хочу сюди!
 

Alisa

39 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Історія одного серця


Плакала осінь дощами,

Вічність булА поміж нами.

Зранене серце мовчало,

Холодним, як лід, воно стало.

 

Всі мрії, мов скло, розбились,

Лиш пустка у нім залишилась.

Лиш спогадів біль пекучий

Ночами жорстоко мучив.

 

А вранці сльозу ховала

Й привітну усмІшку вдягала.

Душевних сил в Бога благала,

Та слабкості не допускала.

 

Зима вкрила пам'ять снігами,

Та ще кровотОчили рани.

Хтось стукав до серця несміло,

А хтось мріяв тільки про тіло.

 

Та серце лиш тихо сміялось,

В байдужість воно заховалось.

І марно його добивались,

Від кохання воно відрікалось…

 

Кружляли сріблясті сніжинки,

А в серці топились льодинки.

Я злилась тоді на ті очі,

Що щастя мені напророчать.

 

А потім була розлука,

І в серці солодкі муки.

І білі, мов ніжність, троянди,

І перше твоє зізнання.

 

Два серця в одне зливались,

В гармонії душі сплітались.

Та доля чомусь не вгавала,

Страждання  новІ дарувала.

 

Зайшовши за межі душевного болю,

Я серце в долонях твоЇх заспокою.

Пробач за твій смуток, за біль, за розлуку,

Кохання своЄ лиш в твоЇ віддам руки.

 

Золотом осінь землю вкриває,

Ангел любові над нами кружляє.

А на руці золота безкінечність, -

Символ кохання і вірності серця.

21

Останні статті

Коментарі

113.10.10, 23:26

хоч і сумний, але прекрасний вірш

    213.10.10, 23:28Відповідь на 1 від AMA-XXX

    хоч і сумний, але прекрасний віршРеальна історія Дуже дякую за відгук

      313.10.10, 23:53

      "То життя наше дивне..."

        414.10.10, 00:02

        знову сумуєш...
        Анюта, ану не сумувати
        нє, ну бити не буду, але...
        на тобі і не сумуй

          Гість: Viktoryk

          514.10.10, 06:41

          Від кохання воно вілрікалось.
          Доти буде воно страждати - доки буде відрікатись.
          Відрікатись треба від іллюзорних земних цінностей, а не від кохання.
          Де є страждання - там Его і Користь (зовсім не Божественні якості)
          А чого це б мені страждати, якщо я люблю безусловно і безкористливо?


            614.10.10, 09:54Відповідь на 4 від _R

            знову сумуєш...
            Анюта, ану не сумувати
            нє, ну бити не буду, але...
            на тобі і не сумуй
            Та я не сумую.Навпаки.Все добре Це так звана ревізія серця Ти все-таки був правий на всі 1000%

              714.10.10, 09:59Відповідь на 5 від Гість: Viktoryk

              Від кохання воно вілрікалось.
              Доти буде воно страждати - доки буде відрікатись.
              Відрікатись треба від іллюзорних земних цінностей, а не від кохання.
              Де є страждання - там Его і Користь (зовсім не Божественні якості)
              А чого це б мені страждати, якщо я люблю безусловно і безкористливо?
              Воно вже достатньо відстраждало. Як кажуть,з пісні слів не викинеш.Життя не перепишеш заново.Відрікалось-відрікалось,доки не закохалось Дякую,що заглянув Завжди тобі рада

                814.10.10, 10:00Відповідь на 3 від Пьеро

                "То життя наше дивне..."
                Воно прекрасне!

                  914.10.10, 10:08

                  Аж сльози на очі навернули...усе так реально і так класно написано Молодчинка!

                    1014.10.10, 10:12Відповідь на 9 від Karpusja

                    Аж сльози на очі навернули...усе так реально і так класно написано Молодчинка!Та якось так,як є Дякую,Мар"яночко!Зі святом ще раз!Я до церкви рано ходила,так замерзла,дотепер зігрітися не можу Не знаю,як ту зиму пережити.Я вже відтепер страждаю від того холоду Якби можна було,я б від листопада до березня взагалі з дому не виходила

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      3
                      5
                      попередня
                      наступна