[Приєднана картинка] Околдуй меня чудо-сапфирами, Блеском из-под ресниц очаровывай. Усмири моё сердце строптивое, Подари мне дыхание новое. Утопи в океане сапфировом, Захлесни голубыми волнАми. Одурмань, утоми до бессилия, Покори меня страстным цунами. Увлеки в бесконечность лазурную, Растворюсь в ней морскою каплею. Из сапфирового безумия Не найти мне пути обратного…

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]

Осінь листям золотим землю покриває, Різнобарвні кИлими до ніг простеляє. А в очах твоїх іскряться золоті краплинки – То душі твоЄї сяйво, серця намистИнки. Золотою фарбою зорі ніч малює, А я золото кохання тобі подарую. Найцінніший скарб у світі, подарунок неба – То великий дар любові, то душі потреба. Золотою квіткою серце розквітає, Бо його твоє кохання ніжно зігріває. Золотим ключем світанок новий день відчинить, Знов мелодії любові із сердець полинуть. ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Прокрадись в мои сны на рассвете, Позови за собой тихим шёпотом. И разлейся в них лучиком света, Разбуди своим ласковым голосом. Подари мне улыбку солнышка, А губам моим – привкус радости. Пусть душа воспарит лёгким пёрышком В небеса твоей страстной сладости. Пусть в огне твоих рук тело плавится, Обжигай! Растерзай поцелуями! Мне пожары безумно нравятся Своей пылкостью непредсказуемой. Изумрудной стрелой в твоё сердце вонжусь, Разольюсь...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Плакала осінь дощами, Вічність булА поміж нами. Зранене серце мовчало, Холодним, як лід, воно стало. Всі мрії, мов скло, розбились, Лиш пустка у нім залишилась. Лиш спогадів біль пекучий Ночами жорстоко мучив. А вранці сльозу ховала Й привітну усмІшку вдягала. Душевних сил в Бога благала, Та слабкості не допускала. Зима вкрила пам'ять снігами, Та ще кровотОчили рани. Хтось стукав до серця несміло, А хтось мріяв тільки про тіло. ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Блакитне сяйво зоряної ночі, Ясне проміння сонячного дня, Перлинки неба – найніжніші в світі очі… Стежинку мрії в них знайшла любов моЯ. Спасибі, сонечко, за кожне тепле слово, За те, що полум’я сердець оберігав Від пересудів, від плітОк і вітру злого. В долонях сильних почуття наші тримав. Легких доріг до щастя не буває. На перехресті часу ми обрали шлях. Тепер щось більше, ніж кохання, нас єднає, А відповідь ти вже знайшов в моїх очах.

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]

Я дякую, Боже, за всі стежки долі, За ночі самотні, холодні й сумні. За те, що ховав Ти за хмарами зорі , Гартуючи дух, наче сталь у вогні. Я дякую, Боже, за терня колюче, За зранену душу і біль від обрАз. За морок нічний і за хащі дрімучі, Куди міражі затягАли не раз. Я дякую, Боже, за всі буревії, Що душу шмагали, неначе бичем. За сльози пекучі в обмІн на довіру, За втрату, що серце пробила мечем. Я дякую, Боже, за всі перешкоди, За “липових” друзів, за...

Читати далі...

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]