Відеоверсія нещодавньої дегустації.

Помічаю, що легше писати звіти, коли можна спиратись на відео.

Якими б незвичними не були нові продукти, все одно приємно повертатись до смакування звичних вермішелей і локшин швидкого приготування. Правда, цього разу знову вийшов різнобій марок і різновидів макаронних виробів, хоч і з однаковими смаками (у трьох з чотирьох найменувань). І ще ж який смак! Курка. Найпоширеніший і найменш привабливий. Добре, хоч нові фірми. Але так вийшло — неповний асортимент став нормою. Тому відтягувати огляд з метою докупівлі всіх смаків однієї марки не було сенсу. До того ж, ці "біч-пакети" стали в нагоді після чергової маминої образи. Тож довелося розпаковувати "дегустаційний запас". А з'їсти його просто так я не міг собі дозволити.

1. На чергову дегустацію потрапили вітчизняні вермішель "Куховар" у стакані зі смаком домашньої курки та вермішель "Куховар" зі смаком гуляшу, а також зарубіжні локшини "Zoty" зі смаком курки і "Hot Lunch" зі смаком курки. Смаки, здебільшого, класичні. Однак торгові марки мені незнайомі.

Так, у цьому огляді лише чотири найменування. Але, по-перше, стільки ж було у першому звіті з дегустацією. А по-друге, фоток вийшло чимало. Та й сама дегустація видалась цікавою.

Не один раз і тут, і родичі пропонували робити огляди дегустацій кулінарії. Звичайно, мали на увазі домашню кулінарію. Але багато ютуберів знімають дегустації вуличної (кафешки, чебуречні, тощо) або магазинної кулінарії. Мені це нецікаво, оскільки ще є багато готових або тих, що швидко готуються, продуктів, які я ще не куштував. "Конвеєрна" їжа вона більш-менш однорідна незалежно від партії, тоді як кулінарія нестабільна. Наприклад, цього року стали купляти піцу. І спочатку вона була гарною. Але крайнього разу поклали більше цибулі і тісто зробили іншим. Відповідно, змінився смак і враження. А фабричні продукти — це масове виготовлення. Тому вони мені більш цікаві.

Звичайно, вищезазначене зовсім не означає, що я не купляю кулінарію. Просто не хочу робити на неї огляди.

Мама вже п'ятий день не розмовляє. Так довго ще ніколи не було. Помівтив, що з кожною сваркою (причому, незадлежно від її масштабу) мовчанка стає довшою. Це нехороша тенденція. Хоча це, напевено, краще, ніж образи, докори і погрози в свій бік. Ось, з батьком на підвищених тонах. Тому і сам не лізу розмовляти. Тим паче, вона сама казала, що треба вміти не вестить на даремні розмови.

Намагаюсь вести себе спокійно і не демонструвати що щось мене нервує, хоча факторів для роздратування стало трохи менше.

----

Налаштувався на переїзд. Але є декілька питань. По-перше, зйомне житло — це життя на валізах. Треба все перевозити. А як бути з комп'ютером? Чи знайдеться для нього місце? Як бути з домашнім інтернетом? Навіть, якщо ним не користуватись, все одно треба сплачувати якусь суму. По-друге, треба "світитись" офіційно, щоб не "кинули" на гроші. Напевно, треба десь реєструвати договір аренди? А тоді можна загриміти в арію. І нащо тоді орендувати? По-третє, заробіток постійний, але нестабільний. На початку року було багато завдань, зараз завдання закінчуються. Можна протринькати всі гроші, а далі як жити? Наскільки я розумію, вартість комунальних послуг не входить до орендної плати? По-четверте, все одно треба буде повертатись. І знову треба буде все перевозити.

Мені здається більш прийнятним купити десь хати в покинутому селі, подалі від людей. Так, тоді не зможу працювати і вести блоги. Але можна закупитись всього на рік, а потім шукати підніжний корм. Крім того, так дешевше. Як не дивно, в думках про сільське життя мене більше лякає не виживання (заробіток, харчування), а мародери і живність у вигляді жучків-гусені-павучків, якої на природі набагато більше, ніж у містах.

Минулий тиждень видався насиченим. Чого тільки вартує підіння метеориту ввечері 19 квітня. Вихідні теж були не простими. А почалось все з того, що мама, як завжди, "завелась" з пів-оберту. Причиною для сварка став "день смаження". Одразу і магазинна "домашня" ковбаски (а вона ох яка смердюча, ще й з хрящами і тверда), налисники і котлети. Ніколи такого не було — і от закортіло! А з витяжкою, як і з водовідведенням на кухні, у нас погано. Хоча, по правді, причини для сварки накопичувались, і дим від смаження був лише формальним приводом.

