Мені подобаються росіяни тим, що вони напрочуд твердо усвідомлюють себе росіянами, на відміну від нас, українців!!! Ми ладні чуби один одному видерти, щоб російська стала державною, попри всяку логіку...Росіяни ні за що б не допустили, щоб українська в Росії стала державною! Вони будуть стояти на смерть за свой язык.

Я не розумію нас, українців, якщо ми майже всі знаємо українську мову, чому розмовляємо російською, обстоюємо права російської мови в Україні? Ми що соромимось української, соромимось, що ми українці?

Знову виникає тема української мови в Україні. До того ж, на найвищому рівні – у Верховній Раді. Гадаю, тут і думати не варто– в Україні – тільки українська мова! Цікаво, якби оце ми сьогодні в Росіїї розпочали кампанію щодо другої мови –української, яка б реакція там відбулась??? Зауважте, маємо право!!! Адже в Росії мешкає значний процент етнічних українців. Багато діячів російської культури - українці за національністю. Там і в Думі відсотків 30 українців.

Тому: СЛАВА УКРАЇНІ!!!

Після того, як оце щойно мій безпосередній шеф, Щавурський Б.Б., сходив у магазин і купив, як він висловився, "жменьку виноградику і два кілограми яблук", заплативши 43 гривні, я зрозуміла, що саме прийшов час почати сеанс навіювання:

ГРОШІ ПАДАЮТЬ МЕНІ З НЕБА!!!

А тепер поставимо  питання на державному рівні –  Вам вистачає грошей до зарплати?

Голосуємо:

От і відбувається у Львові форум видавців. Особливо я пишаюся придбанням такої книжки, яку я купила вже біля Оперного театру ( бо форум проходить у Палаці Потоцьких, але у Театральному сквері також багато яток учасників форуму). Отже, це дослідження відомого сходознавця-індолога Степана Івановича Наливайка “Таємниці розкриває санскрит”. Це чудова-пречудова книжечка у чорній палітурці ( поки поверталася поїздом до Тернополя не могла відірватися від неї). Це ґрунтовне дослідження відповідності санскриту й української мови та й взагалі спорідненості української й індійської культур. Вражає, що виявляється санскрит та українська мови мають багато спільних та спільнокореневих слів. Наприклад, тата – тато, матар – мати, бграта – брат, свастрі – сестра, ту – ти, свій - взагалі так і буде – свій, трі – три, чатура – чотири, чашака – чашка, уда – вода, то – то, тада – тоді, плаваті – плавати й багато інших. Мало того, багато українських обрядів є майже тотожними індійським. Все це вказує на те, що ми всі, люди, – браття! І наша культура сягає далекої давнини і має спільне коріння з давніми народами.

Продавав книги свого батька Сергій Наливайко, також, хоч і досить молодий, та знаний у світі науковець, який продовжує родинну традицію досліджень української культури. Крім вищезазначеного тОму, він демонстрував ще й власні книги.

http://www.rius.kiev.ua/section/east.html

" Не треба нити, просто вийдіть із дому та обійміть життя обома руками".

(Хантер Джон, американський журналіст)

Ой, у лузі червона калина

                                      С.Чарнецький

                                                              музика народна

Ой, у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Не хилися, червона калина - маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україна - маєш добрий рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Виступали стрільці січовії у кривавий тан,
Визволяти братів-українців з московських кайдан.
А ми тії московські кайдани розіб'ємо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Гей, у полі ярої пшенички золотистий лан,
Розпочали стрільці січовії з москалями тан!
А ми тую ярую пшеничку ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
Та й прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Хоч стільки й не живуть, та мені довелося опановувати науку за радянської доби. А тоді у всіх навчальних закладах надзвичайно студіювались твори класиків марксизму-ленінізму. Нам вбивали в голови різні там принципи та  закони будівника комунізму.

Ми виносили зі стін освітніх закладів таке:

Щоби змінити державний устрій, в країні потрібна революційна ситуація. Це коли «верхи» не можуть жити по-старому, а «низи» не хочуть жити по-старому.

Крім революційної ситуації, для змін у країні необхідна сила (партія), здатна очолити боротьбу тих, хто не може жити по-старому.

На вашу думку, чи існує в українському суспільстві така партія (сила), що здатна захистити інтереси знедолених та очолити їхню боротьбу проти владарів.

Свої думки публікуйте у коментарях.

Щоби  люди кожного разу не лякалися отого  гучного слова Націоналізм, читаючи наші публікації, я вирішила звернутися до Великого тлумачного словника української мови і процитувати його  значення.

Отже:

НАЦІОНАЛІЗМ, -у, ч.

 1. Ідеологія й політика, яка проповідує зверхність національних інтересів над загальнолюдськими, панування однієї нації за рахунок пригнічення іншої, розпалює національну ворожнечу.

2. Рух, спрямований на боротьбу за незалежність нації, народу проти іноземних гнобителів.

3. Рух за збереження і розвиток національних традицій, культури, мови, літератури, мистецтва і т. ін.; патріотизм.

Життя не таке просте, як ви гадаєте. Воно простіше.

Простіше запалити одну-єдину свічку, ніж проклинати темряву.

Світ, в якому  опиняється кожен із нас, це світ, створений нами  самими.

Хто добрим ділом спокутує зло, той освітлює цей світ, мов місяць, що звільнився від хмар.

Не знаю, може, й недоцільно публікувати в нашому товаристві цю замітку. Та всі ми живемо в різних куточках України, і кожній частині нашої держави притаманна своя говірка. У кожного регіону є свої особливі слова та вислови, що визначають його з-поміж усіх, і це збагачує нашу мову, робить її яскравою і вишуканою.

Отже, пропоную увазі читачів деякі галицькі слова:

ЗнИмка- фотографія;

ФАйний, слІчний – красивий, чудовий;

ПудЕлко – спеціальна баночка для сипучих продуктів;

Кубіта – дівчина;

ДзиґльОва пані – манірна жінка;

ЛіґумІни – особливі солодощі, яких ніхто ніколи не бачив, або щось дуже смачне;

МарципАни – те саме, що й ліґуміни;

МЕшти – черевики;

СукОнка – плаття;

ДзиґАр – годинник;

Ясік – вишита подушка;

Ясьок – біб (городня культура);

РижОва  зУпка – рисовий суп;

КнИдлі – ліниві вареники.