Нова техніка на передових лініях оборони України

         Переозброєнню Збройних Сил України приділяється особлива увага. Та заміні застарілих радянських зразків підлягають не лише ракети та гармати, алей чимало одиниць техніки. Зокрема автомобільного та колісного транспорту.   На озброєння військових медиків почали поступати нові сучасні санітарні автомобілі «Богдан 2251». Вони закликані замінити морально застарілі радянські УАЗи, так звані «таблетки». Один з них зараз працює на передових позиціях оборони України, що проходять неподалік тимчасово окупованого Докучаєвська.

-         Загалом автомобіль непоганий, - розповів водій санітарки Віталій Тихий.- Він має призначення забирати поранених безпосередньо з позицій. В транспортний відсік може поміститись до чотирьох важкопоранених бійців, або вісім легкопоранених. Для того, щоб їх не розтрясло, біля кожних нош є спеціальні паски безпеки.

Сам автомобіль змонтований на базі всюдихода з колісною формулою 4 на 4. Це дозволяє йому проїхати туди, де шлях закритий для звичайних карет швидкої медичної допомоги. Має він можливості перетворення в «реанімобіль». Медичну допомогу в ньому можна надавати навіть під час руху. Приділено увагу вентиляції та кондиціонуванню повітря, відмінно освітлений салон. Є можливість підключити різноманітну електричну апаратуру.  Сам салон зроблено з спеціального алюмінієвого сплаву, що дозволяє значно протидіяти корозії. Обладнаний він чотирициліндровим, рядним, дизель двигуном з турбонаддувом, рідинним охолодженням. Це теж, за словами військових дуже добре. Адже знайти заправку для такого авто, в зоні бойових дій, набагато легше. Так само потурбувались конструктори і про доступність ремонту ходової, заміну коліс тощо.  Проте медики дещо нарікають на жорстку підвіску. Але інакше тут не можна, бо там, де має служити ця швидка часто немає ні асфальту, ні власне доріг.

На разі, зображений на фото автомобіль вже має свій бойовий рахунок. Завдяки йому було врятовано життя трьом військовослужбовцям, яких поранили на передовій. Хлопців оперативно доставили до лікарень. І тепер вони проходять реабілітацію. Та мають великі шанси відновити своє здоров’я.

Тарас Грень.

На бетоні аеродрому, в світлі фар автобуса…

Концерту для захисників Маріуполя – бути за будь-яких умов!

         Три роки війни. Разом з біллю втрат до нас прийшло і інше. Ми нарешті навчились цінувати те, що ми українці. В нас почала з’являтись своя державна ідея, відроджуватись гордість. Крапля по краплі почала вичавлюватись меншовартість «молодшого брата». А ще… ми побачили скільки навколо небайдужих людей готових у важку хвилину підставити тобі своє плече, запропонувати допомогу і підтримку. Особливо в ці буремні часи здивували представники культури. Здавалось би вони – творчі люди, які звикли до тепличних умов концертних залів, виховані у світлі софітів та обласкані любов’ю публіки ніколи не полишать своєї зони комфорту. Та виявилось, що це далеко не так. Коли стало зрозуміло, що антитерористична операція затягується, то до зони її проведення почали приїжджати чимало талановитих артистів, відомих творчих колективів, та й простих співаків і музикантів. Всім їм не потрібно було якихось гримерних, чи супер звуку. І нічого, що замість сцени часто просто грунт, чи кузов вантажівки. А слухачі часто втомлені, з випаленими сонцем і війною обличчями. Саме до таких артистів і належать співаки та музиканти «Творчої сотні Рух до перемоги».

         Організатором і натхненником цього колективу є відома поетеса, письменниця, кавалер ордену Княгині Ольги 3 ступеня Оксана Радушинська. Разом вони вже понад два роки мандрують воєнними дорогами від частини до частини.

-         Ми щасливі від того, що можемо давати розраду і надихати наших захисників, - зазначила Оксана Радушинська. – Наша зброя це творчість. І дуже добре, що нею ми теж вносимо свій вклад в загальну перемогу.

