Власенко Олексій Васильович

Власенко Олексій Васильович,
народився 10 лютого 1953 р. на Харківщині, неподалеку від с. Сковородинівка, де жив і працював до кінця життя видатний український філософ, поет Григорій Сковорода. Після закінчення філологічного факультету Харківського державного університету працював вчителем української мови та літератури в сільській школі. На початку 80-х доля покликала О. Власенко на Саратовщину, де він і по цей день живе і працює. Поетична діяльність Олексія Васильовича почалася з юнацьких років: студентське життя, романтика подорожей, любов до жінки, до прекрасного, знайшла своє відображення в поезії О. Власенко.

* Спитай мене, спитай
Про рідний виднокрай.
Сумую за тобою,
За Ворсклою рікою.
Блищіть вода, блищіть,
А серденько болить воно, болить,
А водиченька біжить, біжить –
– Немає їй кінця.
Спішить, спішить,
Мов дівчинонька до вінця.
І в цьому бачу знак,
Що жив зовсім не так.
Когось кохав? А як?
І знов сподівання,
Моє незрадливе кохання,
Ти вже на півпуті в дорозі?
Недарма ж бо серце моє в тривозі.
Все ж вірю
В свій радісний час
Журба покине мене враз

*****
* Спадають шовкові дощі тобі на плечі,
А я дивлюсь не надивлюсь в твої вологі очі
Вони ж бо в тебе кольору ночі,
А з вуст твоїх такі солодкі любі речі.

Я вималював тебе з крапель дощу
Таку ніжну, єдину, кохану
І нікуди тепер не відпущу,
Залишайся ж зі мною до рання.

Тебе цілує дощ,
Тобою повен дощ,
А при тобі я тільки – парасолька.

*****
* І знов блукаю у задумі.
Тихо, тепло навкруги.
І вітрів зовсім не чути струмів.
Потомились взимку, спати залягли.

*****

* Не виходячи з лісу,
Хотів послухати я тишу.
Враз стрінув юнку, юнака –
– Стрункий, струнка.
Без турботи , без лиха,
Лишень любов у них та втіха.
Зі мною теж таке бувало,
Та вже давно розтануло, розтало.
В мої колись ти очі заглядала,
Якоїсь відповіді все чекала,
Хоча наперед все так добре знала,
Що не пара ми, не пара …

*****
* І знов зима, лижі, зорі,
Сміється серце на просторі,
Барвистий сніг,
Дзвінкий, гучний твій сміх.
Чого душі моїй ще треба?
Хіба злетіти вище неба?

* МЕДСЕСТРА

Дівчина весела,
Усмішка щаслива,
Всім відкрите серце,
Жартів ціла злива.
Болю враз не станє,
Як тебе побачу.
Ти мене вітаєш,
А я ледь не плачу.
Знаю: співчуваєш
Ти моїй біді,
А для мене значить
Люб і я тобі.
Скоро стану я здоровим,
Рани заживуть.
Тож щасливої дороги
Побажай, мабуть.

м.Золочів 1977р.

* Зриваються дощів каплі густії …
Так і в серці
Обриваються останні надії,
Що знов
У нас з тобою
Заіскриться любов
І буде навіки – навіки.
Ти як і раніше,
Зватемеш мене чоловіком
І щастя родинне вже не покине нас.
А ж ось і дощ вже згас.
Але все це лиш марнії мрії
Серце твоє накрив перший іній.
А значить і щастя моє в других світах.

2009 р.

* Чого ви шукаєте, очі,
В холодній і темній воді?
Чи наглої вічної ночі,
Так нащо ж в такії літа молоді?
Невдачі, поразки в житті ..?
У кого, мій друже, їх не буває?
Вони ж дух тільки гартують,
А не вбивають, а не вбивають.
Криза, крига, крах надій …
Зрозумій мене, зрозумій,
Пожалій мене, пожалій …
Криза, крига, крах –
Яке лихо, який жах!
Серце біль проймає й страх.
І в далечінь нема дороги,
Тільки сум та неясні тривоги.
А я ж бо знаю напевно:
Розтане крига,
Сама собою зникне криза
І знов
Керманичем серця стане любов.
Але тільки той на світі зостається,
Тільки той останній засміється,
Хто не плаче і не гнеться.

2009 г.

