Сказано Арсенієм Яценюком про сьогодення
- 17.01.21, 13:53


Eвген МАЛАНЮК ДО РОКОВИН ЛЕСІ УКРАЇНКИ I Справжній мистець, себто творець у мистецтві, є, одночасно, відкривач. ІІ За свідченнями сучасників Леся Українка була невеличкого росту (покійний Евген Чикаленко, сам росту нижче середнього, звичайно підносив руку на висоту своїх грудей). Була вона схорована, зжерта під кінець життя сухотами кісток. Жіночої вроди та й вроди взагалі — не мала, бо й той чар свіжости, що бачимо на деяких фотографіях дитинства, ніколи не розквітнув, а, зів'явши передчасно, зник без вороття. III Вкоренилася у нас недобра звичка робити з Тараса Шевченка якийсь універсальний еталон для міряння всіх літературних і позалітературних явищ. Криється за тим своєрідний і в наслідках зловісний примітивізм, що так адже ж часто на нас мстився і мститься. IV Колись прозорливий і точний Франко окреслив був (р. 1898) особистість Лесі Українки (ще лірика!), як „чи не одинокого мужчину на всю новочасну соборну Україну". Як кожна парадоксальна формула, і ця дещо переяскравлена (немало було в творчості Лесі Українки також чисто-жіночого, українсько-жіночого). Ця формула, на жаль, теж зробилася загальником, над дійсним сенсом якого мало хто зупиняється. Її драматичний нерв, драматична жилка, видно, ніколи не завмирали. Внутрішній, органічний гін до драматичної форми проявляється то тут, то там і то не тим, що пронизує її ліризм, як це є майже традицією у нас (проза Яновського, лірична драма Миколи Куліша, ба навіть „Слово о полку", що аджеж, без сумніву, є поемою ліричною). Навпаки, самий ліризм Л. Українки, чим далі, тим частіше й виразніше набирає суто-драматургічного характеру: лірика монументалізується в монолог (вже в раннім „Ангел помсти"), а, спираючись на епічно-поемнім досвіді, переходить в діялог („Три хвилини") і врешті в драматичну поему („Кассандра", „У пущі", що була, між іншим, задумана ще р. 1898). Звідси вже залишається один крок до справжньої драми, що стала її письменницькою долею, життьовим покликанням і творчим вінцем. І квітка щастя раз на завжди зникла, Перелом у творчості Лесі Українки збігся з переломом століть і Леся Українка-драматург з'являється на самім початку нашого XX століття. V Клясицизм, вірніше, олімпійство Лесі Українки вимагали б хоч короткого застановлення вже хоча б тому, Ідо літературна термінологія, як все в цій особливій добі, перейшла не одну інфляцію і нині фактично так, як не існує. Ти мене убити можеш, Це справа не темпераменту й жару серця, навіть не могутности того чи іншого мистця. Мовчи, душе, спини свій стогін, серце, І лише прислухаючись, Чи не заглух в душі мій давній грім?... Тоді... вона скаже: Умри, душе, розбийсь, холодне серце, На мій особистий, зовсім неарґументований погляд, „клясичність" (поза багатьома іншими властивостями) полягає на певнім „топографічнім положенні" мистця по відношенню до життя й всього існуючого. Клясик уміє перебувати на такім пункті, з якого речі і істоти видно всебічно, в трьох, що так скажу, вимірах. так мусить бути. Вересень 1961. Так звані „білі" себто не-римовані, вірші з'являються в визначних поетів відносно пізно (прикладів є немало), у віці, коли зеніт життя вже перейдено, хоч не конче аж тоді, коли, мовляв Франко, „вниз котиться мій віз." Маю на думці явище, коли білий вірш з притаманною йому рефлексійністю з'являється природ н ь о, сам-собою, а не як завдання „спробувати ще цієї форми", не як експеримент, а дальший тяг творчости, коли вона, перебуваючи поміж двома бігунами — емоцією і інтелектом, — органічно пересувається в бік цього останнього. Інтелектуалізм завжди ціхував творчість Лесі Українки. Отже не дивно, що білий вірш (такий характеристичний для драматургії!) з'являється у неї вже досить рано (1897 р.) і білим же віршем були написані такі шедеври як „Офелія" і „Суворий Дант" (1898 р.). Маю, одначе, тут на увазі ту виразну стилістично-споріднену групу поезій білим віршем, що поставали в атмосфері революційного передгроззя 1900-1905 рр., надто по згаданій вище особистій драмі Лесі. І ти колись боролась, мов Ізраїль, І в тьмі з'явився хтось необоримий, ...Чи довго ще о, Господи, чи довго (1904) | |

КИЇВ. 8 січня. УНН. Україна у низці питань не отримала тієї підтримки, на яку розраховувала, від партнерів у справі про збиття літака МАУ рейсу PS752 біля Тегерану. Про це у п’ятницю сказав журналістам у Києві секретар РНБО України Олексій Данілов, передає кореспондент УНН.
