ВСІХ СВЯТИХ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Рішенням Синоду єпископів УГКЦ у четверту неділю після Зіслання Святого Духа постановлено святкувати празник Всіх святих українського народу.
Усі свята літургійного року Вселенської Христової Церкви безпосередньо пов'язані з величезним таїнством Богочоловіка, яке, за Провидінням Господнім, стало основою нашої віри. Кожне торжество, незалежно від свого місця в календарі та часової віддалености від Празника празників[1] — світлого дня Пасхи, — ніби якоюсь невидимою ниткою з'єднане зі спогадом про Воскресення. Пригадуємо це славне дійство не лише щодня, як апостоли[2], служінням Таїнства Христової Жертви в Пресвятій Євхаристії, і в пам'яті святкування кожного "першого дня тижня"[3], "дня Господнього" у неділю, і в радості поминання будь-якого з великих дванадесятих Господських чи Богородичних празників — дивовижних подій історії спасіння, які безпосередньо співвідносні з Торжеством торжеств[4], і в окремих щоденних святкуваннях кожного одиничного вияву сили і могутности Воскреслого Спасителя, сповіщених світові через життя і діяння його святих.
Зачудовані многоликістю таких проявів, ми, серед нашої обме­жености та немочі, пробуємо узагальнювати для себе ці спалахи Духа, беручи за приклад для наслідування якусь одну з чеснот та ціх праведного життя в Бозі цих великих подвижників, в особливий спосіб виокремлюючи та підкреслюючи її значимість для нас через тексти величань та благодарення Богові наших літургійних молитов. Так постають перед нашими очима численні когорти великих патріархів, побожних праотців, богоносних отців, богоглаголивих пророків, всехвальних апостолів, добропобідних мучеників, неустрашимих ісповідників, чеснотливих страстотерпців, ангелоподібних преподобних, гідних подиву безсрібників і чеснотливих праведних...
Особливо радісно стає на серці українського молільника, коли він вряди-годи впізнає тих, чиї чесноти і свідчення є особливо близькими йому за духом, бо їхні життя і діяльність по-особливому пов'язані плоттю і кров'ю з нашим народом, його історією, культурою та релігійним переживанням. Ось і сьогодні відчуваємо особливе піднесення, прохаючи про заступництво перед троном Всевишнього у наших болях та немочах святих рівноапостольних великих князів і просвітителів української землі Володимира та Ольгу, стовпів віри й славетних воїнів Христових, засновників українського монашества преподобних Антонія і Теодосія, світочів смирення, побожности, миру, справедливости та непротивлення злу страдників Бориса і Гліба, подвижника церковного єднання священномученика Йосафата, преподобної Йосафати (Гордашевської), блаженних пратулинських мучеників Данила, Луку, Вартоломея, Онуфрія, Пилипа, Костянтина, Микиту, Ігнатія, Вікентія, Івана, Константина, Максима, Михаїла та їх братів у звитязі мучеництва пізніших часів Миколая, Григорія, Йосафата, Івана, Гри­горія, Василія, Микиту, Симона, Теодора, Павла, Петра, Климентія, Леоніда, Миколу, Омеляна, Зенона, Івана, Северіяна, Якима, Віталія, Андрія, Миколу, Романа, Олексія, Лаврентію, Олімпію, Тарсикію, Володимира... і сотень чи навіть тисяч тих инших наших братів і сестер, імен яких ми не знаємо, але котрі, як і вони, осяяні сяйвом божественної слави[5].
Саме сьогодні маємо можливість глибше замислитися над зна­чимістю цих невідомих, але таких рідних нам людей у справі нашого з вами спасіння. Адже це саме сьогодні збірне свято всіх тих, хто в різний час і в різний спосіб своїм свідченням віри зумів притягнути на нашу землю благодать Святого Духа, котра, хоч незрима за своєю природою, так видимо виявила себе і в нашому з вами покликанні до співучасти в тому всесвітньому братстві, що гордо зве себе Христовою Церквою. Невідомі нам їхні імена, але чи від цього повинна бути меншою наша їм вдячність, инакші умови нашого і їхнього життя і деколи ми дуже віддалені один від одного у часі, але чи є це перешкодою для молитви?
З иншого боку, це свято є для нас не тільки прикладом подвиж­ництва, воно також сповнене благодарних і просительних молитов за їхнє дієве заступництво, але і празником нас самих, днем, коли торжествуємо і нашу з вами святість. Поміркуймо лишень, якщо в контексті цього святкування говоримо про багатьох "незнаних нам подвижників", ми не маємо права зачислити до когорти наших канонізованих святих чи блаженних і тих, хто безпосередньо був із нами, хто спасався зовсім поруч?
А що вже говорити про тих наших сучасників, які в побуті й на роботі, у родинному житті чи в приятельських і добросусідських стосунках, серед небезпек і терпінь спокійно живуть і трудяться з любов'ю, радістю, миром, терпеливістю, добротливістю, милосердям, вірою, лагідністю і поміркованістю...[6] Чому б мали ми закривати очі та соромитися тієї святости, яку Бог щедро виливає на них, виявляючи її у всіх цих їхніх добрих справах? Чи не тому, що ми не звикли бачити благодіяння Господні у власних душах, що слово "святий" — за велінням духа цього світу — звучить у наших вухах радше як глузування, що ніяк не насмілимося повірити в те, що й ми святі[7], і взяти нарешті на себе самих відповідальність за власну святість?[8]
Тому так важливо сьогодні нам, християнам України третього тисячоліття, йти за Христом і "поводитися, як діти світла", пам'ятати, що сьогоднішнім торжеством Господь перекидає до наших сердець ще один місток через прірву гріха, яка відділяє нас від Його святости, укріплюючи нас і заохочуючи сміливо ступати тим вузьким шляхом досконалости, що його проторили нам сотні і тисячі наших відомих і невідомих братів-співучасників Його благодати.
о. Роман Тереховський

