Профіль

rutzit

rutzit

Україна, Кам'янець-Подільський

Рейтинг в розділі:

Шукати в архіві

Останні статті

Свіжі фотографії

Свіже відео

Вид:
короткий
повний

Замітки:

всі
у блог
у співтовариства

rutzit

rutzit

Неба розкрита рана...

Неба розкрита рана.
Вітер пасе овець.
Оком Альдебарану
дивиться в ніч Тілець.
Топить долину мряка.
Часу тремтить хода.
Стогне якась гілляка,
певне про щось згада.
То є не вічним? Знаю.
Поки душа жива
навіть краплина раю
може творить дива.


rutzit

rutzit

Пий, друже, слів моїх вино...

Пий, друже, слів моїх вино,
покинь думок марудство,
хоч ми з тобою вже давно
в червоній книзі людства.
Не вір у всеосяжність змов.
Не вір зіркам і датам.
До нас ще й досі не прийшов
паталогоанатом.
Він іншій служить ще біді,
у інші дише лиця.
Ну а як прийде... що ж... тоді
зустрінем, як годиться.


rutzit

rutzit

Коник

У небі хмари - купою
(божествене безе!)
Асфальтом коник гупає,
щось возиком везе.
Доріжка сохне росяна.
Короткий день дріма.
Чи то зима, чи осені
завершення нема.
Нема чомусь морозика,
нема весняних сліз.
Є хмари й коник з возиком.
Цікаво, що він віз?


rutzit

rutzit

Йдемо у поле...

Йдемо у поле, де душа
від щастя бігає кругами,
Де хмару місячне лоша
жмакує вогкими губами.
Де небокраю в’ється нить,
дріма у травах сон-приблуда,
І час поволі цокотить,
не поспішаючи нікуди.
Де чародій-туман житам
сорочку шиє ясно-сіру.
Йдемо у поле, бо містам
уже давно нема довіри.


rutzit

rutzit

Спи, зайчику...

Спи, зайчику. Заплющ розумні очі.
Поринь у царство мальовничих див.
Он, чуєш, як котусик наш муркоче?
Він мишку уві сні уже зловив.
Давай накриєм ніженьку побиту,
ще заживе історія сумна.
Ще буде все: і літо, і до літа,
а осінь хай тебе іще не зна.
Хай не бруднить думки твої гризота,
для неї ще не зроджено доби.
А зараз спи. Така твоя робота.
Спи, зайчику маленький. Просто спи.


rutzit

rutzit

Чи змінились часи...

Чи змінились часи.
Чи це сон.
Чи це яв.
Чи негадане трапилось
чудо:
У цієї зими
хтось білила покрав,
і накидав довкола
бруду.
Певне й посмішку
намалював на лиці,
бо вдалася ця витівка
груба,
І по чорних лісах
нарікають зайці,
що даремно міняли
шуби.


rutzit

rutzit

Той хутір звався "Непролазний"...

Той хутір звався "Непролазний",
хоча, звичайно, не для нас,
Там ліс зелені шкірив ясна
і спочивав у стріхах час.
Тікала стежка по-під плотом.
Ніс тишу день на барані.
Тягнуло сирістю з болота,
яке темніло вдалині.
Десь у містах цвіли печалі,
учинків падали плоди,
а ми, захоплені, стояли,
і не хотілось нам туди,
якісь дрібні чіпати теми,
невдах отримувать клеймо...
Хай світ спішить... А ми - окремо
ще трохи тут постоїмо.


rutzit

rutzit

Звір дивовижний «босоніг»...

Звір дивовижний «босоніг»
варення любить і цукерки,
малюнки в благодаті книг,
язик показувать люстерку,
В яру рубати бур’яни.
Дружити з псами та луною.
У ньому стільки ще весни,
що осінь ходить стороною.
Він музикант і мандрівник
без злих учинків за плечима.
Звір дивовижний «босоніг»
із щиросердними очима.


rutzit

rutzit

У туманів - біляві коси...

У туманів - біляві коси.
У туманів - волога суть.
В них під ранок приходять лосі
і на рогах казки несуть.
Тишу боязко рвуть губами
під хитання сохатих веж.
Пахне осінню та грибами.
І казками, звичайно, теж.


rutzit

rutzit

Живеш неначе у пустині...

Живеш неначе у пустині,
де все спинилось, навіть час.
Довкола стіни, стіни, стіни
із матюкливістю образ.
У крісла всілись ліцедії,
жерці фантастики і зваб,
І кожен каже що месія,
хоч у душі звичайний раб.


Сторінки:
1
…
42
43
44
45
46
47
…
290
попередня
наступна
Радіо онлайн Слухай улюблені радіостанції в одному місці
 
I.UA, 2006—2024.
Ok Для зручності користування сайтом використовуються Cookies. Детальніше у політиці конфіденційності
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more