На могилі де Зе посадіть Звіробій та Федину
- 18.03.20, 13:56




Світова пандемія коронавірусу заставляє людство поставити життя на паузу. Однак, кожен може використати цю паузу по-своєму. Як кажуть, коли життя піднесло вам лимони – зробіть із них лимонад. Так і в ситуації із пандемією – використовуйте карантин із максимально користю для себе та сім’ї. Проводьте час з родиною, спілкуйтеся з друзями, виконуйте фізичні вправи, займіться творчістю, багато читайте та гуляйте на свіжому повітрі.
А ще в період, коли кордони на замку, варто зосередитися на внутрішньому туризмі, щоб краще пізнати свою країну. Найкраще рішення – релакс у спокійному курортному Трускавці, де одночасно поєднано комфорт, лікування та відпочинок.
Медики наголошують, що саме зараз, як ніколи, потрібно зміцнювати свій імунітет, адже це найкращий спосіб вберегтися від коронавірусу. На допомогу на курорті вам прийде трускавецька «Нафтуся» та цілюще, кришталево чисте гірське повітря, мальовничі краєвиди і спокійний ритм життя курорту. Прогулянки у весняному курортному парку піднімуть вам настрій та подарують відчуття гармонії із навколишнім світом. Тут ви віднайдете умиротворення та забудете про всі проблеми сучасного світу.
А ще, що дуже важливо, що в цей період різко знизилися ціни на проживання в Трускавці, ряд готелів заявили про знижки до 20%, але є й такі, які знизили ціну удвічі. Медичні заклади працюють у звичайному режимі, однак засоби безпеки посилено, при вході перевіряють температуру тіла. Міський транспорт теж курсує.
А також працює бювет мінеральних вод, проводяться концерти у Палаці культури ім.Т.Шевченка і дискотеки у клубі “Шайба”. Людям, які приїхали на відпочинок у Трускавець, пропонують на вибір одно або кількаденні екскурсії Західною Україною.
Комунальні служби регулярно проводять дезінфекційні засоби на вулицях міста, поручнів та крісел і лавок у громадських місцях, автобусних зупинках тощо. Проводять ретельну дезінфекцію і в громадському транспорті. В санаторіях, лікарнях, готелях, пансіонатах, закладах громадського харчування та центральному бюветі мінеральних вод – всюди вдаються до суворих протиепідемічних засобів. Про безпеку перебування гостей у Трускавці дбають посилено. Водночас, ці заходи не створюють дискомфорту для відпочивальників.
Тож, не баріться і замовляйте відпочинок у Трускавці уже сьогодні, адже така можливість буває раз на десятки років!
Обрати оптимальне рішення «ціна-якість» – як завжди, допоможуть наші менеджери.
Приїжджайте у Трускавець і нехай весь світ зачекає!
Зазвичай, коли говорять про фільм, приділяють увагу роботі режисера, акторів, зрідка сценариста, і тільки мимохідь згадують про оператора. Хоч, якщо вдуматися, то саме оператор несе відповідальність за відеоряд картини, який і визначає її успіх на екрані.
У зв’язку з цим хотілося б відзначити серіал «Сьогодні і завжди» кіностудії МВС України (режисер Олександр Колесников), який демонстрував Перший Національний канал. Сюжет картини досить простий. Чотири товариші закінчили міліцейське училище. Розкидала їх доля у різці сторони. Двоє залишилися служити в київському карному розшуку, один вирушив на далекі океанські острови з місією ООН, а четвертий, Олег Кравчина (головний герой фільму), — до Косова. Спілкуються тепер старі друзі електронною поштою. Фільм пожвавлює лінія кохання Олега Кравчини і журналістки Оксани.
Власне кажучи, нічого особливого в картині немає. І, мабуть, залишилася б вона непоміченою в загальному потоці схожих міліцейських серіалів, якби не її образотворче рішення. Велика заслуга в цьому оператора Володимира Вернигора. Завдяки методам його зйомки у фільмі стало можливим пластичне поєднання ігрових і документальних кадрів, створених немов в органічній єдності. Винахідлива техніка строго підпорядкована хронікальному відображенню дійсності. Ігрові епізоди знято лаконічно, чітко окреслено, в стилі документа. Особливо вражають зйомки безпосередніх подій. Таких, як миротворчі операції в Косово з обеззброєння банд, які тероризують мирне населення. Камера Вернигора повністю віддана реальності, вона неупереджено фіксує гірську місцевість, спокій якої порушують бої.
Багато військових операцій, зображених у фільмі, знято взимку. Сніг — головний компонент кадрів, він визначає колірне рішення цих епізодів, нібито вказуючи кольори війни — чорний і білий. Жодного нюансу. Це тільки життя і смерть, добро і зло. Символічно постає епізод, де грають діти на цьому природному білому фоні. Рішення цього епізоду емоційно підкреслює завдання миротворчих місій.
