А вы не знаете почему дворники метут листья?

Сколько раз смотрю, столько раз удивляюсь, зачем???

Ну понятно с дороги, но с земли то зачем??? И гребут стараются... Понято, не уберешь - лишишься премии или и того хуже зарплаты...и метут,  и метут, а листья все падают,  и падают.... укрывая землю перед наступающими морозами...

так и хочтеся спросить того умника, который дает команду сгребать листья в пакеты, оставляя землю голой:" А вы , дяденька, любите спать под одеялом? Или голым на морозе?...."

Мало того, лишают последней радости - созерцать теплые желтые листья в предверии зимы и морозов... и без них пусто становится и холодно...

Одно радует - жечь перестали, может со временем дойдет до кого-нибудь, что не нужно увозить опавшие листья с земли... ведь так задумано Природой для гармонии...а значит так и должно быть...

А это Осень зашла ко мне в гости попрощаться:

 

Телегонія - від грец. tele — вдалину, в далечінь, далеко та gone, gonos — народження, породження; отже — «віддалене народження».

 

Виявляється, діти будь-якої жінки обов’язково успадковують якості її першого мужчини, навіть якщо народжуватиме їх вона зовсім від іншого і значно пізніше. Не майбутній біологічний батько, а саме чоловік, який відбирає цноту у дівчини, закладає генофонд і стає ніби генетичним отцем усього її наступного потомства.

Ця історія з таємничого розділу науки про фізіологію людини почалася ще 150 років тому, коли основною тягловою силою у господарстві був звичайний кінь.

Селекціонери-заводчики активно працювали тоді над поліпшенням робочих якостей кінських порід. «А що, як схрестити свійського коня із витривалою й могутньою дикою зеброю? — поміркували якось вони. — Цікава вимальовується перспектива!» І робота закипіла.

Дібрали найкращих породистих кобил, а отців — зебр-жеребців. Пробували, звісно, і навпаки. Досліди із схрещування повторювали знов і знов, але жодного зачаття в усіх згаданих комбінаціях батьків так і не сталося. Воно, власне, і не дивно, адже тодішній науковий світ ще не знав про хромосоми та їхню несумісність у різних тваринних видів...

Невдачі відбили у заводчиків охоту до цієї безперспективної справи. Досліди були припинені, і ніхто про них і не згадував... Аж ось через кілька років трапилося незбагненне: у свійських кобилиць, котрі свого часу без усяких, як то кажуть, наслідків побували під самцями-зебрами, раптом почали народжуватися... смугасті лошата! Чому, з якого дива?! Батько — породистий жеребець, мати — теж чистокровка, а їхнє дитя — «напівдикий» смугастик! Неймовірно! Та очевидні факти заперечити було неможливо...
Науковий світ був приголомшений.

Досліди поновилися — з іншими тваринами. Феномен підтвердився! Але його наукового пояснення і досі немає. Причина? Згідно з чиїмось рішенням пошуки в цьому напрямку були знову припинені, а їхні результати — засекречені (див. про це далі). Ми можемо назвати лише двох дослідників телегонії: це сучасник Ч. Дарвіна професор Флінт і Фелікс Ледантек. Останній написав книгу «Індивід, еволюція, спадковість і неодарвіністи» (Москва, 1899).

Відкриттям «телегоністів» не здивувалися лише собаківники — фахівці-заводчики та аматори. Адже їм здавна було відомо, що коли породиста сука бодай раз пов’яжеться з безпородним псом-дворнягою, то, якщо навіть цього разу цуценят у неї не буде, у майбутньому чистокровного потомства від неї чекати марно, хоч би з якими елітними «нареченими» її зводитимуть...

З огляду на всі ці дані поставало вельми слушне запитання: «А чи не поширюється ефект телегонії і на людей?» У другій половині XIX століття було проведено інтенсивні фізіологічні, антропологічні, соціологічні, статистичні дослідження (а за можливості — й досліди), які дали можливість зробити твердий висновок: «Так, ефект телегонії поширюється і на людей, причому навіть у чіткішій формі, ніж у тварин».

 Широкий загал довго навіть не підозрював про існування телегонії, але у другій половині XX століття вона сама заявила про себе. У цей період (зокрема, унаслідок розвитку комунікацій, послаблення політичних перешкод тощо) можливості спілкування людей різних рас набагато зросли. Результати, як то кажуть, не забарилися. Наприклад, після великих міжнародних заходів (молодіжних фестивалів, спортивних олімпіад тощо) у Москві поширювалися випадки народження негроїдів. І не тільки одразу після цих заходів, а й через доволі тривалий час. Від деяких жінок можна було почути визнання, що вони спарювалися (без наслідків) з неграми ще кілька років тому, а народжували від своїх теперішніх білих чоловіків. Цілком несподівано для батьків виходило щось «ні в матір, ні в отця, а в чорного молодця»... Окрім того, траплялося, що за гріхи такої матері розплачувалася її цілком нормальна, білошкіра дочка, яка — знов-таки несподівано для всіх — народжувала мулата, хоч до цього ніколи взагалі не бачила на власні очі живого негра (тобто тут наслідки злягання з представниками інших рас виявлялися уже через покоління).