В результаті довелося з'їхати до своєї колишньої кімнати, з якої перебрався рік і майже два місяці тому — як тільки почалося повномасштабне вторгнення. До цього мама казала, що зараз стало спокійніше і можна повертатись до своєї кімнати і розбирати тривожні валізи. І взагалі, таке враження, що вона стомилась від війни, хоча визнає, що це надовго. Але мова не про те.

Повернення у свою кімнату — мабуть таки добре, оскільки суцільні профіти. Хоча це все одно стрес, але набагато краще, ніж переїзд на зйомне житло чи на казенне утримання. Проте тепер не треба прокидатись посеред ночі (іноді декілька разів за ніч), щоб нагодувати кицьку і посадити її на лоток (про що я вже писав); можна спати без тісноти, не упираючись у стінку; не треба постійно поправляти підстилки на ліжку (щоб не продавити пружини); можна сидіти за комп'ютером допізна, ніхто не зганяє через те, що мама хоче спати; не треба ревнувати до компа; туалет став ближче. Суцільні профіти!

Перший тест з кицькою мама не пройшла. Напевно, мама проспала і не посадила кішку на лоток, і та наклала купку, бо на ранок лоток перенесла до кицьки. "А шо, так можна було?!" А я мучився, не спав!

А мамі як стало легше! Перестала варити супи/борщі і смажити. Пранням теж доведеться займатись самотужки (іноді допомагала). Цікаво, чи розгориться нова сварка, якщо з батьком підключимо пральну машину, бо прати вручну у 21 столітті — це нонсенс.

Ну, нічого, треба звикати до самостійного життя. Ми й так декілька крайніх років були, як чужі люди.

Батько перейшов на "Мівіну". У мене теж є запас їжі швидкого приготування. А супи й несправжні борщі я й раніше не любив. В принципі, можна обійтися піцами та бутербродами з чаєм. Зате мама тепер спить вночі і вдень. Не треба готувати. Тепер напевно виспеться! Коли спить вона не свариться.

Можливо, погано викидати сімейне життя на привселюдне обговорення, але поговорити більше ні з ким. До ого ж, вищезазначене негативно впливає на роботу (на натхнення і часу для роботи менше), а там теж не все гладко.

Після виходу з Тероросії інеземних автовиробників залишилось простоювати багато заводів. Які саме гуглити не буду, мені це нецікаво. Але зазначу, що лапті складали (так, саме складали з готових комплектуючих) багато іномарок: Skoda, Ford, BMW, Mercedes, Renault, Peugeot, Mitsubishi, Toyota, Nissan, Mazda, Hyundai, KIA (це лише ті, що були до 2022-го). Величезний перелік, еге ж?! Так ось, не захотіли перетворювати цехи на склади і вирішили шукати китайських партнерів для продовження складання. Але цього виявилось мало, бо як же компенсувати скасування запуску у виробництво нової "Ниви", припинення виробництва Ларгуса та X-Ray? Розробити нові автомобілі з нуля нереально. Тому пішли шляхом прикручування власних шильдиків на китайщину викруткового (великовузлового) складання. Хоча самі шильдики, напевно, теж виготовлені в Китаї. Що ж, чудова імітація імпортозаміщення і "відродження" рабсіянського автопрому! Випуск іномарок під росіянськими марками повинен підняти потріотизм!

Сподіваюсь, після бейдж-інжінірингу, вони не зможуть випустити свої автомобілі. Про це свідчить декілька фактів: 1) продовження виробництва "Ниви" до 2030 року; 2) неспроможність налагодити виробництво міні-електромобілів власної розробки; 3) збільшення модельного ряду за рахунок модифікацій (в тому числі, позазаводських переробок); 4) масова поява китайських машин з російськими шильдиками.

Отож, що перейменували для скрєпних рабів:

JAC JS4 > Москвич 3 (великовузлове складання, 2022) — компактний китайський кросовер (може бути електричним) 2020 року рестайлінгу (сама модель 2018-го) одного з найгірших китайських брендів, який погано продавався під маркою JAC і так само погано продається під "відродженним" брендом "Москвич".

JAC J5 Plus > Москвич 6 (великовузлове складання, виробництво не розпочате) — китайський седан (може бути електричним) 2021 року.

DongFeng Aeolus E70 > Evolute i-Pro (великовузлове складання, 2022) — китайський електромобіль в кузові седан 2017 року на базі рестайлінгового авто з ДВЗ DongFeng Aeolus E60 (2015 року), який, в свою чергу, є рестайлінгом DongFeng Fengshen A60, що є ліцензійною копією Nissan Almera (Bluebird) II 2005 року.