Один з таких концертів артисти дали для військовослужбовців Маріупольського гарнізону. Він відбувся прямо на бетоні місцевого аеродрому. Час виступу дещо затягнувся, і надворі стемніло, та слухачі все ж не хотіли відпускати артистів. Тому гості військових увімкнули фари на своєму автобусі, і спів та музика продовжились. А ще, гості військових, привезли для людей в погонах один з найкращих подарунків в АТО – дитячі малюнки. І просто перед початком концерту роздали їх всім присутнім.

 Та артисти дарують свою творчість не лише військовослужбовцям. Вони намагаються виступати і перед мешканцями звільнених від окупантів населених пунктів Донецької та Луганської областей. Бо саме так, прагнуть показати, що Україна незалежно від біди, яка спіткала нашу державу все ж таки лишається єдиною.  

Тарас Грень. 

Теракту не буде!

         Відповідно до оперативної інформації, отриманої від агентів військової контррозвідки, військовослужбовці Маріупольського відділення військової служби правопорядку знайшли та вилучили два схрони з вибухівкою.

-         Закладки були поблизу санаторію де проживають військовослужбовці, та біженці з тимчасово окупованих територій, - розповів начальник відділення ВСП – військовий комендант міста Маріуполь Михайло Пожидаєв. – Характер і якість закладок свідчать про те, що терористи готувались до можливого тривалого зберігання вибухових предметів.

Загалом, в схронах було 600 грам пластикової вибухової речовини, чотири тротилові шашки вагою 400 грам, гранати, електродетонатори (кілька з них з елементами затримки вибуху), капсулі та пристрої, що дозволяють встановлювати міни на невилучаємість. За допомогою цих компонентів, вороги могли створити кілька «пекельних машинок», які б зробили чимало лиха в регіоні. Весь вміст схронів було вилучено за допомогою військових інженерів Збройних Сил України.

         Також, військовими правоохоронцями було проведено оперативну звірку маркувань всіх виробів. Перевірка показала, що всі вилучені компоненти не були виготовлені, або офіційно завезені в Україну.

Тарас Грень. 

Воїн «нуля»

         Скільки б не був в АТО мене завжди приємно вражали люди передової. Адже чим ближче до так званої «лінії нуль» - стосунки стають простішими, душі чистішими а погляд твердіший. Десь зникає більша частина заздрощів, та побутової ненависті. І немає навіть найдрібнішої брехні. Про «воїнів нуля» ми знаємо мало, і то - часто густо з щоденних повідомлень про кількість загиблих та травмованих за минулу добу. Однак, незважаючи ні на потужну ворожу пропаганду, яка закликає українців тікати від призову і військкоматів. На постійні вогневі провокації з боку окупаційних військ Росії. На цілком реальну загрозу отримати поранення чи смерть… на передовій з’являються все нові і нові люди. До зброї пораненого товариша стає новий захисник Батьківщини. І так буде завжди.

         Наш герой, свідомо обрав свій шлях військовослужбовця. І так само за покликанням свого серця зробив все, щоб опинитись на передовій. Його підрозділ займає одну з важливих і небезпечних передових позицій неподалік Маріуполя. І вдень, і вночі хлопці спостерігають за рухом ворожих сил, та дають адекватну відповідь на провокативні обстріли. Боєприпаси і провіант сюди доставляють або пізно вночі, або користуючись таємними тропами. Бо простір навколо прострілюється ворожими снайперами та артилерією.

-         Ситуація навколо нас залишається напружено - стабільною, - зазначив Віктор.- Домовленості не діють. От на днях нас обстріляли з мінометів. Дуже потужно. Але все обійшлось добре. Відповідь їм дали адекватну. Бо терпіти ніхто не буде. Стріляють, як правило, хаотично.

За словами Віктора, у російських найманців немає такої доброї оптики та приладів нічного бачення, які є зараз на озброєнні у військових. Тому ворог часто веде вогонь по порожнім ділянкам, щоб визначити чи є там наші вогневі позиції, чи ні. Стріляють і з кулеметів, і з автоматів, і з підствольних гранатометів. Кілька разів ворог намагався штурмувати позиції, які разом з побратимами утримує і Віктор. Та отримавши майстерну вогневу відповідь відкочувався назад. За 21 рік служби в силових структурах, наш герой отримав велетенській досвід. Тепер втілює його в життя.

