хочу сюди!
 

YuLita

50 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 43-55 років

Замітки з міткою «український дім»

В рамках проекту «Благословенна Україна».

В рамках проекту «Благословенна Україна» буде представлена унікальна колекція

українського народного одягу та предметів побуту з фондів Національного музею народної архітектури та побуту України.

 

З 22 серпня по 13 вересня 2015 року Національний музей народної архітектури та побуту України запрошує киян та гостей столиці  відвідати унікальну виставку «Українського народного одягу та предметів побуту з фондів НМНАПУ кінця ХVІІІ – середини ХХ століть», яка відбудеться  в Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім» (вул. Хрещатик,1) в рамках проекту  «Благословенна Україна».

Відвідувачі виставки зможуть побачити кращі зразки українського народного одягу та декоративно-ужиткової тканини кінця ХVІІІ – середини ХХ століть з фондів музею, багато з них експонуються вперше. Жіночі, чоловічі та дівочі комплекти одягу представлені традиційно для окремих областей України: Полтавської, Черкаської, Київської, Чернігівської Луганської та Донецької.


Окрему увагу привертають комплекти українського народного одягу та декоративно-ужиткових предметів, виготовлених в Луганському та Донецькому регіонах у кін. ХІХ – поч. ХХ ст. На представлених експонатах відвідувачі зможуть побачити як своєрідність так і традиційність технік та засобів виготовлення народного вбрання та інших побутово-ужиткових предметів.

Інформаційний матеріал до виставки подається в етикетажу та анотаціях. Екскурсії проводить науковий співробітник музею.

Виставка розрахована як на широкий загал відвідувачів різних вікових категорій, так і на коло фахівців в галузі історії, культури та етнографії.

 


Унікальна виставка музичних інструментів із фондової колекції

                               

24 липня 2015 року в рамках культурно-просвітницького проекту «Дорогою віри»      у науковому 

центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім» (вул. Хрещатик,1)      

      в «Кобзарській світлиці» відбудеться відкриття унікальної виставки   інструментів ХУІІІ-ХХ ст. із 

фондової колекції Національного музею народної архітектури та побуту України.

               

 На виставці будуть представлені  унікальні зразки музичних інструментів, багато з яких експонуються вперше. Виготовлені українськими народними майстрами бандури, кобзи, ліри, цимбали, волинки (кози),скрипки, духові та ударні інструменти ілюструють розвиток та різноманітність історії українських музичних інструментів майже усіх регіонів України. Унікальні експонати музейної колекції розкривають яскраві сторінки історії музичної культури українського народу.

 Екскурсії проводить науковий співробітник музею.  Виставка розрахована як на широкий загал відвідувачів різних вікових категорій, так і на коло фахівців в галузі світової музичної культури.

 Виставка триватиме з 24.07.15 по 16.08.2015р.

Український Вертеп в Криму: правда чи вигадка?

УкраїнськийВертеп в Криму:  правда чи вигадка?

Або українські Різдвяні традиції на кримському півострові

7-го січня в 11:00 у Сімферополі біля Української Православної Церкви Київського Патріархату відбулося театралізоване дійство"Вертеп. Різдвяна феєрія", яке організували активісти громадської організації "Кримський центр ділового та культурного співробітництва"Український Дім». «Живий» Вертеп в Криму вперше побачили мешканці півострову тоді, коли ляльковий варіант був продемонстрований кримчанам ще років п’ять тому. Також народна вистава в цей день була продемонстрована в 13:00 у сквері Дибенка (біля кафе «Єва»), де вчителі, учні та батьки НВК «Українська школа-гімназія» вдруге організували Різдвяну ходу та святкування народження Ісуса Христа.

Театралізоване дійство було виконане з дотриманням українських традицій та звичаїв. Актори співали колядки, жартували та веселилися разом з глядачами,котрі досить активно долучилися до святкування: співали разом, прославляли народження Ісуса Христа та навіть підкинули колядникам грошей.

Сценарій вистави був написаний організаторами, та усі костюми були зробленіакторами власноруч. Тому ця подія була дуже важливою для кожного з учасників. У виставі приймали участь люди різні за віком, професією, політичними поглядамита віросповіданням. Та їх усіх поєднує мета відродити українські традиції на нашому півострові.

Відомий в Криму громадський діяч, заслужений фотограф України, професор АнатолійКовальський був немало здивований і звернувся саме до організаторів, активістів Українського Дому зі словами: "Те, що ви зараз відчуваєте, - це щастя, івоно, це щастя, яке ви розділили з цими людьми, подарували їм святковий настрій, буде з вами завжди, бо якщо ви хочете бути щасливими, вперш за все потрібно зробити щасливими оточуючих…"

«Я воодушевлен. Я впервые в своей истории праздную Рождество. Еще с таким размахом и в роли одного из главных героев Вертепа – царя Ирода. Я действительно проникся культурой и обычаями украинского народа. Для меня это открытие. Спасибо активистам Украинского Дома, теперь уже друзьям, чт опривлекли и доверили одну из сложнейших ролей. Здорово!», - висловив свої почуття Сергій Симиненко.

«Свято вдалося. Особливо це було і свято для нас організаторів. Так яквперше ми в Криму демонстрували вертеп і всі надзвичайно хвилювалися як сприйме публіка. Але все було гаразд і ми пишаємося цим днем, нашою імпровізацією. Люди дякували і підхоплювали всі гуртом спів колядок», - зауважила Люба Калмакова. 