[1] Восьма пісня канону Пасхи
[2] Ді. 2, 42, 46.
[3] Мт. 28, 1; Мр. 16, 2; Лк. 24, 1; Йо. 20, 1.
[4] Восьма пісня канону Пасхи.
[5] Од. 5, 116
[6] Гл. 5, 22-23.
[7] Рим. 1, 7; 15, 25-26, 31; 1 Кор. 1, 2; 2 Кор. 13, 13.
[8] Лев. 11, 44-45; 19, 2; 20, 7, 26; Чис. 15, 40; 1 Пт. 1, 15-16.
http://www.truechristianity.info/ua/books/know_your_devotion_21.php


Львів вшановує і святкує

У рамках святкування парафіяльного празника Всіх Святих Українського Народу у неділю 10 липня, парафію Всіх Святих (м. Львів вул. С. Петлюри 32) з Архипастирським візитом відвідає Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк) Архиєпископ Львівський. У переддень свята 9 липня о 19:00 служитиметься Святочна Всеношна (Велика Вечірня з Литією до всіх Святих Українського Народу) та Утреня. Також за день перед тим, а саме 7 липня після Служби Божої о 19:00 на перехресті вулиць Кульпарківської – Виговського – Володимира Великого, відбудеться процесійна зустріч мощей Блаженного Григорія Лакоти після чого о 20:00 розпочнуться молитовні чування біля мощей та служитиметься урочиста Вечірня. У сам день празника, 10 липня о 7:00 та 9:00 у храмі Всіх Святих Українського Народу служитиметься Празнична Божественна Літургія, після яких о 10:30 відбудеться процесійна зустріч Архиєпископа Львівського Владики Ігоря (Возьняка)…
11:00 – Архиєрейська Божественна Літургія.
13:00 – Празничне водосвяття, посвячення Високопреосвященнішим Владикою
Ігорем, Архиєпископом Львівським речей релігійного вжитку.
Відтак, о 14:00 з нагоди храмового празника проходитиме футбольний турнір за участю парафіяльних та архиєпархіяльних футбольних команд, після якого запрошуємо вірних Львівської Архиєпархії на святочну концертну програму за участю парафіяльного хору «Єдність», гурту «У дзеркалі», популярного співака ОСТАПА та інших виконавців.
http://hram.lviv.ua/





Мученики Борис і Гліб
[ Читати далі ]

Адміністрація лікарні звернулася із проханням до людей, щоб ті допомогли хоча б овочами

У Машівській ЦРЛ не залишилось продуктів харчування. У зв’язку із цим адміністрація цього лікарняного закладу звернулася до населення за допомогою. Про це повідомила машівська газета «Промінь».

«Медзаклад буде вдячний кожному і прийме капусту, огірки, кабачки, цибулю, петрушку тощо. Поділіться тим, що є в надлишку на городі та в саду.

Продукти можна доставити в харчоблок самостійно або зателефонувати за номером 0994627570 і до вас приїде лікарняний автомобіль», — говориться у зверненні до людей.

«Майдан»

Приєднуйтеся до флеш-мобу «Читай українською!»

Мета: змусити книгарні замовити для реалізації якомога більше різножанрових україномовних книг сучасних українських авторів, оскільки саме попит створює пропозицію.
 
Час проведення: 9-10 липня (найближчі вихідні).

Щоб взяти участь у флеш-мобі, читач української літератури має пройти по кількох книгарнях свого міста (оптимально – п’ять) і запитати там книги українською.

Підводні камені.

