У Києві Януковича привітали з днем народження Каддафі та Хусейн

Джерело

мертвий сорому не має
Повість врем'яних літ

Віктор Баранов
До українців

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми — українці?
І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,
І що ми на Вкраїні — таки український народ,
А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.
І що хміль наш — у пісні, а не у барилах вина,
І що щедрість — в серцях, а не в магазинних вітринах.
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край — територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу і до кожного з вас: — Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
Запитаймо у себе: відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?
Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості нашій збагнути незмога,
Чом солодшим од меду нам видався чад забуття
Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога?
Українці мої! То вкраїнці ми з вами — чи як?
Чи в "моголах" і вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк,
Що розцвів нам у душах смиренністю "меншого брата"?
Українці мої! Як гірчать мені власні слова...
Знаю добре, що й вам вони теж — не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.
Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?..

Джерело: Вечірній Київ 10 липня 1999 року

Російській Федерації за зберігання чи розповсюдження книг про Голодомор 1932-33 рр., про архіви НКВД, про український визвольний рух та про український націоналізм можна отримати тюремний термін. Інформацію про це можна знайти у Федеральному списку екстремістських матеріалів, розміщеному на сайті Міністерства юстиції РФ, повідомляє Українська інформаційна служба.  Зараз у списку перебуває 1271 найменування заборонених для тиражування на території Росії книг, брошур, газетних матеріалів та інтернет-публікацій. Вперше список був опублікований у липні 2007 року і складався з 14 найменувань. Поруч із назвами публікацій у дужках зазначається підстава заборони на їхнє поширення на території РФ, зазвичай – це рішення судів. Серед даного списку, де переважають публікації про світову змову, націонал-соціалізм, національно-визвольний рух на Кавказі і матеріали антипутінського спрямування, є й чимало видань українських авторів і науковців, чиї матеріали не перебувають під забороною в самій Україні чи в інших державах. Серед них переважають книги про Голодомор як акт геноциду українського народу. Є також матеріали про злочини НКВД, при чому зроблені на підставі архівних документів. Є також книга про діяльність Степана Бандери (чомусь він фігурує як Степан Бендера) та книга українського публіциста Віктора Рога ("Роога", як зазначено в списку) "Молодь і націоналізм". Ось перелік цих книг відповідно до місць в Федеральному списку: 1149. Печатное издание Руслан Викторович Частий "Степан Бендера. Мифы. Легенды. Действительность" 2007 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011); 1150. Печатное издание Вiктор Роог "Молодь i нацiоналiзм" 2002 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011); 1151. Печатное издание "Голодомор 1932-1933 рокiв в Украiнi: Матерiали кримiнальноi справи № 475" (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011); 1152. Печатное издание Юрiй Шаповал, Володимир Пристайко, Вадим Золотарьов "ЧК - ГПУ - НКВД в Украiнi: особи, факти, документи" 1997 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011); 1153. Печатное издание Владимир Василенко "Голодомор 1932-1933 годов в Украине как преступление геноцида: правовая оценка" 2009 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011); 1154. Печатное издание Василь Морочко (знову помилка, адже справжнє прізвище науковця - Марочко) "Геноцид украiнцiв. Серiя: Голодомори 1932-1933. Голодомор" 2007 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011); Всі видання заборонені рішенням Мєщанського суду Москви від 1 грудня минулого року. "Вирок" цілому ряду українських книг було винесено приблизно в одні й ті ж терміни, коли в РФ почалося переслідування Об’єднання українців в Росії (ОУР). Поняття "Федеральний список екстремістських матеріалів" було введено законом РФ "Про протидію екстремістській діяльності" у 2002 році. Адмінкодекс Росії за "виробництво і розповсюдження екстремістських матеріалів" передбачає штраф або 15 діб в'язниці. Можливі і звинувачення за різноманітними статтями Кримінального кодексу (наприклад, ст. 280 "Публічні заклики до здійснення екстремістської діальності".

