Про співтовариство

Прочтите "Цели и правила сообщества". Стоит важной заметкой.
Я знаю, что почти все пишут стихи.Зачастую просто*В стол*. И у вас есть стихотворения любимых авторов.Многие пришли к этому через какую-то стихию, что наталкивает на жгучее желание выразить себя в стихах.Мне интересны ваши стихи.И я верю, что каждый человек уникален.Надо разжечь эту искру поярче.Пусть мы у неё согреемся.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Стих_и_я

Игра с букаффками 20

*
Лайнер вылетел, Боже ж мой!
Лай, нервы- летел домой.
*
паря на дельтаплане паря
*
В каждой бабе есть сила природная
И мешочки собрав без базара,
При, родная, дары огородные
К электричке, потом до базара.
*
ОБ АКТЕРЕ
Ося зал осязал
*
Не взяв фонарик, я ступил,
Явно я в ...но вступил
*
ДРАЗНИЛКА
Фон Егор на фоне гор
*
Когда б имел большой муж чин,
Он был бы лучшим из мужчин
*
По- пьяни на зеркале раз малевал,
Помадой всю морду я размалевал
*
Она дурила всех дурила
*
А под ножку подножку?
*
Мне б ром, а мне бром
*
В Сомали сом Али из рода сома ли?
*
ПЬЯНЫЙ ГРУЗЧИК
... да я нёс сугроб и не ссу гроб!..
*
Я в раздумье и крали,
А на блюдце икра ли?
*

віршування в окупації

34. ...в зимності.

злетом натхнення далеко не лєпські -
у самоті із крилами справи кепські.
побиті, зламані, в ранах, рвані...  -
у самотності з крилами діло швак!

...я у собі весь
в магічних фантазіях
розІп"ятий поміж европ і азій
в апОкаліптичних у гуркоті звуках,
що істеричний людський перегук.
і мов офіцини роздУм
словами
поліфонічні роялеві гами,
й мелодії струнні
і бій барабанів,
лунає мов крик оркестрОва труба... -
Але що крик той!
нащо те завтра!
стану на шлях
хай виведе він
мене звідси
чим далі - у білий морок,
де все  несправжнє
і москАлиця,
нице,
зведено все у ніщо,
на ніц,
де наче риба в розкинутій аві
б"юся,
здригаюсь,
як доказ звитяг і слави...

...а у природі
так зимно, морозно,
хвилями снігу у білі кросна
щільно огорнуто все,
шаманить, оперлась на костур льодовий зима.
вітер холодний ріже обличчя,
від сьогодення люто кличе... -
бо сучасне...кому воно треба!..
мені
подорожньому
без потреб...

____
швак - безнадійна справа
офіцини - тут: флюгери
ава - риболовна сіть
москалиця - московитські матюки

віршування в окупації

...в мізках наскрізна тьма і тому нагадую собою якесь похмуре й озлоблене створіння...можоливо це тому, що опинився завдяки путіноїдної окупації поза часом сьогодення моєї країни - УКРАЇНИ...(а пуйло, цей довбаний "голуб мира"! з корешом відпочиває на морях).......

33. хуга (за склом).

одразу всі перетворились дні
в пусте ніщо, в скорючене металля...
розбився час, розсипались деталі -
дзигарь зірвався з цвяха на стіні...

мете метіль в тумані небуття
жене сніги в безобріях пустелі
прийдешнє гине, вбите в сьогоденні,
і спогадам немає вороття.

яка різниця що коли було!
і байдуже - учора чи сьогодні! -
у цій бурхливій сніговій негоді
тебе нема, є лиш тмосиве тло.

заблуканий в нестерпній білій млі
строщив життя мов зледенілу книгу
у безчасі захований у кригу
зісковзуєш в байдужості у тлін.

і до зіниць, до вуст твоїх рясні
снігисніжинки вмерзлися ажурні,
як завірюхи вибухова гура
дзигарь зірвала...той, що на стіні.

секунди зникли і спинилась мить
сміливим кроком зникнення у часі.
...а віхола в полоні, у напасті
по шклу шкребеться тихо і стучить...