 «Сказати, що два тижні підготовкибули важкими, нервовими, равликовими, психологічно важкими - це нічого не сказати. Але один цей день дійсно цього вартий. Я дуже рада і вдячна долі, щоопинилася серед таких цікавих та різних людей, бо усі ми тут зірки, які зібралися в дуже гарне та яскраве сузір'я», - констатувала Настя, студенткаКримського коледжу інформаційно-поліграфічних технологій Української Академії Друкарства.

«Хочу зазначити, що це не останній захід, який ми зробили, та мешканцівміста та півострову чекає ще багато цікавих акцій, веселих свят та подій уновому 2013 році. Христос народився! Славімо його!», - зазначив голова ГО«Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український Дім».

Автори : я і Анастасія Дмитренко

Про події 6 липня 2012 року. Записки очевидця

     Натхненні подіями 4 та 5 липня, хлопці-патріоти з Кривого Рогу вирішили поїхати в Київ та підтримати можливий початок революції. Зібрались ми швидко, за годину, і вже десь о 8-ій вечора наша автівка летіла у напрямку до столиці. Нас ніхто не спонсував, заправлялись за свої кошти. Мета поїздки - звичайна розвідка. Якщо у Києві буде те, що ми так довго вже чекали, якщо побачимо ту саму іскру революції, то дали б команду в Кривий Ріг, в якому майже сотня патріотів вже готувалася до виїзду та просто чекала нашої команди...


Мітинг. Стан о 4:30 ранку та 14:30
     Однак не все сталось так, як гадалось. На третій день все вщухло, вогник вже не тлів. Перед нами відкрилася зовсім не та картина, котру ми уявляли. Хоча це була тільки третя ранку, до восьмої-дев'ятої була надія на великий натовп. В Києві зустріли знайомого Юрка, котрий там вже третій день при справах. Аналізуючи попередні дні, він сказав вже тоді, о третій ранку, що сьогодні нічого не буде, що все скінчилось, дух людей сильно впав. Тої самої думки були і ОМОНівці, коли я з ними спілкувався.

Ну так, на всякий випадок, може щось колись і трапиться...
     Раз ми у Києві, і у нас є ще вільний час, ми пішли по ньому мандрувати, відвідуючи основні відомості столиці та, паралельно, шукаючи їжу. Повернувшись до українського дому десь біля восьмої ранку, ми побачили, що людей значно більше не стало. Юрко каже, що минулого дня о цей час було значно більше натовпу. Значно більше. Так і о 9, 10, 12 годині ситуація значно не мінялася. Атмосферу створювало, мабуть, ще й та музика, яку запускали мітингувальникам на динаміки. Пісні так-званого колисково-занудного типу, повільні та сумні, котрі зовсім відбивають бажання боротьби. Може це так було зроблено спеціально? Хоча раз випадково увімкнули Тартака з його піснею "Я не хочу". Секунд тридцять програвши, її вимкнули, поставивши знову якусь срань.


Типова картина біля українського дому
     Щодо мітингу вцілому. Перше, що кидається в очі, так це ПРАПОРИ, котрі заполонили геть усе. Кількість прапорів була просто велика. Іноді здавалось, що партійних стягів було значно більше, ніж людей. Ось як приклад. Прийшло два чоловіка, принесло з десяток прапорів партії Катеринчука, приліпили їх скотчем на перила та кудись зникли. Така акція, тіпа моя партія крута, і вона була на мітингу, ми класна опозиція. Фу! Прибери прапори, прибери людей, котрі стоять за гроші - біля українського дому ми побачили б максимум півсотні людей, котрі сплять, грають в карти, щось малюють. Тих, хто прийшов за ідею, котрі просто прийшли, не щоб стояти під прапорами, рекламуючи свою політичну партію, а просто щось робити - можна по пальцях порахувати. Жаль, що мітинг давно вже перестав бути мітингом, а став купленою ареною політичного піару...

     Згодом пройшов час, і десь із першої години дня почали сходитись люди. Несли вони прапори об'єднаної опозиції. Причому із шевченківського району прапори висіли на вудках одного кольору, з троєщини, наприклад, колір держака зовсім інший. І "патріоти", котрі несли це все, у більшості своєї являли пенсіонери та школярі з емо-чолками. Ось такі у нас обличчя революції... Побачивши прапори УНА УНСО, шукав у натовпі бійців, а знайшов лише двох худеньких хлопчаків, котрі зловживали кавою.

     О 15 людей вже зібралося чимало. Натовп йшов переважно з Європейського містечка. Хотіли потім разом урочистою ходою піти до спорожнілої Верховної Ради, котра ще минулого дня пішла на канікули. Що вони там хотіли показати? Кому? Тільки самі собі для галочки, що саме вони з десятки мільйонів українців вийшли на вулиці, а не сидять на диванах вдома. Ну прийдуть, помашуть прапорцями, крикнуть десяток раз "Зека геть!". Зек геть від цього навряд чи піде. Не бачучи перспективи подальшого розвитку подій, ми закупилися водою, сіли в машину та поїхали назад до Кривого Рогу.

     Який висновок з цього можна зробити? Опозиція вже давно RIP, нездара, котра нічого не може. За такою опозицією нашого майбутнього немає.

P.S. Окреме дякую хочу сказати Ірині Плеховій, директору інформагентства ПРО, яка напекла нам стільки смачних булочок, і проблеми з голодом не було як у Києві, так і по дорозі додому. Іра, цей смайлик для тебе - :-*