Каждый день такое чувство, что я что-то упускаю. Мимо меня летит время, а я пустая. Нет ощущения полноты души. Постоянное желание что-то делать и куда-то спешить. Тоннами глотаю семинары и слова из книг. Лишь бы забыться и выключиться на миг. Но все как через сито или проливным дождем. Душе мало, она поедом жрет. Ты ее наполняешь, а она жрет и жрет. Просит, ноет, болит и жить не даёт. (с)

З'їла банан - отримала анафілактичний шок. [Приєднана картинка]Поки плющило, якось особливо ясно розуміла, що помирати ще категорично не хочу. Велика подяка швидкій за вчасний адреналін і дексаметазон. Банани. Дивно, бо вважаються не алергічним продуктом. Навіть діткам маленьким його дають, як прикорм. Що ж в ньому таке могло спровокувати шок? Цікаво, чи багато нас таких, хто не сприймає цей смачний фрукт. Цікаво, нахіба мені ця ситуація взагалі?

Якогось дня моїй китайсько-зодіакальній конячці потрапила віжка під хвіст. От не розумію людей, які не вірять в усілякі там гороскопи) Дата народження все ж визначає характер. Навіть якщо в цей день, цього року рік народилося надцять мільйонів людей - усі вони матимуть щось спільне, унікальне, характерне для них. От ми – коні, наприклад, прибамцнуті і імпульсивні. Ми думаємо, що постійність – ознака обмеженості. Не завжди так думаємо, стоїмо собі десь там у своїх стійлах роками, варимося...

Читати далі...

«Радоваться — это очень естественно. Радость тебе гарантирована. Радость не надо зарабатывать, завоевывать, получать, искать источник — просто убери боль, чтобы проявилась радость» (с)Часом думаю, даремно батьки вмішують своїх малих дітей у свої дорослі проблеми. В дитинстві сприймала як ужас ужасний гіпотетичне розлучення моїх батьків. Зараз сама собі дивуюся, чому так. В моєму ідеальному світі батьки могли хоч повбивати один одного, але мали...

Читати далі...

Загалом, політ був нормальний. Жодних симптомів на старті не було. Укол безболісний. Через годину після з'явилась розсіяність, як в тумані. Вуха закладені, ти на тормозі. Колективний симптом, не лише в мене. Водії, в день щеплення залишайте авто вдома. Ввечері, годин через 10 після, "накрило". Звичайне грипозне відчуття, з температурою, ломотою в тілі, ознобом. Іпрен був в допомогу. Ніч "погрипувала", на ранок пройшло. Болить рука. Про що розповіли лікарі вчора: *Чим...

Читати далі...

Ну що. В понеділок отримую першу вакцину, через 12 тижнів - ревакцинація і привіт зелений паспорт. Сподіваюся на це. Власне, заради відкритих кордонів прийняла таке рішення. Ну і заради того, щоб ця клята оказія пішла на спад. Чим більше нас імунізованих, тим ймовірніше, що подолаємо цю епідемію. Завжди була прихильницею щеплень і щиро не розумію антипривівочніков. Але то особиста справа кожного. І особиста відповідальність. Чоловік...

Читати далі...

В стареньком поношенном плаще, На глаза надвинув свой беретик, Шёл старик и нёс, зажав в руке, Из ромашек маленький букетик. На свидание девушка спешила В туфлях на высоких каблуках И в толпе случайно зацепила Шедшего навстречу старика. Обернулась: «Дедушка, простите!». Поднял он уставшие глаза: «Милая, куда ж вы так спешите?». «Ждут меня, опаздывать нельзя». «Хорошо, когда вас где-то ждут И встречают с радостью на лицах, А моя любовь нашла приют Там, куда могу не...

Читати далі...

– Рогер должен был стать начальником. У него должен был быть шанс. Я каждый раз думала, что в следующем году будет его очередь. Но время идет быстрее, чем нам кажется, годы пролетели, как один день. Иногда я думаю, что, когда люди живут вместе очень долго и рожают детей, ты живешь, как белка на дереве. Вверх-вниз, вверх-вниз, пытаешься все успеть, быть на высоте; и все так, все время взбираются по дереву туда-сюда, едва успевая посмотреть друг на друга. Пока ты молод, ты этого не...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка]Світ випробовував нас на міцність весь рік. А потім Бог вирішив, що Він не ізвєрг і увімкнув свій ультрафіолет. Навіть не сумніваюся в бактерицидному ефекті. Тож, в 2021 зарази (в усіх сенсах) не буде [Приєднана картинка]

Краків... Старий та величний...Ти вразив мене ще з повітря. Спросоння дивлячись з літака в темряву мені здалося, що лежиш ти серед гір, ніби на дні чашки. Щось типу Судака. Насправді виявилось зовсім не так)) З Вавеля я бачила якісь холми, для себе вирішила, хай то буде передгір'я Татр. А загалом помірно-рівнисте місто.Зустрів ти мене непривітними прикордонниками. Здавалося, що вони були зовсім не раді пасажирам з України. Зрозуміти можна: часи ковіду, застережні заходи і таке інше. Чоловік з ...

Читати далі...