Так, зазначив секретар РНБО, на сьогодні у справі про катастрофу тривають перемовини, триває розслідування Генеральної прокуратури України.
З його слів, питання ускладнюється тим, що Іран — “непроста країна, непрості відносини”.
“Єдине що я можу сказати — на привеликий жаль, не всі партнери, які кажуть що вони партнери, в данному випадку були нашими партнерами”, — зазначив Данілов.
Він заявив, що не може сказати, про які країни йде мова, але додав що “на певні наші звернення ми не отримали ту підтримку, яку б ми хотіли отримати”.
Нагадаємо, у Києві сьогодні вшанували пам’яті загиблих пасажирів та членів екіпажу рейсу PS752 у небі над Тегераном.
Як повідомляв УНН, рівно о 6:14 (за іранським часом) 8 січня 2020 року під Тегераном був збитий Boeing 737 рейсу PS-752 компанії “Міжнародні авіалінії України”.
У результаті авіакатастрофи загинули 176 пасажирів і членів екіпажу, серед яких 11 українців і 63 громадян Канади.
Іранські війська 11 січня заявили, що український Boeing був збитий випадково, виною став людський фактор: літак пролітав поруч з військовим об’єктом Ірану і був прийнятий за “ворожу ціль”, а саме — за крилату ракету. При цьому, в Ірані відзначили, що очікували атаки з боку США, у зв’язку з чим системи ППО країни були приведені у повну бойову готовність.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що очікує від Ірану повного визнання провини, офіційних вибачень, покарання винних і виплати компенсацій.
Катастрофа літака МАУ: Зеленський переконаний, що винні будуть притягнуті до відповідальності
КИЇВ. 8 січня. УНН. Президент Володимир Зеленський заявив, що всі винні у збитті літака рейсу PS752, обов’язково будуть притягнуті до відповідальності, адже строку давності у таких злочинів немає, передає УНН.
“Ми дуже добре пам’ятаємо цей день і цю жахливу трагедію. Сьогодні перша гірка річниця, річниця того чорного дня, коли було збито український пасажирський літак у небі Ірану. Трагедії такого масштабу — це завжди рубець на серці нації”, — написав Зеленський.
За його словами, вже ні в кого немає сумнівів у тому, що “двома ракетами були злочинно забрані життя 176 мирних людей на борту мирного літака”.
“Не знати тоді, що в повітрі саме пасажирський літак, було неможливо. Не зрозуміти, що перша ракета вразила зовсім не військову ціль, також було неможливо. Це вже аксіоматичні дані. Це те, що вдалося дуже швидко встановити завдяки професійній роботі наших спеціалістів з безпеки, експертів і дипломатів. Це те, з чим абсолютно погоджується світова спільнота. Зрозуміло, що всі винні в цій катастрофі обов’язково будуть притягнуті до відповідальності. У сучасному світі немає шансу, що такий злочин залишиться без належної реакції. Строку давності у таких злочинів теж немає”, — зазначив Зеленський.
Президент зауважив, що Україна, очевидно, також “іде до дієвого покарання винних та отримання належних компенсацій для сімей загиблих”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Данілов: Україна не повинна приймати пропозицію Ірану про компенсації
“Все це обов’язково буде зроблено. Бо тільки так справедливо. Хоча все це, на превеликий жаль, уже ніколи не компенсує людських втрат”, — наголосив Зеленський.