Dongfeng Fengon E3 EV > Evolute i-Joy (великовузлове складання, 2022) — електро кросовер 2019 року виробництва.

Huawei Seres SF5 > Evolute i-Jеt (великовузлове складання, виробництво не розпочате) — преміальний електро кросовер 2021 року виробництва.

FAW Bestune T77 > Lada X Cross 5 (великовузлове складання, виробництво не розпочате) — кросовер аж 2018 року на базі китайчатини, мабуть це і є обіцяний новий російський кросовер ВАЗ. Продавали китайську модель.

По вантажівкам і фургонам:

JAC N > Камаз Компас (2022) — кабіну і салон взяли від китайця.

JAC N25/35 > Соллерс Агро (великовузлове складання, 2022)

JAC Sunray > Соллерс Атлант (великовузлове складання, 2022) — китайський плагіат Мерседеса Спринтер.

Ніч. На годиннику десь 21:50-21:55. Вікна були не зашторені, оскільки кицька заходила поїсти. Додивлявся відеоподорож. Аж бачу, на вулиці яскравий синьо-зелений спалах! Засяяло, наче коротке замикання високовольтних електромереж. Однак там нічого такого не було, а від вуличної мережі навряд чи були б такі спецефекти. Я вже підготувався, що буде гучно, тому після миттєвого заціпеніння побіг в коридор. Але на диво було тихо. Лише через хвилину-дві почув гулкий вибух. Розбудив маму, яка спала, тому нічого не бачила і, звісно, не повірила. Батько міцно спав, тому взагалі не знав, що було вночі. Думали, може то мигалки від машин швидкої допомоги або пожежників. У них з'явилась техніка з гуманітарної допомоги, тож там і спецсигнали не такі, як були у наших. Цілком можливо, бо одного разу перелякався від нових мигалок. Однак ми живемо у військовий час, тому бздиш від кожного незвичного явища. Подумав, може якась нова роzzійська вундервафля, оскільки через декілька хвилин оголосили про повітряну тривогу і писали про неопізнанні повітряні цілі над Київщиною.

Весь сон одразу як рукою зняло. Як після такого заснеш?!

Вже потім дізнався, що то міг бути або супутник, або метеор чи метеорит.

Звичайно, не зафільмував. Але у кого були відеореєстратори, зняли.

Здається, шукав відео з одним польським прототипом і натрапив на огляди з автомобільного музею "Скарб народу", який розташовувався (зараз, по-моєму, переїхав) на території колишнього автомобільного заводу у Варшаві (FSO — Fabryka samochodv osobowyh (дослівно — "фабрика легкових автомобілів")). Звичайно, відео польською. Без субтитрів. А на слух інша мова сприймається гірше, ніж у тестовому вигляді. Однак років 12 тому збирав колекційні модельки з польської журналки, та й мови схожі, тож половину сказаного можна зрозуміти.

Цікаво поглибити свої знання з автомобілебудування сусідньої країни, яка зараз допомагаю Україні у боротьбі проти рашизму. До того ж, польський автопром схожий на радянський, а період незалежності Польщі нагадує український автопром періоду незалежності. Крім того, деякі польські автомобілі (переважно, фургоні та мікроавтобуси Ниса і Жук) імпортувались до Радянського Союзу, тому їх можна було побачити на наших вулицях. Та й просто польські автомобілі цікаві.

Ух, скільки написав... А найголовніше, що мене здивувала любов до вітчизняних автомобілів. З таким завзяттям розповідає! Правда, наскільки гарно знається на польсьтких машинах, настільки погано розбирається в радянських та українських.

Цікаво ще й тому, що в музеї є не лише ретро, а й сучасні автомобілі. В тому числі, виготовлені "прикручуванням колес"або зовсім формальним "виробництвом", як Daewoo Chairman, відео про який взяв для прикладу. Про складання цієї моделі у Польщі навіть не написали у Вікіпедії.

До того ж, сам автомобіль цікавий.

Сумніваюсь, що хтось із вітчизняних колекціонерів буде купляти для своїх музеїв не лише вітчизняні Таврії та Славути, а й Ланоси, Віди та Форци. Не кажучи про Богдани/ВАЗи, різноманітні "Жигулі", та іноземні машини великовузлового складання. А у поляків у музеї є "вітчизняне" авто, зібране у кількості 64 екземпляри! Це круто!

З 6-ї хвилини говориться про польську локалізацію цього автомобіля.