-         Я маю трьох неповнолітніх дітей, - продовжив розповідь Віктор. – І я не хочу, щоб вони жили під гнітом російського ворога. Мені приємно що діти пишаються мною.

В цьому році Віктор ще не був дома, адже його підрозділ знаходиться на важливій ділянці, куди не можна ставити непідготовлених людей.

-         Ми прекрасно розуміємо, що наша зміна зараз готується і відточує навички на полігонах, - зазначив військовослужбовець. – Та й ми категорично проти, якщо сюди скерують слабо підготовлених воїнів. Нічого ми почекаємо, щоб передати наші позиції в надійні руки. Людей спочатку потрібно навчити, а потім дати звикнути до бойових умов.

Та разом з тим, за переконанням Віктора, аби-кого призивати теж не потрібно. Бо боягузів тут не потрібно. Вони лише зашкодять і приведуть до втрат. Але тим, хто пройде крізь відбір полігонів тут будуть раді.

-         Воювати не так вже страшно, як про то не розповідають, - наголосив Віктор. – Своєрідним «лакмусом» є перший обстріл. Він покаже, чи ти зможеш бути на передовій. Якщо ні. То тут не соромно в цьому признатись. В тилових частинах, чи частинах забезпечення теж потрібні фахівці. Це нормально.

От такі воїни стоять на «лінії нуль». Люди, яких не злякати і не зламати. Бо в них є чітке бажання захистити свій дім від чергової імперської пошесті.

Тарас Грень. 

За їх спиною ненька Україна

         До ворога лічені сотні метрів. Грунт  - каміння. Та саме тут знаходиться один з взводних опорних пунктів Збройних Сил України. Звідси ведеться постійне спостереження за діями ворога. А в разі чого, саме з цих позицій почнеться адекватна відповідь на агресивні дії противника.

-         Ми постійно проводимо своєрідний моніторинг ворожих систем укріплення, - розповів військовослужбовець Андрій .- В день спостерігаємо, та заносимо на карту все нові бліндажі, та вогневі точки, які вони організовують напроти нас. Вночі, попри обстріли чуємо як працюють двигуни їх бойових машин. Визначаєм місця знаходження противника та вогневі позиції.

Маючи сучасні засоби розвідки, бійці мають повну картину всієї лінії оборонних споруд противника. За словами наших воїнів, останнім часом видно, суттєві зміни у виправці та обмундируванні частин, що стоять навпроти нас. Все це говорить про те, що звичайних козачків та кремлівських найманців поступово замінюють на добре вишколені, дисципліновані, бойові підрозділи.

-         Проти нас на кожній ворожій позиції знаходиться до взводу особового складу, - розповів військовослужбовець Віктор.- Однак вони дико бояться нашої адекватної відповіді на їх обстріли. Бо після кожної провокації, яку влаштовують бойовики, ми спостерігаємо як їх КАМаз вивозить по два-три двохсотих. Сподіваюсь, це буде їм наука, як вести бойові дії проти українців.

Відповідно до виконання домовленостей досягнутих у Мінську, наші бійці відповідають ворогу лише стрілецькою зброєю. Та їх майстерність дозволяє надати гідну відсіч та втрат серед особового складу окупаційних військ. Також, не відмовиш нашим бійцям в працелюбстві. В суцільному камінні від якого ламались ковші екскаваторів,  вони своїми руками створили не лише потужний оборонний форт, але й змогли обладнати побут. Завдяки супутниковим антенам вони мають українське телебачення. В безпечному місті обладнали бліндажі не лише для відпочинку чи їдальні а навіть і для власної бані. Мають свій спортивний зал. Енергію отримують завдяки встановленим сонячним батареям. І служать в підрозділі самі звичайні солдати. Такі як всюди.

-         Ми не підбираємо собі якихось окремих людей, - розповів командир підрозділу Олександр. -  Часто до нас потрапляють і порушники дисципліни, і таке інше. Та на щастя в мене прекрасний міцний військовий колектив, який вміє і перевиховує людей. В нас немає такого, що наказ не буде виконано. Якщо важко, то товариш завжди поможе.

