Профиль

mariya1948

mariya1948

Украина, Киев

Рейтинг в разделе:

Последние статьи

Без тебе світ…

  • 09.08.21, 13:57
Без тебе світ цей став нецікавим, Без тебе в ньому поблякли барви, Без тебе звуки в гаях печальні, У темних хмарах блакитні далі. Без тебе промінь не грає в росах, І, навіть влітку, не гріє сонце. Без тебе ллються щоденно сльози, Світ чорно-білим став за віконцем. Вода в струмочку вже не співає, На срібних струнах вітри не грають, В садочку квіти не розцвітають, Весна у серце не завітає. Без тебе світ цей – безлюдний острів. Без тебе світ цей –...

Читать дальше...

В темряві ночі

  • 01.08.18, 11:53
[Присоединенная картинка]Пролинув швидко надворі молочний день; Укутали пухкі біленькі хмари небо, Вони пливли і наче й не пливли ніде , - Від спеки денної білястим стало небо. Ховалося поволі сонце золоте За вікових дерев розкішне верховіття. В кімнаті сутінки гніздилися уже Став небосхил немов полудою укритий. Я бачу озеро з кімнати крізь вікно; Від місячного сяйва в нім...

Читать дальше...

Моя космея

  • 01.08.16, 15:17
[Присоединенная картинка]Космея - квітка із далекого дитинства, Народжена немов із сяйва чар небесних, У неї витончений ніжний аромат іскристий, Краса природна неуловна і чудесна! Оточення пухнастих і тонких мережив Яскраві квіти оживляють зірочками, Контрасти й протиріччя в квітах цих бентежить, - Романтики сплетіння і краса захмарна. Поєднуються в квітах простота й загадка, Сподіванки принцес і попелюшок мрії...

Читать дальше...

Вологи аромат

[Присоединенная картинка]Стоїть жарка задушлива погода, Пливе жагуче сонце в небесах, І вітер не приносить прохолоди, Як налітає на притихлий сад. Дерева стишились, сховали листя Від променів пекучих і жари. Усе очікує із неба милість: Вологи крапельку, дощу, грози. Але й гроза не принесла полегкість, – Над лісом прогриміла й геть пішла. Дощ бажаний пройшов десь недалеко, Залишив лиш вологи аромат… 29.07.2015Автор Марія Дьогтяр

Мої сни

[Присоединенная картинка] В мої ти інколи приходиш сни, Чудові сни, і все, як наяву, – В них я і ти, і погляд твій ясний, І голос ніжний пестить тишину. У снах ти, наче місяць золотий, Вриваєшся із ночі у вікно, Пронизуючим щастям снишся ти І раниш серце – завмира воно. Не хочу прокидатись від цих снів: Співучий голос очаровує мене, А очі, очі чисті і сумні, До щастя погляд ніжний їх зове. Хоч рідко ти приходиш ...

Читать дальше...

Осіння серенада

[Присоединенная картинка]Надворі знов звучить осіння серенада: Пожовкле листя за вікном шепоче, Прощальні линуть у повітрі аромати, І дощ дрібненький із небес хлюпоче. Природа поступово тихо засинає, Дарує неповторні фарби, спокій, І теплі спогади про почуття весняні – Кохання чисте щире і високе. З осіннім спокоєм зливаюсь мимоволі, З пожовклим листям світлим, невагомим, І новий світ творю на мудрості й любові – Осінній сон, солодкий...

Читать дальше...

Бескид зелений

[Присоединенная картинка]Країна сонця, зелені і квітів!ЇЇ чарівність в серці не вмістить!Це – Верховина, це – Карпати рідні,Бескид Зелений, скільки там краси!Її не може погляд обійняти:Зелені килими шовкової трави.Між горами привільно вітру гратиЙ літати по просторах верховин.В тих горах сонце яскравіше сяє,Промінням гір вершини золотить,І серце вівчареві зігріває,Яскраво в грудях у людей горить.Лиш там Святоіванівської ночіПокаже папороть чарівний цвіт,Вістун щасливу долю напророчить...

Читать дальше...

Джерело культури

  • 24.09.12, 22:04
У кожного народу найдорожче є добро,На Україні – рідна українська мова.У ній і радощі, й печаль народу, сміх і кров,.В ній ніжна музика і пахощі квіткові. Гнучка, співуча,запашна устала із колін,Як огласиланезалежність Україна,В ній перлимудрості, скарб пам’яті тисячоліть,Це - джерелокультури нашої країни.Вкраїнська мова –серце нації, мораль і честь, Обличчя і характер,святощі народу,Сучасного, минулогой майбутнього вінець,Безцінний паростокдуховної природи.Державна мова наусіх історії...

Читать дальше...

Материнська мова

  • 27.08.12, 21:58
Бурхлива, як життя, ти – рідна мово, Зовеш і мелодійністю чаруєш. Немов метелик, на вогонь лечу я В гарячі і палкі обійми слова.Від тебе вже не можу відірватись, –Сильнішої від тебе не існує…Моє ти серце, кров, яка вирує,Аби клітинку кожну напувати.Без слова неможливе існування.Із перших днів буття явилось слово, А з нього народилась рідна мова, І це не просто засіб спілкування.Вона – душа народу, чиста й мудра,Жива, як люди, що її створили,Це пісня мами й перший крик ...

Читать дальше...

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая