Тиврів та Лука-Мелешківська

  • 24.09.16, 20:21

Тиврів – маленький райцентр Вінницької області, один з найближчих до Вінниці. А отже, туди можна зганяти і велосипедом, попутно оглядаючи околиці. З них і почнемо.

Містечко майже повністю лежить на правому березі Південного Бугу, і щоб потрапити в нього, треба перетнути один з двох мостів – автомобільний чи пішохідний. Якщо перед самим автомобільним мостом звернути непримітною ґрунтовкою вліво, можна надибати маленьке озерце в покинутому гранітному кар’єрі.


 

[ Читати і дивитись далі ]

На південь від Вінниці. Прибузьке та Тютьки

Минулого разу я розповідав про красиві місця навколо вінницького мікрорайону Сабарів. Але з Сабарова, як то кажуть, усе тільки починається. Якщо рухатись далі понад Бугом, за течією річки, можна побачити ще багато цікавого. Там же знаходяться найближчі села – Прибузьке і Тютьки. До них ми і вирушаємо.


[ Читати і дивитись далі ]

Сабарів – маленька вінницька казка

  • 29.08.16, 21:03

Напевно, чи не усім жителям великих міст хочеться час від часу вирватись з бетонно-асфальтного полону кудись на природу. Особливо добре, коли до тієї природи не треба пертись десь далеко. У Вінниці є таке місце, і називається воно – Сабарів.


[ Читати і дивитись далі ]

Чернівці, але не ті, про які ви подумали

  • 17.06.16, 20:11

Ви вже встигли уявити собі чарівне місто над Прутом, з його унікальною резиденцією митрополитів, величним архітектурним ансамблем і все таке? Забудьте нафіг. Ми відправляємось у найменший районний центр Вінницької області.


[ Читати і дивитись далі ]

Весняний сумбурний Київ, ч. 2. Зліплене, намальоване і квітуче

Окремо після відвідування Києва хотілось би розповісти про його скульптури і стріт-арт. Почну з самісінького центру.


[ Читати і дивитись далі ]

Весняний сумбурний Київ, ч. 1. Київське мертве і живе

Нашу столицю можна любити і ненавидіти. Нею можна бродити цілими днями, наклацати сотні фотографій і скласти з ними десятки заміток. Правда, з великою ймовірністю це все уже зроблено до вас.

За два квітневі дні у Києві я спробував відкрити для себе як можна більше того, чого раніше не бачив сам, а зараз спробую виділити найцікавіше. Можливо, хоч щось стане для вас відкриттям. Тому тематичних заміток не буде, а все йтиме у потоці «як попало».

А почнемо з Байкового кладовища. Сходимо на станції «Палац Україна», минаємо невеликий ринок і переходимо маленьку річку Либідь, зашиту в бетон.


[ Читати і дивитись далі ]

Глухівці, Гурівці і гоп-ца-ца

  • 15.05.16, 21:11

Довго думав, чи варто публікувати звіт зі своєї березневої вилазки в Козятинський район. Зрештою вирішив, що раз фото є, то нехай.


[ Читати і дивитись далі ]

Закарпаття і 19 котів, епілог. Нарешті коти:)

  • 26.02.16, 20:06

Ну і насамкінець, іще трошки моїх приємних спогадів із Закарпаття – котики. Бо було їх у місці мого тодішнього проживання справді багато, хоча за точність цифри не ручаюсь – нереально перерахувати таке стадо, та і невідомо, чи включили у нього кошенят.

То й нехай буде названа кимось умовна цифра 19. Тим більше для мене, як людини, що осилила усі 8 томів «Темної Вежі» Кінга, воно на певний час стало особливим. Ну, поїхали.


[ Читати і дивитись далі ]

Закарпаття і 19 котів, частина 6. Свалява та її околиці

  • 21.02.16, 20:28

Мій віртуальний тур Закарпаттям потихеньку закінчується, і наостанок хотілось би розказати про відправні точки цієї подорожі, саме із яких була можливість це все побачити.

Отже, Свалява – райцентр у передгір’ї Карпат. Місто настільки багатолюдне, шумне і урбаністичне, що лелеки поселились тут просто на платформі залізничного вокзалу.


[ Читати і дивитись далі ]

Земля

  • 19.02.16, 21:12
Відеоряд, схожий на сон при високій температурі, - безпрограшний рецепт ідеального психоделічного кліпу. А пісні-то вже десь 16-17 років. І чому я її раніше не чув/не звертав уваги?