Володимир СОСЮРА * * * Уже достигли полуниці, росу вечірню трави п'ють, і в ароматі медуниці хрущі над вишнями гудуть. Нема співця, о ні, він з нами, його пісні, його любов! Його це місяць над садами у сяйві тихому зійшов. І все, здається, я клянуся, крізь сяйво місячне, бліде, до мене рідний, добровусий Тарас Григорович іде... [Приєднана...
Читати далі...