Профіль

Kanivskyi

Kanivskyi

Україна, Черкаси

Рейтинг в розділі:

Останні статті

парадокс.

  • 19.02.24, 08:24
Люди в країні не вдоволені злочінною владою. 
Сусідня страна, з її слів, пішла війною теж проти цієї злочінної влади.
Постраждалій стороні не надають допомогу теж із за цієї злочінної влади.
Сусідьня країна заблокувала кордон теж за дій злочінної влади. 
Гори трупів теж свій слід ведуть до злочінної влади.
Країна до сіх пір не в нато теж за злочінної влади.
Бідність в країні теж за злочінної влади.
Пянство теж за цієї злочінної влади. 
І ще багато в чому провинна ця злочінна влада. 


актуальне?

  • 16.02.24, 22:32
Обміркував сьогодення, згадав про отару овець. Про те як ведуть себе овечки, коли на отару нападають волки. При нападі вовків на отару, овечки розбігаються. Якщо вовкам вдалося спіймати овечку, решта овечок спасається - втікаючи. Таке у нас сьогодення. Так і далі буде продовжуватися. Це буде тривати до тих пір, поки люди будуть вести себе як овечки. 
  Актуальне вирішення цієї проблеми. Це зробити перший крок на зустріч один з одним. Об'єднатись. Взявшись за руки. Щось похоже є в мультфільме "Панда 3". Де вони об'єднавшись стали в круг взявшись за руки. Я не наполягаю. Можем і далі дотримуватися своїх принципів і спостерігати як с кожним днем нас стає все менше. Не у всіх історіях мають бути щасливими кінці. Готуватись треба до самого поганого варіанта. А там як вийде, так і буде.

Цілівізованим шляхом.

  • 15.02.24, 17:55
Як з сторони виглядить договорняк між воюючими країнами. Коли хазяйва обох сторон сидять за одним столом і мило спілкуються. П'ють горілку, пиво. Їдять вишукані страви. Курять папіруси. Обговорюють справи. Виказують соболезнування якщо якась з сторон отримала поразку в якомусь з учасників ведення бою. Вітають якщо отримала перемогу.  Обговорюють перспективи та розподіл подальшого фінансування яке відділяється одній із сторон. Діляться переживаннями по поводу фінансування, та іншими проблемами які їм перескоджають вести свої діла на повну. Розказують анекдоти. Сміються. Весело і приємно для себе проводять час. Для них це все, не більше, ніж карточна гра. Де програвший просто встане з за столу і поїде відпочивати до себе до дому.  Вони цивілізовані люди і рішають свої проблеми цивілізованим шляхом. Виставляючи на поле боя своїх бійців і дивляться з переживанням за ходом бою.
  

І ще таке питання. Чому нащі вельможи не інвестують власні кошти в війну? 

Саморуйнування.

  • 12.02.24, 18:47
   Що таке саморуйнування? Саморуйнування, як правило, стосується думок або поведінки людини, яка намагається завдати собі шкоди тим або іншим чиномСаморуйнування особистості може виявлятися наркозалежністю, пияцтвом, ігроманією, небезпечними професіями, спортом, загрозливих здоров’ю і життю, трудоголізмом (особа працює на знос), агресивною поведінкою, безладними сексуальними зв’язками.
   Необхідно знати, що саморуйнування завжди має негативні наслідки. Людина може придбати, як моральне каліцтво, так і реальні каліцтва, і навіть захворювання психосоматичного характеру, наприклад, онкологію, виразкову хворобу, гіпертонію. Також може доходити до думок про суїцид і здійснення самогубства.
  Нічого не нагадує? А якщо до цього добавить ще те що ми з планетою робимо. 

Дайсугі.

  • 10.02.24, 17:07
З давніх часів, коли люди навчилися видобувати вогонь, їх вірним супутником стала сокира. У більшості випадків метод добування деревини полягає в повному зрубуванні дерева, а потім посадки нових дерев на вирубаній місцевості. Так японці, які не мають багато територій і лісів, придумали дайсугі – унікальну техніку заготівлі лісу.

