поздно, к другим кассам уже подошли люди. Дама неспешно вытаскивала пакеты в пакетах - молоко, печенье, хлеб… «Зачем нужно было все укладывать в дополнительные пакеты?», - думала я. Она явно не спешила. Кисти ее рук были щедро покрыты возрастными пигментными пятнами и невольно напоминали осенние листья, которые ветер уже сорвал с дерева.
Женщина неожиданно повернулась, посмотрела на меня и сказала: «Если это у вас всё, то я вас пропущу вперёд, я уже не спешу». Мне стало неловко, я поблагодарила и прошла вперёд, быстро расплатилась, ещё раз сказала спасибо и выбежала из магазина.
Я всё ещё куда-то зачем-то спешу…