А ось коли з’являється тема кохання лейтенанта Кравчини і журналістки Оксани, камера намагається показати почуття. Емоції персонажа і зовнішній простір трактовано в єдиному ритмі. На вулицях Косова панує передноворічна атмосфера; прикрашенні ялинки, різнокольорові іграшки, блискуча мішура створюють ліричний настрій. На цьому тлі більш контрастно і протверезливо виглядає чорно-білий епізод бою, коли Олег рятує Оксані життя. Взагалі, найбільше у цій роботі Вернигора вражає пристрасть камери до правди в зображенні «гарячих» точок. Безумовно, це наслідок копіткої роботи оператора в документальному й ігровому кіно, де він удосконалював свою майстерність. Нагадаємо, що Володимир був оператором багатьох стрічок. Таких, як документальні фільми «Сон» режисера В. Сперкача про творчість Т. Г. Шевченка (Державна премія ім. Т. Г. Шевченка); «Катерина Білокур», режисера М. Саченка про творчість відомої народної художниці; художній фільм «Голос трави» режисера М. Мотузки, знятий за однойменним циклом оповідань В. Шевчука. І коли сьогодні говорять про кризу в українському кіно, хочеться пригадати фільми молодих кінематографістів, таких, як оператор Володимир Вернигор, котрий шукає нові шляхи для розкриття авторського задуму.
Спалах невідомої досі хвороби коронавірусу в Китаї, та оголошена ВООЗ пандемія привертає увагу до теми імунітету організму. І виникає багато цікавих запитань. Чому одні люди більш схильні до захворювань на грип, ГРВІ, вірусні та бактеріальні захворювання, а інші ні? Чому в одних імунітет сильніший, хоча вони не виглядають на суперменів-силачів, а інші підхоплюють всілякі інфекції, лиш вийшовши за поріг? І найголовніше – як зміцнити свій імунітет?
Наші предки не знали слів «імунітет», «вірус», «профілактика». Але вони знали, що є певні цілющі джерела, які не просто лікують різні хвороби, а й запобігають їм. Одна з таких лікувальних вод, яку ще називають «королевою мінеральних вод», є трускавецька «Нафтуся». Окрім її сечогінної та протизапальної дії науковці дослідили імуномоделюючу, імунопротекторну та імунотропну властивості цієї цілющої води. Особливість «Нафтусі» в тому, що вона не звичайна мінеральна вода (насправді мінералів у ній не так багато), а біоактивна вода з вмістом органічних речовин, поєднання яких є унікальним, тобто більше ніде в світі не зустрічається. Хто п`є «Нафтусю», той менше хворіє, а хто регулярно вживає цю чудодійну воду, тому ніякий коронавірус не страшний.
Але все ж багато людей, котрі приїжджають до Трускавця вперше, вже мають на своєму «балансі» різні хвороби, а то й цілі «букети» захворювань. Як розібратися з тим що саме лікують у Трускавці і якими методами? В цьому допоможе гід – сайт Gloria-tour.com
Наші менеджери не тільки допоможуть вибрати кращий санаторій чи готель за категорією «ціна-якість», але й детально розкажуть про лікування печінки (дивись тут), підшлункової залози (знову стаття від «Глорії-Тур»), ожиріння (розповідь про популярні методики лікування) та інші захворювання.
Також Gloria-Tour розповість про те, як вода «Броніслава» лікує захворювання верхніх дихальних шляхів, як здійснити профілактику чи лікування цукрового діабету (І-ІІ ст.) та запропонує широкий вибір вілл, готелів, санаторіїв та апартаментів у приватному секторі.
Трускавець – унікальний курорт, який прекрасний у всі пори року, тут сезон не закінчується ніколи. Казкова феєрія бойківського Різдва, весняні великодні дзвони, гаївки та маївки, літні фестивалі та вуличні розваги, і просто заворожуюча золота осінь – кожна пора вносить свій неповторний штрих у багату палітру розваг на курорті.
Але при цьому всьому слід пам’ятати, що розваги, відпочинок – це супутнє, додаткове. Найголовніше ж у Трускавці – це здоров`я. Недарма Трускавець ще називають «містом здоров`я». А Gloria-Tour стане Вашим гідом у цьому місті здоров`я.
Ми підкажемо Вам місця, де Ви залишите назавжди свої хвороби та набудете міцного імунітету. І тоді ніякі коронавіруси не страшні…
А на завершення кінець даємо кілька корисних порад, що реально можна зробити для зміцнення імунної системи уже сьогодні.
Найпершим і найважливішим кроком до підвищення імунітету є здоровий спосіб життя. Кожна частина вашого тіла, зокрема імунна система, працюватиме краще, коли ви підтримаєте її здоровими звичками:
Скільки можна торочити, що «діячі російської культури викупили з кріпацької неволі українського поета Тараса Шевченка». І кого з росіян ви там бачили?