Дайсугі згадується у XIV столітті і унікальна тим, що дозволяє добувати деревину без зрубування материнського стовбура. Для цього використовується спеціальний вид дерева – кедр Кітаяма, він може рости ідеально прямо від материнського стовбура. Японці навчилися вирощувати і обрізати материнський ствол таким чином, що залишалися лише прямі, верхні пагони, які через десяток років ставали придатними для зрубування. При цьому кедр ріс лише вгору, дозволяючи засадити землю великою кількістю нових дерев, а спилювання його гілок ніяк не шкодило материнському стовбура, зберігаючи рослині життя.

  До чого це все. Якщо ви коли небудь спостерігали за тим як росте гілля на дереві після обрізки, то ви все зрозумієте. Простими словами. Одну гілку обрізав, а на тому місці виростає декілька гілок. Це як про змій горинича. Одну голову відрубав а на тому місці дві виросло. Бува таке. Спилюєш дерево а наступного року з пенька з десяток виростає. Корнева система робить свою роботу.  Деякі борються з чагарниками з допомогою хімії. Спиливши  дерево, просвердлюють отвір в пеньку і в водять хімію. Погиба корінь і більше ніяких проблем. 

  Це щось схоже на боротьбу з корупцією. Для вида її трохи обрізають, і це спричиняє ще більший її рост. І так з року в рік. Вона все більше розростається. Допоможе тільки повне знищення в плоть до ядів в кореневу систему. 

  Якщо вони принімають такі строгі закони для народа то до себе теж немає бути ні яких поблажек. Всі так всі!

Ставки.

  • 09.02.24, 10:37
   Що буде далі? Я про вельмож і їх чесно награбовані гроші. Коли запахне смалиним. Які їхні дії? Є три варіанти. Один варіант. Втікатимуть за кордон. Другий варіант. Перевбуються під руцкій мір. Третій варіант. Всі що є кошти вкладуть в зброю проти агресора. Перший і другий варіант, поставить на те що українська армія програє і не копійки не дасть з чесно награбленого. Їм байдуже на все крім своїх статків. Тільки третій варіант за перемогу і за свободу. Що ж, треба зачекати, час покаже що і до чого.

експеремент.

  • 08.02.24, 15:44
От мені цікаво. Проводили експеременти на мишах, їх ставало багато, часть з них ставала голубими, вони устраювали гризню між собою в ітоге пропадав весь мишиний рід. 
  А як на щот такого експеремента. Пасіка. Бджоли. Забирати в них мед а на томість на подкормку ставити їм кормушки з горілкою. Що буде?

думки в голос.

  • 05.02.24, 13:23
   Писати не хочу, ну воно саме проситься на волю. От скажіть мені будь ласка, чи є такі люди які не помиляються? На мою думку, помиляються всі. І це нормально. Помилятися це нормально. Виправляти помилки це теж нормально. Не нормально бути зомбаком, який йдучи врізається в стіну, його відкидає назад, він знов їде вперед на ту саму стіну й знову вдаряться. Й так може тривати безліч разів. Не нормально бути ось таким зомбаком. Нормальна людина, озознавши свою помилку, виправить її. Якщо це можливо. І в майбутньому буде старатися її не робити. Тому що буде повно нових помилок. До чого це я. Ось до чого. Якщо ми зрозуміли що з нашою армією щось не так, виправити помилки і іти далі. Якщо ж в нас все добре, то що ж, хай і так буде. Час покаже... Ну якщо все-таки з армією щось не так, то проблема ніяк не в простих солдатах. Бути солдатом дуже просто. Треба тільки виконувати вказівки. Бути командиром куди сложніше. На цій посаді треба мати й мозги і бути прикладом для солдат. А якщо солдати бачать що їх командир питляє від своїх обов'язків. То солдати будуть робити теж саме. Сержант дивиться на лейтенанта, лейтенант на капітана, той на майора, той на полковника, і так далі. Аж до самого верху. Тож да. Сходи змітають з гори до низу. А хто крайній? Простий солдат. Не треба винити тих людей що не хочуть вступати до армії де такий бардак. Не треба винити тих солдатів що відмовляються продовжувати служить в такому бардаку. Або тих що залишили місце служби і перебувають поза законом. Це і про мене також. Якщо у командирів вистачає ума, заманювати солдат на штурм, пообіцявши відпустку у десять діб тому хто приведе пленного. Це край. В цілому з командирами у нас все дуже погано. Тож або це договорняк, і це робиться навмисно. Або ж... Ні цей варіант не підходить, тому що вийде що в нас зовсім не лишилося думаючих людей на верху. На мою думку, є багато нормальних адекватних людей, тільки із за оцих всіх паперів, рапортів, в них нема бажання займати посади командирів. Паперова армія. Розпустити пір'я і ходити поважно погрожуючи прострелити коліно, це ще не доводить що ти командир.
   І ще про таке хотів написати. Є такі умніки, які записують свої відеодзвонки до кацапів на відео і викладають в ютубе. Там цей історик вступає в бесіду і умнічає. Доказуючи кацапам очевидне. Я таке не слухаю і не дивлюся. Моя мамка любить таке дивитися. І мені іноді приходиться слухати. Якось кацап задав цьому історику питання. Чому ви не слідкуєте за пропагандою яка відповідається в вашій країні. Історик відповів, що йому краще спостерігати з сторони за другими. Свого не видно. Так ось. Аби цей історик спостерігав за тим що відбувається у власній країні і своїх людей виправляв. Було б куди краще. Хіба що йому до душі ближе руцкіє. Це з сторони схоже на двох сусідів, в одного город бур'яном заріс а він розказує другому що той неправильно робить або робив.

