там было про домашний комнатный перчик, а здесь - про дикие перцы, та самая банда чилийцев, которая проросла перед Новым годом http://blog.i.ua/user/886749/2312215/
из той банды что-то раздала, что-то выбраковала, а то, что осталось сейчас радует меня вот таким урожаем
Эти все выросли из семян, вытрушенных из ОДНОГО перца, т.е. по идее - один сорт
***
***
***
это тоже из банды какой-то...
***
а так у меня растет денежное дерево... почти так же, как и деньги
пока новая пара листочков вырастет, нижняя пара отпадает...
Це після схуднення !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Та мені ще жерти й жерти можна, усе підряд в необмеженій кількості!
Ні, ну як після такого худнути
За сучасною системою розрахунків до ідеальної ваги мені ще близько 20 кг треба скинути, але ідеальної ваги у мене ніколи не було, навіть у юні роки, коли я була худюща - вага була більше... Але все ж таки 10 кг планую ліквідувати...
Але ж дивлячись на таких красунь... яку треба силу волі мати, щоб худнути...
Мені сподобалося це свято, вирішила продовжувати святкувати, тому прогулянка цього разу була тільки до підвіконня.
Ось тут у мене вкотре зацвів кактус. Як його звати - не знаю... можливо якийсь ехінопсіс... якщо хтось знає - буду вдячна.
А це та дрібнота, яка масово зійшла з насіння, що було посіяно у листопаді, тут вони є у чотиримісячному віці http://blog.i.ua/user/886749/2322602/ , зараз їм вже 9 місяців, хоч на кактуси стали схожі. Цих звуть Setiechinopsis mirabilis і квіти у них красиві, але розкриваються вночі й на ранок вже зів'ялі. Зараз маю такої дрібноти 33 штуки і ще 6 зовсім нікудишніх.
А за вікном вже осінь...
А на підвіконні такого ж кольору пахістахіс.
А поруч знову чахне авокадо... Чому знову - вже на одному листя теж отак почорніло, висохло, а потім і ствол висох. Тепер і це гине, не знаю, чого йому не вистачає, чи щось на нього напало...
Поки що загальний вигляд має такий, але здається, це не надовго...
у травні всі сиділи по домівках, працювали віддалено, навчалися дистанційно, метро не працювало, бо вірус набирав силу... за добу додавалось по кілька сотень нових випадків захворювання
збиралися посилити карантинні обмеження
а тепер, коли нових заражень виявляють майже 2 тисячі, готуємось до нового навчального року, метро працює, майже всі вийшли в офіси, магазини запрошують на акційні розпродажі
з початку карантину так красиво вдалося схуднути - "-10"!!!
а потім почався трилер "кілограма повертається" - "+5"
і 10 тисяч кроків не допомагають, і від кави-чаю без цукру нема ефекту, і, навіть не можу відмовитися від пива та фаст фуду, оскільки вже давно не вживаю такого...
допомагає тільки одне - "треба менше жерти", але все таке смачне получається, що не можу...
а ще кіт-провокатор - дивиться на мене й наче промовляє: "ну чого ти смикаєшся - ляж, полеж, відпочинь або пішли поїмо чогось смачненького..."
остання надія розтрясти-розгубити зайву вагу - почну танцювати
Лет 10 назад здесь однажды в одну ночь вырубили на большом участке вековые сосны, планировали что-то строить. Это напротив Детского мира возле метро Дарница. Тогда общественность не позволила застроить то место. Вековые сосны уже не вернуть, но участок засадили акациями, позже были посажены молодые сосны и место постепенно стало приобретать прежний вид.
И вот опять кому-то неймется - велико искушение все вокруг покрыть бетоном и косить бабло.
Ну, вроде пишут, что остановили строительство (ссылки выше), но опять таки - успели уничтожить совсем недавно посаженные сосны, а они так плохо приживаются. Там уже не раз сажали сосны - бОльшая часть гибнет, не хотят расти... Не знаю, почему - изначально там был сосновый лес, о чем свидетельствуют те самые вековые сосны, которые сейчас периодически уничтожают, но новые сосны расти не хотят - пропадают.
Нет чтоб что-то полезное сделать, заменить, например, вот эту лестницу
или отремонтировать эти ограждения, да и мост заодно - осыпаются края на проезжающих внизу
Или организовать полив сохнущих под палящим солнцем деревьев
Нет, застройщику это неинтересно, застройщик уничтожает остатки природы чтоб построить очередной торговый центр, как сделали возле метро Черниговская.
Прямо перед окнами жилого дома выстроили вот такую фигню... Говорят, документы на это сооружение оформлялись как на одно- или двухэтажную пристройку к днепровскому универмагу. В результате пристройка вышла раз в 5 больше универмага и полностью закрыла людям окна... Вначале строительства там тоже было неспокойно, даже до перестрелок доходило (читала в новостях). Однако... все-таки что-то пошло не так - в описании указано - окончание работ III квартал 2017 года... ну может строительство и окончено, а вот стоит объект за забором и не функционирует...
Такие печальные наблюдения сегодня...
Немного красоты, которая по идее должна спасти мир, кто знает, что там будет завтра ...
Сьогодні, виявляється міжнародний день кота. (Хоча, в деяких країнах день кота у інший день).
Кіт розбудив мене сьогодні вдосвіта, щоб я встигла повноцінно відсвяткувати.
Я спочатку не зрозуміла, якого біса він волає серед ночі... Я вже звикла, що останнім часом він спить доки я не встану, незалежно від того, коли я встану.
Але не сьогодні.
Оскільки вже сон не склався - пішла прогулятися, доки спека не захопила навкілля.
Цього разу у парк Кіото.
Приємний маленький доглянутий парк.
Але сьогодні там було надто вже сухо...
Десь рік-два тому весь парк було перекопано траншеями - встановлювали зрошувальну систему. І таки встановили - минулорічною весною там працювали розбризкувачі, а зараз - навіть, якщо думати, що надто рано я там опинилася і ще не увімкнули, то чому ж тоді трава така суха-суха!!!
Але квіти все ж таки поливають, мабуть.
Штучний ставок. Майже чиста вода темно-бурштинового кольору. Колись там плавали золоті рибки... Зараз тілько водомірки метушаться по поверхні
Японська пагода... Схід сонця... майже... Країна Сонця, що сходить
І ця доріжка, вимощена жовтою цеглою... дуже мені подобається, завжди йду тільки цією стороною
Давно тут стоїть цей котик, але табличку побачила вперше (може раніше була неуважною... а може вона з'явилася пізніше, давненько я тут не була).
