Mолитва любові і ненависті: боже дай нашим воїнам око сокола — кожному крила яструба — кожному силу лева і швидкість тигра щоб кулі, уламки, ракети і бомби їх оминали щоб жоден не був поранений щоб вони ішли, ішли, ішли шаткували ворога і вимітали ту нечисть із нашої землі так поетично і щиро щодня молиться моя бабуся. і я тепер з нею, цими ж словами. *** спочатку вона казала мені, що дуже православна і не може говорити злого і думати злого. навіть на...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

син вирішив познайомити мене зі своєю дівчиною. Можливо майбутньою невісткою. Це значна така сторінка життя. Заочно мені ця дівчинка дуже подобається. Вчиться в універі, паралельно працює. Готує смачний празький торт) Завітають на каву, готую тірамісу. Ну нормально ж - тортик з кавою? Посидимо, поговоримо.. А про що говорити? І питати про що? Не хочу, щоб якось щось недоречно було. Ух, якось так незвично. Син, коли ти встиг стати дорослим? Обіцяю не розповідати їй про твої дитячі конфузи. ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Група фізиків з Великобританії, Австрії та Іспанії виявила, що на рівні окремих мікрочастинок час спливає протікає відразу в майбутнє і в минуле — тобто він перебуває в стані суперпозиції без будь-якого виділеного напрямку. І тільки при переході до більшої кількості частинок час набуває певного напрямку — процеси починають йти з минулого у майбутнє. Іншими словами, перебіг часу знаходиться в квантовій суперпозиції, коли поєднуються зовсім різні, навіть взаємовиключні стани...

Читати далі...

часом сприймати все буквально.Іноді це буває на грані фолу. Я, канєшно, не підношу принтер до монітору, коли комп пише мені "комп'ютер не бачить пристрою", але щось типу того можу вчудити.В медучилищі колись мала дуже скаженого вчителя української мови і літератури, мав він погоняло Чіпка. Молодий був тоді, проте до біса нудний і змушував мало не на пам'ять знати ті "Хіба ревуть воли.." чи Зачаровану Десну. Нам по 16-17 років.. Ну яка Десна, Чіпка? Він казився і застосовував ...

Читати далі...

http://blog.i.ua/user/518748/2382286Захотілося мені якось сюрстремінгу.Відчути на собі креатив скандинавів в далекі періоди дефіциту солі. Багато хто бачив безліч риготних відео поїдання цієї квашеної риби. А мені чомусь це лише наганяло апетиту і азарту. Ну який він? Що, справді такий смердючий? Та ну, слабаки. На смак жеж ніби й нічого, судячи з реакції їдунів. Головне - перебороти ці перші потуги проблюватися на старті. А далі береш слизький шматочок, кладеш на хліб, жуєш. Ну цікаво ж. А...

Читати далі...

В Україні антирекорд летальних випадків ковід, 538 чоловік. Порівнюю з населенням якогось маленького села. І якось невесело. І стало мені цікаво. Якщо не дай Боже якогось уявного противника вакцинації вкусить заражена сказом тварина (з явними ознаками сказу, піною на морді, не характерною агресивністю і таке інше), то як діятиме ця обачлива та обізнана людина? Чи звернеться вона до лікаря, щоб вколоти антирабічну вакцину? Але ж токсичність? А якщо не дай Боже травмується на городі вилами...

Читати далі...

Сьогодні, ну точніше вже вчора летіла Люфтганзою додому. Здавалося б, німецька якість і все таке. Гімно там, а не якість.Вирішила дорогою дослухати улюблену книжку. Дістаю дибільні свої навушники і один, як завжди, випадає з рук і котиться десь під моє сидіння. За вікном ніч, в салоні темрява, починаю тихенько шарити рукою під собою по підлозі. Бо ж понад 2 години летіти, кортить послухати.. Відчуваю, що вкололась чимось. Дістаю з-під сидіння руку, в палець встромлена голка з якоюсь...

Читати далі...

Каждый день такое чувство, что я что-то упускаю. Мимо меня летит время, а я пустая. Нет ощущения полноты души. Постоянное желание что-то делать и куда-то спешить. Тоннами глотаю семинары и слова из книг. Лишь бы забыться и выключиться на миг. Но все как через сито или проливным дождем. Душе мало, она поедом жрет. Ты ее наполняешь, а она жрет и жрет. Просит, ноет, болит и жить не даёт. (с)

З'їла банан - отримала анафілактичний шок. [Приєднана картинка]Поки плющило, якось особливо ясно розуміла, що помирати ще категорично не хочу. Велика подяка швидкій за вчасний адреналін і дексаметазон. Банани. Дивно, бо вважаються не алергічним продуктом. Навіть діткам маленьким його дають, як прикорм. Що ж в ньому таке могло спровокувати шок? Цікаво, чи багато нас таких, хто не сприймає цей смачний фрукт. Цікаво, нахіба мені ця ситуація взагалі?