круговорот.

  • 04.02.24, 15:58
Хочу звернути вашу увагу. Ці події вже неодноразово відбуваються в нашій країні. Якийсь замкнутий круг. День сурка по українські. І чім сильніше ми робимо спробу з нього вирватись, тим сильніше він затягує. Це про бариг, про корупцію і всіх що ніяк не наїдяться.  Я оце все покрутив в голові і щось нема бажання брати в цьому участь. Згадався мій пост про круговорот на воді в який затягуються кораблі. Наш корабель перший. Кораблі це країни. І мені тоді ще це все не подобалось. І я написав що займу місце на носі корабля щоб першим пірнути в безодню круговорота. Самостійно ми не можемо вибратись. Треба допомога з сторони. Волати щоб нам прийшли на поміч. Нема да і ніколи не було бажання. Тож якщо до нас ніхто не прийде самостійно на допомогу, пропоную заспокоїтись, розслабитись і відпочити.prey

істеріка.

  • 04.02.24, 06:30
   Одна з моїх улюблених ігор це покер. В основному грав на телефоні онлайн в покерстар. На жаль, в Україні на час військових дій її прикрили. На мою думку, гра покер стимулює розвиток певних навиків. Вибираєш турнір в якому хочеш по грати. Подаєш заявку до вступу в турнір. Гра починається в назначений час. Коли тільки починав грати, це було років сім тому,  учасників турнірах було до трьох тисяч. Грати почав в Польщі, був там на заробітках і навчив грати хлопець з Білорусії. Він грав уже давно. Турнір розпочато, кожному гравцеві видається однакова кількість фішок. Хто як хоче так і гра. Хтось сразу виставляє всі фішки на стол. Хтось обережно. А хтось агресивно. Кожен сам для себе вибирав як йому грати, відпрацьовував свою стратегію. Також слідкуєш за діями суперників вивчаєш їх. С часом зрозумів, що мені до в подоби обережна гра. Граєш коли маєш щось на руках. Блефуєш коли знаєш що ні в кого нема нічого на руках. І таким чином доходиш до фінішного стола.   
    Як назвати таких гравців, які не маючі ні своєї стратегії , ні навиків, програвши всі фішки біжать за новими? Їм видають фішки вони й ті програють. І знову біжать. Дайте їм фішок. Ви ж мабуть починаєте розуміти що тут не в фішках діло а в гравцеві. Скільки фішок дебілу не дай. Він все одно їх програє. І тут в гравця починається істерика. Погрози прострелити коліно, наприклад
Сторінки:
1
2
3
5
попередня
наступна