На прощання бійці опорного пункту Збройних Сил України попросили передати всім мирним мешканцям, щоб вони спали і відпочивали спокійно. Бо кожен солдат, сержант, офіцер розуміє, що за спиною на лише мальовниче місто Маріуполь, але й вся велика ненька Україна.

Тарас Грень. 

«Ми  якщо і вступимось зі своїх позицій - то підемо тільки вперед…»

         Свій невеличкий музей «братніх привітів» під відкритим небом бійці одного з опорних пунктів неподалік Докучаєвська поповнюють мало не що дня.

-         Все це, що ви бачите прилетіло до нас під час чергових обстрілів, - розповів боєць підрозділу Андрій .- Ось це уламки від РПГ, але в нас таких мало. В основному це 122 мм калібр. І вище. Після кожного обстрілу ми збираємо чимало рештків. Велика частина з них їде до різноманітних шкільних музеїв АТО. Бо нашим дітям потрібно розповідати правду, про ситуацію на сході України.

Часто, після нічних обстрілів хлопці збирають цілі «врожаї з уламків» від снарядів «Васильків» та інших мінометів. Нерідко трапляються і незрозумілі рештки схожі на начинку від касетних боєприпасів.

-         Як правило обстріли починаються після заходу сонця, - продовжив боєць. – Пошумять десь поряд, а потім починають гатити по нашим позиціям. Але часто буває так, що обстріл може початись і посеред дня. Прилітають міномети та обстрілюють з БМП.  Та нашим ворогам не вдасться ні підірвати нашу силу духу, ні залякати. Ми  якщо і вступимось зі своїх позицій то підемо тільки вперед. Визволяти Україну від пошесті «руського міра».

Стати військовим, Андрій вирішив свідомо і зважено. За словами юнака, два роки тому в нього вже був готовий закордонний паспорт і була можливість виїхати в Польщу. Та він не захотів кидати державу в складну хвилину. Бо на переконання цього Українця, такий поступок був би рівноцінним зраді, перш за все собі. А чоловіки так не поступають. В підрозділі Андрія чимало бойових побратимів, які вже по другому разу прийшли в АТО. І їх вибір свідомий. А це означає, що Україна має міцний щит.

Тарас Грень. 

Інформаційне забезпечення як інструмент війни

         Військові журналісти, разом з керівником з відділу зав’язків з громадськістю 45-ї піхотної бригадної бойової групи капітаном Кейлою Крістофер провели круглий стіл з слухачами факультету журналістики Львівського Національного університету імені Івана Франка. До обговорення важливих питань інформаційного забезпе6чення військового середовища долучились також професорсько-викладацький склад університету та офіцери прес-служб Національної гвардії України.

         З самого початку капітан Кейла Крістофер розповіла, як і яким чином відбувається інформаційне забезпечення збройних сил США. Українські військові журналісти розповіли про реалії та реформи медійних структур України. виявилось, що хоча ми прагнемо досягти спільних стандартів в нас є чимало розбіжностей. Зокрема під час роботи цивільних журналістів в військовому середовищі армії США для представників мас-медіа існує низка суворих вимог і правил, які просто неможна порушувати. Наприклад, за словами капітана Кейли Крістофер, якщо журналісти приїздять на підготовку мінометного розрахунку, то всі вони мають знаходитись на відстані не менше ніж 500 метрів (!) до точки навчань. Поблажок немає нікому. Так само журналістам заборонено самовільно звертатись до військовослужбовців. Ще більш суворі правила діють по відношенню до представників преси, коли підрозділи армії США вирушають на виконання бойових завдань. Чітко прописані і суворо контролюються правила спілкування американських військовослужбовців з журналістами. Незаплановані візити преси до військових частин просто неможливі. Існує низка законодавчих актів, які зобов’язують журналістів просити пробачення за некоректно подані матеріали, та розміщати спростування. Само собою в Україні теж відбулась низка реформ інформаційного забезпечення. За останні три роки були введені посади прес-офіцерів в частинах та підрозділах.  

         Тарас Грень.  

Найбільші міжнародні навчання сухопутних військ сплановано

         На базі Міжнародного центра миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного завершилась основна плануюча конференція міжнародних навчань «Репід Трайдент — 2017». Протягом тижня військовослужбовці різних країн обговорювали, та узгоджували різноманітні аспекти проведення навчань. За словами керівника з української сторони полковника Ігоря Красоти, вся співпраця була побудована на засадах конструктивізму та розумінні сучасних потреб в бойовій підготовці військ.