____
гура - маса, сила-силенна

АВГУСТ

Звёзды опустились в небе ниже

 Головой кудрявой клён поник

На природу робко красно-рыжий —

— Осень примеряет свой парик

 

…Ночи, словно чайная заварка,

каждый раз и крепче, и темней

На аллеях позолоченного парка

 гаснут блики августовских дней

 

 Утром… засидевшись у камина

 (под винца, изысканный букет)

Видишь, как рассвет аквамарина

  кутается в туч пушистый  плед

 

Солнце чаще прячется стыдливо, 

 Под "вуалью"  туч, укрыв лучи, 

Подбирает не спеша и терпеливо

 Осень к Сказке нужные ключи

 

Дождик, разбивая капли оземь,

разливается печалью серых луж

 Окрик ветра холоден и грозен

 Время — "околачиванья груш"!

 

 Ночь крадёт минутки у Рассвета

 Клинья птиц рисуют к ЮГУ путь


Эй, ВЫ СВЕРХУ, продлевайте лето

  НЕ УСПЕЛ ЕЩЁ Я ОТДОХНУТЬ...!



К Октавиану

Не летний запах источают травы
И замедляется полет шмеля.
"Малята, ось така собі ***", -
Сказал не дед Панас, но кто-то правый.
Вопросом "Кто?" не сотрясаем воздух,
Ведем себя прилично, как в раю.
Кто поднимает красную зарю,
Чтоб Кремль окрасить в цвет кровавый, грозный?
На триптихе на летнем крайний слева,
Кто зрелищами мечет так в народ?
Когда он шагом хищника идет,
Снопами - "бух!" принцессы, королевы
Похолоданьем дышит тонкий профиль,
Некроток взгляд и высоко чело.
Пусть птиц на юг еще не понесло,
Но мать-земля уж уколола морфий.
Свет коротает в философской дреме
Задумчивость, минорность по утрам,
В садах горит сухой изжитый срам
Последних афоризмов. Брат Светоний,
Велик и благ наш император Август!
Не оскудеет щедрая рука!
И, бросив солнце в виде пятака,
Дней урожайных нам подарит разность,
Покой положит в праздные дубравы,
Плоды даруя спелые в садах.
Мы, на колени павши, скажем "Ах!
Уж пахнут не по-летнему те травы"

віршування в окупації

31. асоціативні паралелі (після прочитання афоризмів Є. Лєца).

"багатьом нулям здається,
що вони - орбіта,
по якій обертається світ.
...сума нулів - загрозлива цифра.
із багатьох нулів легко зробити ланцюг..." -

який же мудрий цей поляк Єжи Лєц!
а ще він казав, що у кожному столітті
є своє середньоріччя... -
це саме про цю територію моєї країни
у сьогоденні,
яку розбомбили,
розтрощили в руїну кремлівські нулі.
і,
прикриваючись тілами дітей і жінок,
старими і немічними,
єхидно ХОРОБРО з-за спин їх вигукують світу
- ...спрбуй дістати... -
і затушковують здурених в банці амбіцій.
а найвИсоконУлевий нуль потім розстрілює
з гумконвойної зброї
щит із тих тіл,
бо йому він уже не потрібний.
цинічна промовка в устах його весело грає
- ...ви великий народ із красивою мовою
у величній державі...та ми ж, врешті, брати... -
і посміхається посміхом вбивці.

2.
позавчора (22/08-2014р.)
вибухав
склад боєприпасів бандюків,
гумконвойний дарунок "великих" нулів.
аж майже чотири години лякали вибухи ті
усіх мешканців міста,
відданих всім єством нулевеличности -
жертовно, тілесно й духовно
(окупанти повідали трохи пізніше,
що то була пристрілка новітньої зброї).
перелякані,
але жують і топчаться в стійлах своїх хатин,
роззявили рота -
слухають паханів
як чередників череда.
слухають,
моляться на пустоти нулів істеричної дурості,
на ідол нуля -
що зверху присів,
газує і дметься лайном у зненависті
- ...процвітай же, моя лугандонія,
в ароматі моїх бажань... -
скидує мантру знехотя в натовп,
що нестямно і палко,
до самопожертви,
судомно аж молиться
ідоловклінно промовляючи скинуту мантру
зверху...