- А чи передаються приховані, внутрішні ознаки?

Так, передаються. І це в телегонії — найнебезпечніше. Бо ж випадає так, що для жінки та її майбутнього потомства далеко не байдуже, хто був її першим статевим партнером. Саме через такий висновок на цю науку і було накладено табу — аж до знищення друкованих результатів досліджень!

Ось поміркуймо над запитаннячком: а що, як «заїжджий молодець» (і не тільки ж бо заїжджий, а і свій, вітчизняний) — наркоман, алкоголік, психічно хворий? Саме такі «молодці» найбільше схильні до безладних і безвідповідальних зв’язків. Їх треба усіляко остерігатися, але такого годі навіть чекати: православний спосіб життя у нас ще тільки відроджується, і нічим не скута «демократична» мораль мало не цілком ґрунтується на розпусті та легковажності. Ось і трапляється, що зовні, здавалося б, нормальні і здорові батьки у своїх дітях раптом бачать не себе, а давній «привіт» від якогось фізично-морального виродка...

Масова дошлюбна розбещеність і вседозволеність молоді, панування в її середовищі тваринних інстинктів, зневага дівчат до своєї цнотливості тощо — усе це зовсім не «особиста справа» і не тема для вульгарних анедотів. Це — глобальна трагедія нації. Чому — про це розповідає доцент Тернопільської медакадемії, лікар-гінеколог із майже 45-річним стажем Леонід Гута:

- Отож дівчата, які з легкістю ідуть на першу, позашлюбну близькість, обов’язково повинні знати — цей «перший» закладає генофонд їхніх майбутніх дітей, незалежно від того, коли і хто стане їх батьком! І якщо цей «перший» мав далеко не кращі якості, то вони передадуться і дітям. До речі, знаний дослідник родоводів багатьох як відомих, так і простих людей Ломброзо зробив висновок, що позитивні риси в такому випадку передаються значно меншою мірою, ніж негативні. Стосується це і хвороб, причому не для одного покоління. Схильність до алкоголізму, наприклад, може обминути дітей, але позначиться на онуках.

— Ви розповідаєте майже фантастичні речі. За роки ведення відповідної тематики у пресі мені довелося перечитати масу літератури про найрізноманітніші аспекти стосунків між жінкою та чоловіком, але інформація про телегонію не траплялася. І тут не все зрозуміло. Дочка моїх знайомих, наприклад, вийшла заміж зовсім не за того, з ким мала першу близькість, однак народила хлопчика, який, мов дві краплі води, схожий на свого батька — її чоловіка…

— Людина — не тварина, тому людська телегонія є набагато складнішим, а головне, ще малодослідженим явищем. Може, з певних причин сучасне суспільство і не зацікавлене в його глибокому, детальному вивченні. Але раніше, коли основні моральні засади ще були непохитними, недарма ж бо так ревно оберігали дошлюбну цнотливість дівчат, а тих, хто її не зберіг, назавжди таврували ганьбою...
А у прикладі, що його ви навели, зовнішня схожість сина на фізіологічного батька, можливо, зовсім не виключає й успадкування хлопчиком певних якостей того незнайомого йому дяді, який був першим маминим мужчиною. Імовірно, що людська телегонія включає в себе якісь складні впливи на рівні біоенергетики. Все це ще треба довго і ретельно досліджувати. Однак існування самого явища вже доведене однозначно.

— Леоніде Володимировичу, у вас великий стаж роботи за фахом, який має безпосередній стосунок до інтимної сфери життя. Чи багато, на ваш погляд, змінилося у ній за цей час з погляду моральності?

— Якщо порівнювати моральність стосунків між хлопцями та дівчатами сьогодні і чотири десятки років тому, то це просто жах. Готуючи лекцію про телегонію, знайшов у літературі такий факт. Коли один із німецьких гінекологів, які під час Другої світової обстежували українських 16—20-річних дівчат перед їх відправленням на примусові роботи в Німеччину, виявив, що майже всі вони незаймані, то він навіть офіційно звернувся до Гітлера. Мовляв, необхідно негайно починати перемови про перемир’я, позаяк народ такої високої моралі перемогти неможливо. Гітлер оскаженів, і лікаря розстріляли, а війну ми все-таки виграли. Однак від того часу відбувся жахливий занепад основних моральних цінностей. Шлюб для багатьох перестав бути «тайною», а став чимось подібним до контракту, що його можна будь-коли розірвати. Звичними стали і дошлюбні та позашлюбні статеві стосунки. Бояться хіба що розголосу чи венеричних хвороб. Тим часом це загрожує непередбачуваними наслідками як для майбутнього родин цих людей, так і для генофонду всієї нації.