         Тарас Грень.

         Фото автора.

Авдіївка – ремонтні роботи розпочато

Спільним центром з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін разом з СММ ОБСЄ вжито дієвих заходів щодо встановлення стійкого режиму припинення вогню в районі населеного пункту Авдіївка. Це дозволило забезпечити проведення екстрених ремонтних робіт на важливих комунікаціях міста.

         Нагадаємо, що протягом останніх днів Авдіївка зазнала потужних артилерійських та мінометних ударів. В результаті зруйновано оселі мирних українців, були пошкоджені  траси водо та електропостачання. Багато будинків залишились без тепла.

З метою виправлення ситуації яка сталась, за дорученням Президента України, в форматі тристоронньої робочої групи, керівництво  Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін разом з Першим заступником Голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Олександром Хугом проведено значну роботу по припиненню ескалації конфлікту та недопущенню гуманітарної катастрофи в регіоні.

Прес-офіцер Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін

Полковник Тарас Грень.

Юридичне обґрунтування

терміну «незаконні збройні формування на окупованих територіях Донецької та Луганської областей»

ОРДО та ОРЛО (окремі райони Донецької та Лугансьої областей) – це територія суверенної унітарної держави України, яка визнана  ООН,  як суб’єкт міжнародного права. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Довідково. Під збройними формуваннями слід розуміти воєнізовані групи, які незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю.

Учасники організованих збройних угруповань, затримані військовослужбовцями Збройних Сил держави України під час збройних сутичок між ними, не мають права на статус військовополоненого. Вони мають статус затриманої особи (deprived of liberty, detainee), який визначається статтею 3, спільною для чотирьох Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р., Додатковим протоколом ІІ і звичаєвим міжнародним гуманітарним правом.

         Тобто, усі особи, які є учасниками незаконних збройних формувань на окупованих територіях Донецької та Луганської областей несуть кримінальну відповідальність відповідно до вимог чинного кримінального законодавства України.

          Відповідно до чинного законодавства України на території України створені і функціонують законні збройні формування – Збройні Сили України, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України, Національна поліція України, на які Законами України покладені відповідні завдання та обов’язки, а саме: оборона України, забезпечення державної безпеки України, забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, а також охорона прав  і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

          Довідково: зазначене регламентовано 4-ма законами України, а саме: «Про Збройні Сили України», «Про  Службу безпеки України», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну поліцію».

          Крім того, Законом України «Про оборону України» встановлено засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів  військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов’язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов’язки громадян України у сфері оборони.

         17.03.2015 року  Верховна Рада України  прийняла Постанову «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», а саме – було юридично визначено статус території України.

         Далі, Верховною Радою України {Із змінами, внесеними згідно із Законом № 256-VIII від 17.03.2015, ВВР, 2015, № 17, ст.125} прийнято Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», де в Прикінцевих положеннях ст. 10 вказується, що ст.ст. 2 – 9 цього Закону діють з дня набуття відповідних повноважень органами місцевого самоврядування, із забезпеченням виведення усіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України.

          Саме на підставі визначених норм українського чинного законодавства сформульовано пункт 10 Протоколу за результатами консультацій Тристоронньої контактної групи щодо спільних кроків, спрямованих на імплементацію Мирного плану Президента України П.Порошенка та ініціатив Президента Росії В.Путіна, підписаного  у м. Мінську 5 вересня 2014 року стосовно забезпечення моніторингу і верифікації з боку ОБСЄ режиму незастосування зброї, а саме – «вивести незаконні збройні формування, військову техніку, а також бойовиків і найманців із території України».

          Висновок:  виходячи із системного аналізу правових норм Міжнародного гуманітарного права, правових норм діючого національного  законодавства  України можна зробити висновок, що термін  «незаконні збройні формування на окупованих територіях Донецької та Луганської областей», який використовується засобами масової інформації при висвітленні тих чи інших подій в Україні, в листуванні чи службовій переписці між органами, підприємствами чи установами різної форми власності, а також в побуті – відповідає принциповим положенням чинного законодавства.