Початок листопада не радує. Від відсутності подорожей і вилазок не спиться. Новий знайомий вкотре морочить голову (треба було його забанити - шкода, не додумався), а лазити одному стрьомно. Робота така... складна. Виходить зробити дуже мало. І це ще більше відбиває бажання працювати. А цієї ночі майже не спав. Вночі так прикрутило дихалку. Став шукати ліки — старі скінчились, а нові невідомо де. Вже думав, що старі ліки — це і є остання упаковка. Але знайшов. Тільки несу в свою кімнату — головокружіння і відчуваю, як кров вдаряє у голову. Мабуть, щось із кровопостачанням. На фоні цього ускладене дихання відійшло на другий план. Потім вдихнув препарат від астми — попустило. Відчинив вікно — стало ще краще. Добре, що на вулиці тепло.
Турбує, що буває важко дихати навіть вдень.
Надодачу до своїх проблем, погано стало і мамі. Там взагалі незрозуміло в чому причина, бо болячок у неї купа.
Радує лише те, що кіт одужує.