Джерело

Автор: Пекельний Бульба

Торік на мене вийшли люди, котрі в українському сегменті Вікіпедії робили статтю «Українофобія». Вони попросили зробити їм ілюстрацію до статті - моє, так би мовити, бачення цього явища. Вийшло в мене от що: Люди сказали «дякуємо дуже» - і повісили картинку у Вікіпедії , як одну з ілюстрацій до статті «Українофобія». І що ви думаєте. Тиждень тому мені приходить лист від одного з авторів статті , з якого я двізнався, що малюнок мій (як, зрештою, і вся стаття, про що трохи нижче), виявляється, комусь дуже муляє. Малюнок видалили зі статті на підставі того, що я нібито «не давав згоди на його розміщення». Вони, мовляв, тієї згоди не бачили - то, значить, я її і не давав. Це при тому, що в описі файлу було вказано, що я «передав малюнок в суспільне надбання через користувача вікіпедії Exlibris для використання на сторінках вікіпедії та будь-яких іншіх інтернет-ресурсах для ілюстрації явища українофобії (антиукраїнизму, україножерства, україноненавистництва тощо)». Але адміністрація Вікіпедії заявила, що ліцензія «Public Domain», яка стояла під малюнком, їм не підходить, вони не «бачили», що це я особисто передав того малюнка, а користувачам, які його розмістили, вони не довіряють. От його і видалили. Тут слід зауважити, що статтю цю до Вікіпедії автори «пропхнули» з величезними труднощами. Бо наразі адміністрація Вікіпедії активно «відробляє» підтримку ізраїльських та російських фондів, зачищаючи ресурс від незручного для Ізраілю та Москви наповнення. До речі, стаття, до якої малювався малюнок, є найбільшою статтею по українофобії, до її створення долучилися журналісти УНІАН, які брали інтерв’ю у відомих українців. І от ця стаття, виявляється, дуже комусь незручна. Так от. Автором цього малюнку,

що зображує татуйовану російським гербом та написом «СССР» руку, що намагається здерти кігтями малий державний герб України, є я – Віталій Січкарчук, також відомий, як pekelnyi_bulba. І я, автор, добровільно передаю цю роботу (малюнок) у суспільне надбання (Public Domain) та віддаю усі права на використання цієї роботи в будь-яких цілях без будь-яких умов, в тому числі в інтернет енциклопедії «Вікіпедія».  А ще додам. Комусь завадив один малюнок. Ну що ж - ви, шановні, їх отримаєте в такій кількості, що ви змучитеся їх вилучати. Я докладу максимум зусиль, щоби вся та наволоч, що криється за терміном «українофобія», показилася і повиздихала від власної отруйної слини, яка вкриває їхні свинячі рила кожного разу, як вони бачать чи чують щось українське. Читати все>>>

Якщо цей малюнок так муляє ворогам України, як  часник нечистій силі, то  є сенс розповсюджувати його просторами інтернету(?)

Першотравень - святкують всі: ліберали, відьми, комуністи, сатаністи, соціалісти

Німецька радіостанція MDR повідомляє із Саксонії-Ангальта про майбутнє свято першотравень в Гарці:

«Сьогодні ввечері в Гарці знову зберуться відьми. На Вальпургієву ніч очікується приїзд десятків тисяч людей з усієї Німеччини.

Приблизно в 30 селах Східного та Західного Гарца відзначатиметься свято відьом, пройдуть факельні ходи, заплановане Велике Вальпургієве багаття. Багато з відвідувачів за традицією будуть в одязі відьом чи диявола ».

Люди повідомляють про вибухи і ситуацію в Дніпрі...

Виникає питатння --- хто й для чого це робить? 

Щось подібне не так вже й давно відбувалось у сусідній країні. 

Чи мають рацію європейці припускаючи, що "Путін готує в Україні безлад? (європейська преса)"???????

Чи має наслідки заява російського МІСправ?

