«Ми якщо і вступимось зі своїх позицій - то підемо тільки впере

«Ми  якщо і вступимось зі своїх позицій - то підемо тільки вперед…»

         Свій невеличкий музей «братніх привітів» під відкритим небом бійці одного з опорних пунктів неподалік Докучаєвська поповнюють мало не що дня.

-         Все це, що ви бачите прилетіло до нас під час чергових обстрілів, - розповів боєць підрозділу Андрій .- Ось це уламки від РПГ, але в нас таких мало. В основному це 122 мм калібр. І вище. Після кожного обстрілу ми збираємо чимало рештків. Велика частина з них їде до різноманітних шкільних музеїв АТО. Бо нашим дітям потрібно розповідати правду, про ситуацію на сході України.

Часто, після нічних обстрілів хлопці збирають цілі «врожаї з уламків» від снарядів «Васильків» та інших мінометів. Нерідко трапляються і незрозумілі рештки схожі на начинку від касетних боєприпасів.

-         Як правило обстріли починаються після заходу сонця, - продовжив боєць. – Пошумять десь поряд, а потім починають гатити по нашим позиціям. Але часто буває так, що обстріл може початись і посеред дня. Прилітають міномети та обстрілюють з БМП.  Та нашим ворогам не вдасться ні підірвати нашу силу духу, ні залякати. Ми  якщо і вступимось зі своїх позицій то підемо тільки вперед. Визволяти Україну від пошесті «руського міра».

Стати військовим, Андрій вирішив свідомо і зважено. За словами юнака, два роки тому в нього вже був готовий закордонний паспорт і була можливість виїхати в Польщу. Та він не захотів кидати державу в складну хвилину. Бо на переконання цього Українця, такий поступок був би рівноцінним зраді, перш за все собі. А чоловіки так не поступають. В підрозділі Андрія чимало бойових побратимів, які вже по другому разу прийшли в АТО. І їх вибір свідомий. А це означає, що Україна має міцний щит.

Тарас Грень.