ТИСЯЧІ ГАЛАКТИК

Тисячі галактик
наді мною.
Десь і ти там,
зіронько моя.
Рад сіять і я
Ось так з тобою,
Тільки ж як узнати,
Як, мені твоє ім’я?
Про дива космічні,
Про кохання вічне,
Про шовкові ночі,
Веселкові дні
І про мрії чисті
Ті дівочі –
Все про все
Розкажеш ти мені
А якщо ж
Заблуджусь у космічнім
просторі,
Бо до тебе ж
іти та іти,
Бо між нами
світи та світи –
Я не знатиму горя,
Я не знатиму горя,
Бо з тобою
Буде нас двоє:
Щастя ж не зможу свого не знайти.

1979 р.

МИЛЛИОН ГАЛАКТИК

(посвящение жене)

Миллион Галактик
надо мной.
Ты оттуда, женщина моя …
Как мне полюбить тебя
Любовью неземною?
Я спрошу сегодня уТворца.
И Творец
Да вдруг ответит мне:
«Родной, да нету
Краше, выше и сильнее
Любви земной.
Запомни это,
Мой орел молодой»

июль 2008 г.

*****
Ходімо, моя мила, в поле,
Де грають хвилі там шовкові,
Де тільки нами топтана стежина,
Де я тобі казав,
Що в мене ти єдина.
Ти вперше серце
Тут своє відкрила,
Промовила ніжно:
люблю.
І понесли нас
кохання вітрила,
На двох з тобою
щастя я ділю.

ЦЯ МИЛА,
ГРАЦІОЗНА ТИХА НІЧ

Ця мила, граціозна тиха ніч.
Коли самі прийдуть,
Хоч і не клич,
Ті люди не байдужі,
А поезії брати,
Щоб не сидіть в теплі,
А все кудись іти, іти …
Так і мене цієї ночі
Покликав місяць
Добрий чарівник,
Комусь в дорозі рятівник.

*****

Впізнати я не зміг,
Тебе, чарівне поле,
Хоч біля тих самих
же доріг
Все так же мчиш
рікою гомінкою.
Так само вдалину
Мої зовеш ти очі,
Які, пірнувши в саму глибину,
Залишитись там
надовго хочуть.
А вся річ, напевно,
в тім,
Що прив’яв той цвіт.
І здалось очам моїм,
Що це перший
І далекий осені привіт.

8. 06. 1975 р.

(Харківська обл., недалеко від Сковородинівки)
Джерело: Сайт «Жовтий Клин», який присвячено історії та культурі українців Низового Надволжя., http://ukrvolga.seun.ru/art/vlasenko.html

Коментарі

дТОЛЯізХорола

124.01.12, 13:29

Східняк

225.01.12, 00:37

Дякую за унікальну інформацію !
Я щойно з'ясував, що про поета Власенко Олексія Васильовича наш всезнайка Google нічого не може знайти.
Одни московіти старанно замовчують наших достойників, а інші гучно верещать, що українська земля надто бідна на таланти і треба школярам більше вивчати "скарби" північного сусіда.

Або згадаймо, як у 20-30-ті роки розстріляли весь цвіт української наукової думки, спалили наукові термінологічні словники, а зараз недоумкувати нащадки чекістів в шкіряних тужурках гавкають про відсутність в українській мові якихось понять (хоч ще кілька десятків років тому московіти старанно вилучали з словників ВСІ слова, що не мали московських "відповідників"

Саничок

325.01.12, 07:19

serg020777

425.01.12, 09:41

друг_Федір

525.01.12, 10:19

Дякую! Чудова поезія, цікава і талановита людина

625.01.12, 10:24

Закинув посилання у фейсбук. Там у мене друзі з усіх куточків світу. З Росії поки що немає

Ternopol

725.01.12, 10:55

825.01.12, 18:01Відповідь на 6 від друг_Федір

925.01.12, 21:08Відповідь на 8 від Східняк

Закинув посилання у фейсбук. Там у мене друзі з усіх куточків світу. З Росії поки що немаєМапу "Жовтого Клину" можна завантажити тут: http://duhvoli.com.ua/index.php?fond=26Дякую! Дістанете запис передачі з "Нової Волині" дайте мені знати, будь ласка!

Gaydamaka

1025.01.12, 21:46

Чудові вірші! А жити в Росії і залишитись українцем - це вже подвиг!

Оліфіренко

Власенко Олексій Васильович

Останні статті

Коментарі