Не любимый, не друг, не враг,

Не приятель, а просто так…

Развлеченье, лекарство от скуки,

Ждёшь ты встреч, а она - разлуку.

Словно птицы, года пролетают,

А глаза так же боль скрывают.

Силой страсти, как цепью, скован.

Мчишься к ней ты по первому зову.

Ей завидуют горе-подружки,

Не у всех есть такая игрушка.

А поклонники молча вздыхают,

И бездушною стервой считают.

Ты по капле себя убиваешь,

Только ей всё-равно, ты же знаешь.

Все измены и ложь ей прощаешь,

Яд слащавый из губ вновь спиваешь.

Покорён ты безумной игрою,

Но Любовь не бывает слепою.

Никого она не унижает,

И губить себя не принуждает.

Не бывает Любовь ничтожной

И не тонет в иллюзиях ложных.

В плен зависимости не бросает,

И достоинств своих не теряет.

Уплыла из души твоей радость…

Это не осужденье, а жалость.

Часто люди свой облик теряют,

Чувства на одержимость меняют.

Я від погляду твого п’янію,

По краплинці тобою впиваюсь.

У очах твоїх сонцем зорію,

З них натхнення і щастя черпаю.

Ми бездонну любові чашу

У руках своїх міцно тримаєм.

Тим сильніше кохання наше,

Чим їз неї ми більше спиваєм.

Цей нектар – запорука вірності,

Ллється в серце живою водицею.

За ковточок безмежної ніжності

Платить чаша любові сторицею.

Невід’ємна частинка душі…

З нею серцю потрібно миритись.

Її муки прийнЯти усі,

По житті йти із нею навчитись.

Я не прошу забрати її,

Тільки віри благаю у неба.

Світло Духа й надії вогні –

То найбільша моя потреба.

Все приймУ, як і Він прийнЯв,

Упокорю стражданням душу.

Він невинно за нас страждав,

Я ж за себе цей біль нести мушу.

То молитва тиха моЯ,

Що із серця плине сльозами.

На все, Господи, воля Твоя,

Твоя ласка завждИ є над нами.

В милосерді своЄму відкрив

Ти причину душевного болю.

Рани серця любов”ю скропив,

Й розуміння живою водою.

Бачиш, Боже, Ти душу моЮ,

Знаєш всі таємниці й бажання.

В твої руки святі віддаю

Із довірою щире прохання.

У реальних до болю снах

Я цю радість не раз відчувала.

Подолавши зневіру і страх,

В тому щасті, як в сонці, купалась.

Не відкину його й не роздам,

Бо це крихітка Твого болю.

У гарячій молитві тобі серце віддам,

І нехай не моЯ, а ТвоЯ буде воля.

Ты моя радость и боль,

Весь мир разделю я с тобой.

В моей книге раскрытой души

Ты мелодию звёзд напиши.

Услышь в перезвоне сердечном

Звучание музыки вечной.

Как чистый ручей журчащий

Любовь нам поёт песню счастья.

Под звуки осеннего вальса

Пусть наши сердца закружАтся.

Коснись разноцветных клавиш –

В миг душу от грусти избавишь.

Пройдись по волшебным нотам,

В мой сон упади позолотой.

Звучи во мне чистой капелью,

Подаренной небом свирелью.

Двух жизней одна мелодия –

Парящая и свободная.

Она – словно птица вольная,

В ней радость, любовь и боль моя…