Ревность - помощник или враг?
- 22.01.16, 12:26
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
Якщо помічати позитив і акцентувати на ньому свою увагу, то він притягнеться в життя у вигляді позитивних людей і подій.(моє глибоке переконання). (Негативізм- помічати те, чого немає, позитивізм- помічати в першу чергу що є).
Виконую обіцянку викласти колекцію позитивних прикладів, звичаїв і традицій, які я спостерігала у родинах своїх знайомих.:)
Мої друзі Женя і Лєна. Женя подарував Лєні дві сковорідки, тефлонові, він любить приносити-тягнути все додому.Лєна стоїть серед кухні, в кожній руці по сковорідці, і каже мені:
-Вот зачем мне аж две сковородки?
Через деякий час я пропоную їй відкупити у неї одну сковорідку.
-Да нет, я не могу продать, это же мне Женя подарил.
***
Лєна любить вишивати, у них на стінах багато вишитих картин у рамах.
Розмова на кухні. Лєна:
-Надо эти картины немного раздарить, а то живем как в картинной галлерее.
Женя:
-Нет, не надо, я против, это же ты все делала, старалась.
Вони цінують працю і вклад один одного.
Без деталізації, у них часто гумор і сміх (як показник якості відносин).
Мої знайомі Аліна і Слава.
Слава розказує.
-Прийшов я додому,а там Аліна сидить отака (показує,підперши рукою голову),що зажурена. Питаю, що сталося.Каже, ой, там у подруги проблеми, нема де жити… (до речі, подруга це була я). Сидимо вже вдвох отакі (показує знов той самий жест).(:
Вони чують, розуміють один одного, і розділяють стан один одного.Якщо одному погано, інший не може бути в стороні.
Сусіди, Катя і Влад, близько з ними не знайома,але бачу і маю уявлення.
Перед Новим роком картина: Влад з величезним пакетом (продуктів) заходить в ліфт, додому.Тут і казати нічого не треба, вона в магазин не ходить.А з коляскою –щодня.
Вони виконують кожен свою частину обов’язків, по-партнерськи.
Також (без деталізації)знаю родини, де всі їдять разом за столом, поодинці не прийнято, і це теж підтримує дружній склад команди.
Писати можна ще багато прикладів, головне - помічати їх.
Недавно ВКонтакті прийшов запит на додавання у друзі від Вовки, який колись ...идцять років назад у школі весь час забирав у мене шапку і тікав з нею, тягнув за косички і всіляко знущався Тепер це не хлопчик на прізвисько Кроля, а дядя Вова.
Прийшлося тоді давно казати його мамі, що така халепа, і це таки допомогло.
Ну от , не додала я його у друзі, залишила в підписниках, нехай там теліпається тепер- це моя дівчача мстя
ПС. На фото саме та дівчинка, що потерпала від холоду без шапки.)) Просить Діда Мороза поговорити з Вовкою.