Сумно верби до води схилились,

Де колись зустрічалися ми,

Там сьогодні назавжди розлучились,

Пригорни мене,осінь,пригорни.

                                 Темна ніч своїми зорями чарує,

                                 Над землею стелиться туман густий,

                                 Щедро осінь дерева розмалює,

                                 І до ніг впаде листочок золотий. 

Вже минуло,пролетіло тепле літо,

Ти пішов...І я залишилась одна,

Заспівай же мені пісню,буйний вітре,

Обіймай же мене,осінь золота.

                                     Уже літні не літають павутинки,

                                     Вже у вирій відлітають журавлі,

                                     Всюди видно лише осені картинки,

                                     Покриває жовтий лист сліди твої.

Ви візьміть,журавлі,мене на крилах,

Щоб ніхто розбите серце не знайшов,

Я його так віддано любила,

Тільки він зі мною щастя не знайшов...

                                      Ніжна осінь чарівна,що ж мені ти принесла

                                      У корзині своїй кольоровій?

                                      Чому біль і печаль?Чому смуток і жаль

                                      В тому серці,що жило для любові?                                  

Мені без тебе так важко жити

У цьому холодному,дивному світі,

Лиш думка про тебе мене зігріває,

Кохання твоє кожну мить відчуваю.

Віддала тобі найдорожче,що є-

Це вірність і ласку,й кохання своє.

Тобі лише серце я хочу відкрити,

І тільки з тобою життя все прожити.

Подумати навіть важко,

Що ми б могли не зустрітись,

Я вдячна тобі,мій єдиний

За те,що ти є на світі!

Я спорила с любовью вечерами,

Она твердила,что всегда права,

Что чувства нет прекраснее на свете,

Чем быть любимой и любить всегда.

Да,это всё прекрасно,я согласна,

Но есть другие стороны любви,

Влюбиться все по-своему сумеют,

А вот забыть-вот тут уж ты прости.

Какую боль любовь нам причиняет,

Когда уходят те,кем дорожили мы,

Как сердце плачет безутешно,

Как пережить обиды,горечи любви?

Как встать с колен,когда весь мир разрушен,

И вдребезги разбиты все мечты?

И как принять потерю,боль разлуки,

Когда все сожжены мосты?

Я не могу найти ответа,

Не утихает моя боль.

Лишь только страждущее сердце

Наверное,поймёт любовь.

Ще недавно були незнайомі,

І по різних дорогах ішли.

Скільки ж наші серця відстраждали,

Доки спільну стежинку знайшли

                                    Хоч про тебе нічого не знала,

                                   Та чекала на тебе завжди,

                                   Бо душа моя відчувала,

                                   Що у всесвіті десь є ти.

Я ніколи тебе не покину,

Буду поруч з тобою завжди,

Так хотіла б сказати,що я відчуваю,

Та,на жаль,на землі слів таких не знайти...

Мне сегодня грустно почему-то,

Дождь идёт,по крышам теребя,

И часами тянутся минуты,

Потому что рядом нет тебя.

Снова ночь,и снова мне не спится,

Снова сердце рвётся из груди,

А душа опять к тебе стремится,

Мне так трудно без твоей любви.

Сейчас ты далеко,и мне обидно,

Ведь не могу тебе я прошептать,

Что я люблю тебя так сильно,

И как хочу тебя сейчас обнять.

Я так хочу к руке твоей коснуться,

И заглянуть в любимые глаза,

От нежных слов твоих проснуться,

И рядом быть с тобой всегда.

Когда ты снова дверь мою откроешь,

Исполнятся заветные мечты.

Ты просто помолчишь,поговоришь со мною,

И поцелуешь,как умеешь только ты.

И пусть сегодня ночь нас разделяет,

И пусть до встречи нашей много дней,

Мне голос сердца тихо отвечает:

Ты не тревожься,ведь любовь всего сильней! 

Пусть говорят,что всё проходит,

Пусть говорят,что время лечит нас,

Но почему же эта боль с души не сходит?

И почему не вместе мы сейчас?

Всё так же о тебе я вспоминаю,

Всё так же вижу я тебя во сне,

И даже если ты меня забудешь,

Всегда я буду помнить о тебе.

Лишь о тебе тоскую вечерами,

И этих серых глаз на свете нет милей,

Ты знаешь,я люблю тебя,как и любила,

Хотя неправда-я люблю ещё сильней!

Ми створені всі для любові,

Без неї не можемо жити.

Того,хто для нас став Любов"ю,

Як можемо ми не любити?

                                    Коли налилось моє серце

                                    Тривогою і журбою,

                                    Ти ніжно його торкнувся,

                                    Й омив своєю сльозою.

Так довго душа страждала

Від холоду й лютого болю,

Ти,наче промінчик сонця,

Її освітив любов"ю.

                                    І на незримих крилах

                                   Лечу я кудись у безмежність.

                                   І тільки одне питаю:

                                  О,Господи,де ти?Де Ти?

Твій голос промінням світла

У душу мою проллється-

"Невже ти ще не зрозуміла?

Я тут,у твоєму серці!"

                                     Мій Боже,навчи очима

                                     Твоїми на світ дивитись!

                                     Навчи мене,Боже,любові,

                                    Без неї не зможу я жити.

Ти мій єдиний і коханий,

Ні з ким у світі незрівняний,

Понад усе тебе люблю,

Для тебе небо прихилю,

Віддам тобі усе тепло і ласку,

І поведу тбе в чарівну казку.

Здійсню усі твої я мріїї,

Розбужу приспані надії.

І сонця ясним променем 

В душі моїй проллється

Те щастя,що ім"ям твоїм зоветься.

Прости,мой друг,тебя я не любила,

Прости за то,что я обидела тебя,

Что сердце я твоё разбила,

Ну а своё другому отдала.

Прости,что чувствами твоими я играла,

Хоть понимала-нам не быть с тобой.

Прости,что я любви твоей не принимала,

Теперь сама узнала эту боль...

Ну а когда над пропастью стояла,

Ты рядом был,ты поддержал,не дал упасть,

Прости...Я полюбить тебя старалась,

А ты любил,надеялся и ждал.

Прости меня,если простить сумеешь,

Меня ты постарайся отпустить.

Пойми-люблю другого страстно,

И без него не в силах дальше жить.

Моя любовь-как чайка над волною,

Как птица над судьбой твоей парит,

Какие б тучи не сгущались над тобою,

Моя любовь всегда тебя хранит.

И если в душу вдруг ворвётся ветер,

И злая стужа сердце охладит,

Моя любовь тебя всегда согреет,

От бед и всех напастий защитит.

Спокойной ночи я тебе желаю,

И когда утром я проснусь,

То тихо стану на колени,

И за тебя я Богу помолюсь.