За його словами, найменше, що могла зробити держава для вшанування пам’яті людей, це відзначити їх званнями Героїв України. Назавжди закарбувати прізвища героїв у нашій історії.
“Зовсім скоро матимемо пам’ятне місце, куди могли б прийти родичі, близькі загиблих, просто громадяни. Щоб згадати, подумати, посидіти поруч зі своїми. І де можна було б хоча б частково позбутися відчуття тієї шаленої несправедливості від того, що сталося. Скільки б часу та зусиль не потребував процес переговорів і вся необхідна міжнародна робота, ми отримаємо всі відповіді та обов’язково одержимо всі необхідні компенсації”, — розповів Зеленський.
Сьгодні, 8 січня у Києві вшанували пам’ять загиблих пасажирів та членів екіпажу рейсу PS752.
Нагадаємо, рівно о 6:14 (за іранським часом) 8 січня 2020 року під Тегераном був збитий Boeing 737 рейсу PS-752 компанії “Міжнародні авіалінії України”.
У результаті авіакатастрофи загинули 176 пасажирів і членів екіпажу, серед яких 11 українців і 63 громадян Канади.
Іранські війська 11 січня заявили, що український Boeing був збитий випадково, виною став людський фактор: літак пролітав поруч з військовим об’єктом Ірану і був прийнятий за “ворожу ціль”, а саме — за крилату ракету. При цьому, в Ірані відзначили, що очікували атаки з боку США, у зв’язку з чим системи ППО країни були приведені у повну бойову готовність.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що очікує від Ірану повного визнання провини, офіційних вибачень, покарання винних і виплати компенсацій.

Про рівень Бандери .
Сприйняття Бандери в українському суспільстві стало мірилом нашої самодостатності. Воно демонструє готовність бути собою.
Це нелегко для нації, яку нещадно витирали з історії. У нас є не тільки право на героїв, які можуть не подобатися сусідам, а й обов'язок - оцінювати своїх по / своєму.
У Бандері є те, чим можна захоплюватися і те, що варто засуджувати. Але це слід робити, виходячи з власного бачення, а не тому, що його біографія викликає роздратування в Росії, Польщі, Ізраїлі або де-небудь.
"Бандера - неоднозначний герой" - лунає звідусіль.
Але однозначними героями не стають. Творити історію, не здійснюючи помилок - неможливо. Чи не помилятися - привілей тих, хто нічого не робить.
Бандера робив.
Портрет, Микита Титов

КИЇВ. 30 грудня. УНН. Кабінет міністрів Ірану затвердив у середу суму у 150 тис. доларів США або її еквівалент у євро для сімей кожної жертви катастрофи літака "Міжнародних авіаліній України", збитого над Тегераном у січні поточного року. Про передає УНН із посиланням на IRNA.
Як повідомляє агентство, Міністерству доріг і міського розвитку країни було доручено виплатити 150 тис. доларів США або еквівалентну суму сім'ям і тим, хто постраждав якомога шв
идше у співпраці з відповідними агентствами.
Як повідомляв УНН, раніше на цьому тижні Іран заявив, що передав Києву остаточний технічний звіт за результатами розслідування причин катастрофи літака "Міжнародних авіаліній України", який був збитий в аеропорту Тегерана 8 січня.
У той же час, у МЗС України стверджують, що Іран не передавав ніяких звітів про катастрофу літака МАУ.
Нагадаємо, рейс PS752 "Тегеран-Київ" (літак Boeing 737-800) "Міжнародних авіаліній України" зазнав аварії незабаром після вильоту з аеропорту Тегерана 8 січня зранку. У результаті авіакатастрофи загинули 176 пасажирів і членів екіпажу, серед яких 11 українців і 63 громадян Канади.
Іранські війська 11 січня заявили, що український Boeing був збитий випадково, виною став людський фактор: літак пролітав поруч з військовим об'єктом Ірану і був прийнятий за "ворожу ціль", а саме - за крилату ракету. При цьому, в Ірані відзначили, що очікували атаки з боку США, у зв'язку з чим системи ППО країни були приведені у повну бойову готовність.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що очікує від Ірану повного визнання провини, офіційних вибачень, покарання винних і виплати компенсацій.