Сорок днів тому..
- 06.08.22, 20:41
А я про зовсім не смішне зараз. Сорок днів по загиблим в ТЦ Амстор. На фото усміхнені, гарні , зовсім юні хлопці і дівчата.
Завжди дивувало, що коли подивитися на фото десь в випускному альбомі - всі гарні. Завжди списувала на силу макіяжу і бога фотошопу, ретельно підігнаних для цього альбому, але оце дивлюся на колаж з фото загиблих - а всі такі красиві.. і це прості , домашні часто, фото, буденні, ніхто не розраховував, що їх отак розглядатимуть. І через це тільки тяжче дивитися.
Я все ще дуже добре пам'ятаю той день - бо в "Амсторі" під час вибуху мав бути мій середній брат. Він буквально за десяток хвилин до влучання ракети приїхав рейсовою маршруткою з Полтави, і висадився на майданчику перед цим торговим центром, де в них офіційно стоянка. Він рідко приїжджає, взагалі то, і ми чекали на цей приїзд) Розклад рейсів такий, що йому треба ще годину і 20 хвилин чекати вже на маршрутку до нас, тому він завжди заходив в "Амстор" скоротити час, купити морозиво, чи замовити піцу в єдиному в місті "Сільпо", бо піца від "Маркетопту" на зупинці біля ринку, звідки їде вже до нас, йому, бачте, не така смачна, просто походити по магазинчиках , це був цікавий ТЦ з набором хороших магазинів.Одним словом - пів годинки і перечекати непомітно.
Але цього разу в мами десь щось пригоріло, і вона ще напередодні попередила брата, щоб як тільки приїде - відразу набрав, їй, бачте, треба купити зіп-пакети в певному магазині майже біля ринку, а тоді вже "хай йде по свої піци і морозиво". Ну, він майже дійшов якраз, метрів двадцять залишилося. Я якраз розповідала йому телефоном куди йти, бо це навпростець старими вуличками зигзагом, коли гримнуло так, що ми всі навіть пригнулися. На хвилинку до мого будинку від місця вибуху - кілометрів під тридцять якщо прямо. В брата ж на очах посипалися склянки з вікон, і те, що не на голову - теж випадковість - він відійшов до проїжджої частини і оглядався де вивіска потрібного магазину, а от я б на його місці впевнено б йшла під самими будинками, в тіньочку під самими вікнами, бо знаю куди.
Горіти почало швидко.. брат виходив вже вуличками, заповненими димом. Оці сім-десять хвилин і мамине зовсім нераціональне бажання тих пакетиків тільки тут і сьогодні - можливо врятувало його життя. Я б, мабуть, на його місці після двогодинної зовсім некомфортної при його зрості майже в 190 см поїздки в маленькій маршрутці на спеці - спочатку б сходила по морозиво, чи щось прохолодне попити, а тоді вже б дзвонила, але він не я , відповідальніший)), як сказав, що відразу набере - так і зробив. В мами з тиждень починали трусилися руки коли згадувала, а про ті пакети взагалі згадала тижнів за два, коли вони дійсно були потрібні.
Я двічі на тиждень проїжджаю мимо згарища. Раніше ніколи не уявляла розмірів "Амстору", в моїх очах це був плоский височенний фасад весь в склі і вивісках, з боків я його ніколи не бачила, через парк з одного боку і будівлі з іншого. А зараз це видовище вражає - згорілий каркас з товстого двутавру з рештками впалої покрівлі раптово надають йому тривимірності і видно його гігантські розміри - близько 10 000 квадратних метрів зі стелею метрів в шість висоти. Там все, що можна було прибрати і вимести - прибрано. Пересіяно навіть, в пошуках хоч якихось решток тих, хто згорів в епіцентрі вибуху і пожежі. Це саме ті гарні, усміхнені хлопці і дівчата, продавці-консультанти з "Комфі", єдиного в місті, ракета розірвалася просто всередині їхнього торгового залу. Щоразу коли проїжджаєш мимо отих товстелезних обгорілих і поржавілих колон - думаєш про це.
І про сміх та насмішки росіян в коментарях під відео в Ютубі. Звичайно, їх президент краще знає , що ТЦ не працював і там всюди як не база нацистів, так склад боєприпасів, куди нам то, місцевим... Будь вони прокляті.
19
Коментарі
Гість: Inna_19
16.08.22, 20:50
nasinynka
26.08.22, 22:04
анонім
36.08.22, 23:23
Тупі росіяни, глупі ось і сміються, горітимуть кому з цього було смішно в пеклі разом з тими, хто влаштував таке.
u1983
47.08.22, 00:17
Hagal
57.08.22, 08:43
Я часто посещала " Амстор".
Теперь когда прохожу мимо, то каждый раз отправляю посыл во Вселенную и за невинно убиенным и за возмездием всей Москалии.
Некоторые говорят, что война на фронте. Нет. Она касается всей Украины.
Гість: _Сонечко_
67.08.22, 09:54
Пишаюся вами! Щиро.
Вірю, все у вас вийде. Здоров'я міцного, щастя в родині, радості! Багато сонця і чистого неба!
Ми переможемо! Неодмінно!
Вибачте, що так емоційно.... гарного дня.
Южный Соус
77.08.22, 10:06
Отак чиясь забаганка може випадково врятувати життя...
Вычна пам'ять загиблим
muxa-xa-xa
87.08.22, 18:45
Мій чоловік в вашому місті проробив 2 роки і досі об'єкт "висить". Коли його хлопці, які там зараз, через 5 хв після вибухів подзвонили і сказали: "Амстор влупили", то мій чоловік переживав як за своє рідне місто. Хлопці якраз були десь поряд. Я пам'ятаю, як вони йому кричали в слухавку матом, що люди горять ((. Кременчук і мені вже став рідним, хоча я там ні разу не була. Я тільки постійно чула в слухавці:"Я у Амстора, сів на Київ".
trinks
98.08.22, 03:33
У неділю о 6 ранку чекала автобус у Київській області, щоб їхати додому.
Десь вибухнуло (ПВО збило ракету, вже потім про це взнала).
У той момент розповіла батьку про Ашан, що у них при повітряній тривозі усі йдуть на вулицю.
Це так незручно, бо можна довго чекати. У інших торгових центрах все працює.
На наступний день вдарили ракетой у Амстор.
Для мене був шок, що по торговому центру вдарили вдень, де в той час було повно людей.
(У нас вже прилітала ракета в Ретровиль, але вночі.)
анонім
1016.10.22, 23:45
Я дякую тобі, що пам'ятаєш мене і прийняла у друзі.
Я вважаю що Сало був правий і твоя замітка про коней - це було саме найкраще що я читала тут на конкурсах.
Ще, я нещодавно дивилась фільм
https://youtu.be/v03w-MMU9OA
І під час перегляду думала про тебе. Бо така відвага і любов до коней я пізнала в тебе.
Хай все буде добре. Сил, терпіння спокою, любові, миру.
Тримаймося