Сьогодні 26 квітня щось навіяло «скопіпастити» саме цю статтю.(Вгадайте чому) Найкраща можливість визначити суспільну користь та вагу кожної професії (відповідно, справедливість винагороди за труд) – це уявити світ після глобальної катастрофи. В умовах жорсткого виживання на планеті Земля, що показана у таких культових стрічках, як «Термінатор», «Обитель зла» або серіалі «Ходячі мерці», матиме значення не ступінь МВА, не досвід роботи у транснаціональній корпорації та KPI (ключові показники ефективності), а конкретні вміння та практичні навички. Аби визначити тих, хто не гідний отримувати шалені гроші - і тих, кого насправді має шанувати і цінувати суспільство (бо у разі непередбачуваного кінця світу нам буде без них важко) ми склали рейтинг найбільш непотрібних та найнеобхідніших професій у постапокаліптичному світі. Топ-10 непотрібних професій 1.Піарники, маркетологи Ми вирішили скласти докупи представників двох окремих, але дуже подібних галузей. У світі сповненому зомбі, кіборгами або здичавілими людськими племенами немає потреби просувати товари і послуги, організовувати прес-ланчі для журналістів або розробляти нові стандарти мерчандайзингу. 2. Політологи, політтехнологи За замовчуванням, глобальна катастрофа повинна знищити майже всі надбання людської цивілізації. В першу чергу, інститут держави і влади. Оскільки виборів не буде (а якщо й будуть, то вирішальним стане не бюлетень, а кількість «голосуючих» стволів), зникне й попит на різного роду пройдисвітів. Завдання яких - переконати довірливих громадян, що лайно є не лайном, а смачною цукеркою. Отже, не буде виборчих округів, тому політологам не доведеться на телеефірах переконувати: яка система – пропорційна чи мажоритарна – краща; до якої республіки – парламентської чи президентської – варто прагнути. 3. Діячі шоу-бізнесу Сильні «світу того» перейматимуться захопленням чужої отари, знищенням конкурентів, захопленням ресурсних джерел тощо. Дозвілля багатіїв зазнає суттєвих трансформацій. Вже ніхто не замовлятиме на корпоративні вечірки або на святкування футбольного клубу виконавців світового рівня, щоб ті «осяяли» своєю славою і творчістю товстосумів. Усіх гламурних співачок (та співаків) перетворять на повій-стриптизерш, якими задовольнятимуть усі культурні потреби. Гірше буде акторам, комікам, шоу-менам – переобладнати їх під щось корисне навряд чи вдасться. Тому доведеться працювати на каменоломнях. 4. Творча інтелігенція Сюди можна записати широке коло діячів – поети, письменники, літературні критики, художники, мистецтвознавці тощо. Вони звикли жити у власному вигаданому світи алегорій та алітерацій. Тому одними з перших покинуть реальний світ апокаліпсису. В перші дні нового світу з «великим інсталятором» і мільйонером Деміеном Хьорстом зроблять саме те, що він здійснив з однією зі своїх піддослідних корів. 5. Дизайнери Прикрашання весілля, розробка ландшафтних дизайнів, вигадування нових фасонів одягу та взуття стануть рудиментами минулого. Серед мешканців нового світу популярним вбранням (без поділу на торгову марку) буде колекція «що вдалося стягнути з мерця». 6. Брокери/агенти з нерухомості Тепер житло поділятиметься не на економ чи преміум-клас, а на «безпечне» і «небезпечне». Ключовою характеристикою буде наявність захисних конструкцій, наявність вартових та розмір арсеналу. Все робитиметься власними руками і для себе. У разі виникнення потреби поміняти житло з гіршого на краще розмінною валютою стане свинець у тілі господаря або кандидата на вселення. Послуги агентів з нерухомості у цих товарно-військових стосунках зайві. 7. Правозахисники Якщо шукати позитивні надбання після знищення попередньої цивілізації, то одним з них стане повне знищення ксенофобії. Не матиме значення належність до сексуальних, релігійних, етнічних або інших меншин: будуть вони (вороги) - і будуть ми (свої). Разом з багатьма речами зникнуть благодійні фонди, гранти, Держдеп та решта речей, без яких важко уявити життя правозахисника. 8. Журналісти Оскільки всі ішачитимуть на відновлення досягнень пращурів або ховатимуться під землею від чудовиськ, відпаде потреба сповіщати населення про події у суспільстві, якого вже немає. Важко уявити, що якомусь головорізу та ватажку повстання заманеться утримувати бойовий листок на кшталт Postapocalyptical Times. Тим паче, що, за умови відсутності целюлозно-паперової промисловості, папір буде на ціну золота. Бо чим же ще підтирати дупу? Невже повертатися до середньовіччя та використовувати каміння? 9. Працівники фінансового сектору Оце дійсно буде великим досягненням будь-якого апокаліпсису – знищення кровопивць і спекулянтів банкірів, фінансових аналітиків. Жодних тобі privat placement, IPO і M&A. Не буде потреби розраховувати, як напад кіборгів на колонію людей десь на Березі слонової кістки вплине на діамантову галузь. 10. Менеджери з продажів (торгові представники) Цим невдахам пощастило більше за всіх. Не дивлячись на те, що вже не буде гіпермаркетів та інших торгових точок, куди б вони могли сплавляти пиво, Кока-Колу, олію чи вареники, їм завжди можна перекваліфікуватися. Наприклад, барижити «залишками» цивілізації – ще не знищеними шампунями, милом, жуйками, вином, віскі та шоколадом. Але за деякий час недобите людство зжере все, що виробили їхні попередники. Тому цінність цієї професії так само стрімко знівелюється. А тепер перелічимо героїв пост апокаліптичного труда, гордість нової цивілізації, з яких нам вже сьогодні (поки не пізно) варто брати приклад. До речі, якщо у новому світі боротьба відбуватиметься виключно між людством, ці спеціалісти будуть на вагу золота - і ніхто їх не знищуватиме. Якщо ж на нас нападуть сайрони, кіборги, хижаки (більш інтелектуально розвинуті істоти), то їм не пощастить: дебілізація – один зі шляхів до знищення конкурента.