Скільки можна торочити, що «діячі російської культури викупили з кріпацької неволі українського поета Тараса Шевченка». І кого з росіян ви там бачили?
Російський художник Карл Брюллов і російський поет Василь Жуковський вирішили викупити Шевченка з кріпацтва. Енгельгардт погодився відпустити кріпака за 2500 рублів, на той час ця сума була еквівалентна 45 кг чистого срібла. Щоб здобути такі гроші, Карл Брюллов намалював портрет Василя Жуковського – вихователя спадкоємця престолу, і 4 травня 1838 р. портрет розіграли в лотереї, в якій взяла участь царська родина.
Карл Брюлло (1799-1852) — по батькові нащадок знаменитих французьких емігрантів-гугенотів, по матері – німець. Карл Брюлло став Карлом Брюлловим за указом Олександра I, аби прізвище сповіщало іноземцям про підданого з Російської імперії і нагадувало російські прізвища, йому подарували букву «в». Оскільки життя в Петербурзі не склалося, художник випрохав дозвіл виїхати в улюблену Італію. За легендою, він доїхав до кордону, там зняв увесь свій одяг і викинув його, бо не хотів брати з собою навіть пилюку Росії-мачухи.
Поет Василь Жуковський – нешлюбний син російського поміщика Панаса Буніна (прадід відомого письменника, лауреата Нобелевської премії Івана Буніна), мати – Сальха, туркеня за походженням, узята в полон росіянами при штурмі Бендер у серпні 1770 року. Полонянку хрестили з ім’ям Єлизавети Турчанінової. Народжений нею син Василь за бажанням П. Буніна був усиновлений білоруським шляхтичем Андрієм Жуковським (який жив «на хлібах» у Буніних), що дозволило Жуковському уникнути долі незаконнонародженого. Його особисте походження поглибило співчуття до долі Шевченка.
Відомо, що поряд з портретом Жуковського розігрувалися предмети порцеляни і коштовності. Хто їх виграв і чи виграв хтось взагалі? Портрет Жуковського не виграв ніхто! Царська родина на нього претензій ніколи не виявляла. Після проведення лотереї Брюллов ще 14 років працював над портретом і тільки після смерті художника родина продала його російському підприємцю Третьякову. У 1939 році портрет Жуковського, за який, ніби то було викуплено Шевченка з кріпацтва, потрапив до новоствореного музею Т.Г.Шевченка в Києві.
Оскільки лотерея із розіграшу портрета Жуковського не дала бажаної суми, кошти на викуп поета збирали в складчину, яку започаткували К. Брюллов, В. Жуковський, О. Венеціанов та Ю. Баранова. Олексій Венеціанов син грецького купця з Ніжина Фармакі-Венеціано та українки. Живопису навчався у українця Володимира Боровиковського. Юлія Баранова (1789 — 1864) — німкеня, графиня, народжена Адлерберг, гофмейстриня, статс-дама, вихователька дочок Миколи I.
Кошти для викупу здали: земляк Т. Шевченка художник Іван Сошенко; художник Аполлон Мокрицький з Полтавщини, нащадок козака Таволги, випускник Ніжинської гімназії вищих наук; поет Євген Гребінка (козацький нащадок роду Чайковських); граф Вієльгорський Михайло — поляк, віолончеліст, композитор.
Василь Григорович — козацький нащадок із Полтавщини, випускник Київської академії, конференц-секретар Академії мистецтв, брав участь у викупі Шевченка з кріпацтва і допоміг влаштувати його в Академію мистецтв пенсіонером Товариства сприяння художникам. Т. Г. Шевченко присвятив Григоровичу поему «Гайдамаки» і згадує про нього на сторінках свого щоденника та в повісті«Художник».
Лотерея відбулася 22 квітня (4 травня) 1838 року, а 25 квітня (7 травня) Шевченкові видали відпускну.