віршування в окупації

29. кава на світанку.

розкинеш на світанку
та й кросна-самобранку
зійшовши швидко з ганку
в садочку кавувать
- ау-і-у!!!.. - відлунням
вітання кинеш клубом
у просторі заплутань
який тріщить по швам -
в якому не мовчати
туди-сюди кричати
макітрою стучати
морзянку по стіні... -
та й так собі в болоті
задремлеш бегемотом
чи в морі кашалотом
усміхненим мені -
пускаєш бульки пінні
у пошуку по тіні
гучних живих опіній
між каверз і обмов -
і щигликом до слави
підкинеш сіру гаву
і сьорбаючи каву
гортаєш часослов
задлЯ на оправдання
ті гавові хитання
в хаосі дня у ранні
у спеку наяву... -
а ранок вже розбито
в садочку не привітно
здіймеш неспішно хитро
у посміху брову
і скалки від світанку
складеш у самобранку
повЕрнешся до ганку
підеш куди позвуть...

____
макітра - глиняний посуд великого розміру напівсферичної форми з широким отвором.

Прррэлэстно!

Что Вам сказать? Прелестная пора!
(Еще не вытирали ног об душу)
И на скамейках в скромненьких дворах
Плюют подсолнух нимфы и горгуши.
Хрущевок монолиты (эпос балк)
Берут начало в век палеогена,
И чрез (почти что чистый) темный парк
Плывет луна - фонарь у Диогена.
Но поиски её, увы, пусты
И тщетны, как призыв включить рассудок.
Благопристойны древа и кусты
Уже готовят горьких самокруток.
Но это позже - грянет падолист,
Пока еще звучат миниатюры,
И солнце, гангстер и контрабандист,
Нам шлет лучей полузапретных фуры,
И август сел, как тот фрегат, на мель,
И, "Чорнобривці" ром глуша без меры,
Нугу жгут по садам и карамель
Вест Индии бухие флибустьеры,
И громок тик, и близок их набег,
Но месяц смел, бахвалится: "Не струшу!"
Опишут краше всех лопе де вег
Собак на сене Явы и Павлуши.
Сентябрь на расстоянии плевка
И несалютный дым накрыл корветы,
Не плюнут в душу мне наверняка,
Ведь не попасть в мишень, которой нету.

танок (на бучному гульбищі).

ех! як дав тропака
навприсядки греци...
- ...водотоками гірка
оковита ллється
розберусь не уп"юсь
від каблука вибій
я і сам себе боюсь
коли мало вип"ю
не кричи не гирчи
моя люба жінко
краще ніжкою стучи
ручкою в колінко
відвернулись святі
покинула муза
залишився у житті
козир від картУза
вітер стяв картузА
зв"язав поволоки
як ужалений гасав
не звалився поки
від сміху за бокИ
тримались за бОки -
на ногах же ж сапоги
халяви високі!.. -
...танцював на сльозах
з вивертом колінця
блиск веселий в очах
рум"яна на лицях

...думка впала крізь сміх
на танок як глянув -
я отак би не зміг
збудженим і п"яним
станцювати в ці дні
в побутовій ямі
у словесній брехні
здуреним при тямі...

1998, 2012рр.

____
поволоки - тут: шнурки
лиця - тут: щоки
греци - тут: добре

Се ля ви !

что говорить о сущности вещей
когда жывёшь как хищный зверь в загоне -
из дикой твари вышел мир людей
и варварства господство узаконил
теперь и слово поперёк сказать -
как на мечи и на штыки подымут
иль будешь ты меж двух огней скакать
козлом во лжи охвачен едким дымом -
забудь про всё что плёл когдат-то сдуру
ты что - пророк?..ты чё вообразил?!.
какая нАх.. тут ещё культура!
в конце концов сдерут с тебя три шкуры
иль плюнут в душу вымажут в грязи
и бросят кость - усердствуй и...грызи!

1977-78?гг.