1. Якщо просто попросити «щось українською», то одразу пропонують українську класику зі шкільної програми або нові твори Шкляра, Костенко і Забужко. У більшості книгарень вважають, що це достатній асортимент для покупця, який читає українською.

2. Якщо ви назвете прізвище (наприклад, Андрухович, той же Шкляр чи ще хтось конкретний), то цим не вплинете на асортимент книгарні у своєму місті. Цей автор або є, або його немає в книгарні. Якщо його книг немає, то, імовірно, і надалі не буде (перевірено на власному досвіді).

3. Якщо ви попросите щось для своєї дитини українською, вам здебільшого запропонують переклади або народні казки. Не піддавайтеся. Запропоноване розвиває не сучасну українську літературу, а гаманець видавця, оскільки на народні казки немає авторського права, а більшість перекладів у цьому сегменті зроблені комп’ютерними програмами з російської.

4. Вам також можуть запропонувати переклади з іноземних мов (здебільшого з російської), це особливо стосується дитячого сегменту. Не ведіться. Переклади вам не потрібні з причини, озвученої у попередньому пункті.

5. Вам взагалі можуть пропонувати російськомовну продукцію замість того, що вам потрібно. Тут без коментарів. :)

Найефективніше запитувати українські фентезі і фантастику, пригодницьку або психологічну прозу, детективи, казки для дітей і підлітків, але нові, а не передрані з радянських видань під новою обкладинкою, та ін.

Або хай вам підберуть книги для відпустки (дощі невдовзі закінчаться :) , але тільки українською.

Запитуйте також про молодих українських авторів або своїх земляків, тут вас може чекати багато сюрпризів.

Фантазуйте та імпровізуйте!

Завжди пам’ятайте, що продавець виконує свою роботу. Він має вам відповідати, і власник книгарні найперше зацікавлений, щоб ви не пішли з книгарні з порожніми руками, бо на кожній книзі власник книгарні має від 40 до 60% прибутку.

"Майдан".

<iframe width="560" height="349" src="http://www.youtube.com/embed/CYnL5dZ2eBk" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>

Вищий адміністративний суд Люнебурга (Нижня Саксонія, Німеччина) припинив будівництво окремих ділянок німецького газопроводу NEL, який має з`єднати російський "Північний потік" з газотранспортною системою Європи. Про це пише газета "Коммерсант`".



Рішення суду було винесене за клопотанням 18 жителів міста Вінзен-на-Луе, які виступили проти прокладки газопроводу через їхнє місто. Суд задовольнив цю вимогу. NEL мав пройти за 30-50 метрів від житлових будинків, тоді як ряд експертів висловлювалися за те, щоб у радіусі 350 метрів від газопроводу не було споруд.
Даний маршрут, як пише "Коммерсант`", спланувало місцеве земельне відомство. Тепер чиновникам, а також консорціуму компаній, що будують газопровід - E.On Ruhrgas, Wingas і Gasunie, належить спільно представити альтернативні варіанти прокладки труби. У які терміни це має бути зроблено, не повідомляється. Втім, будівництво інших ділянок NEL продовжується.
За інформацією Ленти.ру, NEL є одним із газопроводів (другий - OPAL, пропускна потужність - 36 мільярдів кубометрів газу на рік), який повинен зв`язати російський підводний газопровід Nord Stream з ГТС Європи. Його потужність має становити 20 мільярдів кубометрів на рік. Дана труба пройде від німецького Грайфсвальда (точка виходу "Північного потоку" на берег Балтійського моря) північною частиною Німеччини до Редена, де знаходиться найбільше у Західній Німеччині сховище газу. По NEL російський газ має надходити не лише споживачам Німеччини, але далі у Данію, Голландію і Бельгію.
Загальна протяжність "Північного потоку", який з`єднає Росію і Німеччину через Балтику, становитиме 1224 кілометри. Проект, як очікується, знизить вартість поставок газу з Росії до ЄС, оскільки газопровід не проходить територією країн-посередниць. Перша нитка газопроводу, який будує "Газпром" спільно з E.On Ruhrgas, Wintershall, Gasunie і GDF Suez, буде введена у технічну експлуатацію восени 2011 року. Перші поставки газу споживачам заплановані на початок 2012 року.
Потужність першої нитки газопроводу, як очікується, не перевищить 27 мільярдів кубометрів газу на рік, а заплановану потужність у 55 мільярдів кубометрів "Північний потік" повинен набрати після завершення другої нитки.

Верховна Рада зняла з розгляду у вівторок законопроект, яким планувалося ввести штрафи для "незареєстрованих інформагентств". Про це повідомляє "Українська правда".

Влада в Україні вирішила остаточно придушити свободу слова. Напевно, вона хоче нового Майдану. Але, хто з оточення Віктора Януковича у цьому найбільше зацікавлений?..