У руках учасники акції тримали плакати з гаслом «Борітеся – поборете» та іншими цитатами з Тараса Шевченка, синьо-жовті, червоно-чорні прапори, а також кримськотатарський прапор.
На заході, в якому взяло участь кілька сотень людей, вимагали відставки президента Володимира Зеленського, запровадження санкційного режиму з очищення України від російських політичних, інформаційних та економічних структур, відновлення зусиль для пришвидшеної євроатлантичної інтеграції України.

За словами учасників, українська влада перейшла «червоні лінії» одразу на кількох напрямках – зовнішньо та внутрішньополітичному, економічному, соціальному.

Особливе обурення учасників акції викликала заява новопризначеного прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо «води в Крим».
«Ми розуміємо, що відставка уряду – це відповідальність президента, так само, як і всі дії, які відбуваються в державі. Йде здача наших позицій, особливо ця заява про те, що можемо постачати воду в Крим – це фактична співпраця з агресором. Ми не можемо спокійно до цього ставитись. Влада має відповідальність», – сказав один з учасників Іван Дремлюга.

Організатори збирали контактні дані активістів, щоб, за їхніми словами, мати можливість швидко зібрати однодумців «у випадку непередбачуваних подій».

IХрущі над вишнями гудують,В саду дрімають сонні вишні,А матері до фірток вийшлиПоглянуть, чи сини ідуть.Так легко матерям зітхати!Сягнувши далей і висот,Сини вертаються. І отСім’я вечеря коло хати.Вже соловей завів своєДесь у гущавині вишневій,А на високім чистім небіВечірня зіронька встає.І от поснули вже сини.А в матерів нові турботи.Весь вік готові ждать вониСинів із мандрів чи з роботи,Лиш щоб ніколи – із війни.IIНа моїй квітучій землі,Де ліси і галяви суничні,Зникають журавлі,Небесні й криничні.Присипані пилом кущі,Мов сироти невтішені,І давно не гудуть хрущіНад Шевченковими вишнями.Як далеко вперед ми пішли!Як ми круто життя замісили!Не співають дівчата пісні –“Геви-метл” бешкетує щосили.Амміаком і сіркою тхне.Річку кури долають бродом.Що нам ще залишилось “не”,Щоб вже зовсім не бути народом?IIIГорить Шевченкова хатина,Де він, малесенький, зростав,Де гірко плакав сиротинаІ звідки генієм восстав.Було тут хлопцю на горіхи!Нелегка доленька була.Повзе ядучий дим з-під стріхи –Всю Україну застила.І що було в тій хаті красти?Старе рядно чи черепка?Відкіль на нас такі напасті?Чия злодійська та рука?Яка у ворога личина?Хтось засміявся. Чи не він?Яка була тому причина,Що не лунав тривожний дзвін?А наші славні українці?Невже в них серце не болить?Вони все ділять: то червінці,То славу кинулись ділить.І що їм ворог за спиною!В братах шукають ворогів.Сич озивається луною,Дніпро тікає з берегів.І Гонта плаче: – Де ви, діти?Де гайдамаки? Їх нема.... Вже є держава. Це б радіти,А серце острахом пройма.1994 р