1. Медики До цієї когорти вкрай необхідних людей для часів тотальної руїни можна віднести як лікарів з навичками оперативного втручання, так і медсестер (першочергова допомога) з фармацевтами (виробництво ліків). Не треба бути великим пророком, щоб передбачити санітарну катастрофу, відсутність медичного обладнання та препаратів. Чим якісніше лікуватиме медик за умов тотального браку всього необхідного, тим більша його цінність на потсапокаліптичному ринку праці. Особливим попитом користуватимуться дантисти. 2. Військові Де факто, людська цивілізація після «великої катастрофи» скотиться до рівня родоплемінного ладу, тільки озброєного за стандартами постіндустріального суспільства. За умови відсутності норм права і тотального занепаду моралі, сила буде головним суддею та рушієм прогресу. Хто краще воює - той матимете більше худоби, жінок та іншого добра. 3. Вчені Тут треба одразу обмовитися. Всілякі там гуманітарії – філології, історики, соціологи, філософи… - нехай ідуть лісом. Це не більше, ніж баласт для будь-якої громади. На рівні з медиками, вчені природознавчих наук (фізики-теоретики теж нехай ідуть лісом) – хіміки, біологи, геологи тощо – складатимуть еліту апокаліптично-племінного світу. Вивчення нових бактерій, геологічна розвідка з пошуку корисних копалин, селекція тварин безпосередньо впливатиме на розквіт громад, що зможуть залучити до себе найсвітліші розуми майбутнього. 4. Зброярі Навіть дуже добре підготовлені солдати не зможуть перетворитися на успішне банд-формування без достатньої вогневої підтримки. Фахівці з виробництва зброї та боєприпасів працюватимуть у режимі нон-стоп – під старим комуністичним гаслом «Все для фронту! Все для перемоги!». 5. Механіки Звісно, ці фахівці не настільки безцінні, як медики чи вчені, але без їхніх вмілих рук не працюватиме жоден механізм – від авто і до систем водопостачання. Створення вітряків, млинів, іригаційних систем не обійдеться без тих, кого ми сьогодні, чесно кажучи, зневажливо сприймаємо. Сьогодні 26 квітня щось навіяло «скопіпастити» саме цю статтю.(Вгадайте чому) 6. Будівельники Це доволі широка група фахівців – від каменярів до архітекторів. Сміливо припускаємо, що у майбутньому навряд чи залишаться підводні човени: авіаносці, танки, літаки, гелікоптери (а якщо і залишаться, то їхнє обслуговування занадто дорого коштуватиме громадам). Тому відродиться попит на фортеці, мури та інші фортифікаційні конструкції. Навіть для мирного існування потрібні будуть водосховища, греблі, мости. 7. Шахтарі Ну от скажіть – навіщо шахтарі? Оскільки за декілька тисяч років усі ресурси, що були на поверхні, здобуті, кожна нова тонна руди та вугілля вимагатиме надзвичайних зусиль та витрат. Сировинний голод буде набагато більшим, ніж у наших пращурів. Саме тому шахтарів можна буде вважати володарями підземелля та ключів до панування на землі. 8. Самогонщики Дозвілля постапокаліптичної людини виглядатиме нудним і примітивним (якщо взагалі буде час на відпочинок). Ви точно не зможете пограти в Xbox, постріляти по «сітці» в «Контру», сходити на «Титанік» у 3D або зганяти з друзями на стадіон, щоб подивитися матч Ліги чемпіонів або Євро-2012. Випивка та повії – єдина розвага, що доступна для широкого загалу. Оскільки наркотики переважно вимагають важкого технологічного процесу з виготовлення, це прерогатива «еліт». Отже, виробники алкоголю та його «дистриб’ютори» зможуть себе знайти у новій цивілізації. Мабуть, є сенс вже сьогодні закопати про всяк випадок в городі самогонний апарат дідуся. Може, знадобиться. 9. Повії Тут не треба забагато розписувати про затребуваність «жриць кохання». Оскільки ця професія вважається найдавнішою, то дуже сумнівно, що напад зомбі, кіборгів, хижаків, чужих або невдало натиснена кнопка з активації ядерної зброї зможе знищити її. 10. Священнослужителі В одній з останніх апокаліптичних стрічок «Книга Ілая» дуже добре проілюстрований попит з боку лідерів суспільств, що пережили катастрофу – у релігійних символах, догматах та священних книгах. Не всіх задовольнятиме проведення часу за барною стійкою або з повією якогось там Хоуптауну. Людям буде потрібна надія, душепіклування та прощення гріхів. Тому священнослужителі отримають друге дихання для поповнення своєї пастви.