— Невже такі інтимні речі можуть мати настільки глобальні наслідки?

— Компетентні люди в цьому вже давно не сумніваються. У Сполучених Штатах, наприклад, після багаторічної пропаганди повної статевої свободи нині відбувається потужне відкочування до споконвічних моральних цінностей, і попит на цнотливих дівчат там теж зріс надзвичайно, — американці злякалися виродження нації. Нам теж треба замислитися над своїм майбутнім, бо згубна спадковість злодіїв, ґвалтівників, збоченців і просто нечесних та підлих людей робить і продовжуватиме робити свою страшну справу.


І ще питання: чи все загублено для жінок, що втратили до шлюбу цноту, але прагнуть доброї сім’ї?

У Православній Церкві, в обряді Водохрещення і Таїнстві Покаяння, можна знайти друге народження і зброєю Духа зруйнувати фізичну ваду. Але покаяння повинне бути щирим, щоб у нього були гідні плоди, тобто щоб сталася справжня внутрішня зміна, щоб душа очистилася і перетворилася. З погляду духовності телегонія тлумачиться дуже просто: душа впливає на тіло. «Гон» (вплив, сила, дія) — це емоції, враження душі матері щодо зачатої в ній дитини: якщо мати про щось думає, то це обов’язково позначиться на дітях. І вони обов’язково народяться схожими на того, кого вона покохала уперше, позаяк кохання — це дуже сильне, практично незабутнє почуття. Святий Амвросій Медіоланський назвав його «даром першого шлюбу» від Бога. Воно виникає навіть за відсутності фізичної близькості.

Отже, цнотливість зберегти не просто, а повернути — ще більша праця. Зате і нагорода велика: діти, народжувані від цнотливих батьків, — це благословення Боже, вони на радість у житті, на допомогу і розраду у старості, а не на ганьбу і страждання...

 

(З книги "Арійський стандарт" І.Каганця)

Люди, жители I.UI , я вас АбАжАю! 

Я подсела на I.UI !

Спасибо за общение!!! темпы как на трассе!  - ответы в блогах, фотках, открытках... и т.д , и т.д...  а конвертик все мелькает и мелькает, и кажется вот сейчас, сейчас, еще один конвертик и фсё! .. ага.. и так уже три часа сижу, неподинмаясь.. скоро будут выносить вместе с компом!

Я Вас люблюююю!!!..... - все кричала и кричала она, а ее все птыались оттянуть от компа ...

 

но... отрываюсь сама!

До встеч в эфире !

Покрова Пресвятой Богородицы Девы Марии.


С праздником всех!





Богородица Дева, радуйся,
благодатная Мария,
Господь с тобою.
Благословенна ты в женах,
и благословен плод чрева твоего, Иисус.
Пресвятая Мария, Матерь Божья,
Молись о нас, сыновьях и дочерях Божьих,
Ныне и в час нашей победы
Над грехом, болезнью и смертью.




Из покон веков Дева Мария Покровом Своим защищала и защищает земли наши.

Все матери и дети Земли в поле Ее зрения, так что молитесь за детей своих и внуков, обращаясь к Деве Марии.

В молитве "Богородица" почитается не только мать Иисуса, но Бог как Мать, Женская ипостась Его. Таким образом, тот, кто читает эту молитву, получает доступ к Энергии и Мощи Бога как Матери.

Мария сказала, что миллионы ангелов отвечают, когда вы читаете "Богородицу".
(молитва взята из книги
"КАК РАБОТАТЬ С АНГЕЛАМИ" - скачать <<<== )

Будьте Благословенны!

Зі святом Віри, Надії, Любові! 

Сучасному світу не вистачає саме таких почуттів!...

Тта не забуваймо й про матір тих дівчаток - Софію, що означає - Мудрість...

Тож хай кожного дня з нами прибудуть Віра! Надія! Любов! і Мати Всього - Мудрість!

А наші предки вшановували Матір Будогощу: Юність та молодість, вподобання, закоханість, знаходились під покровительством Млади, Яриці, Юниці - три діви з матір*ю Будогощею. Будогоща - Матір Почуттів - вдохновителька Любові не тільки до протилежної статі, а й до всього сущого. Старі люди говорили: "Як виростеш, та візьме тебе Юниця за руку, та поведе до сестер Яриці, Млади, та й буде Матір Будогоща благословляти і говорити: "Йди, синку або дочко, у Світ та люби усяке дерево, траву, птаха, тварину, люби дітей, мжа (жону) та працюй наних, аби їм ліпше було, як і тобі самому". Таким чином ясно, що це ніби Віра, Надія, Любов та матір їх Софія. Старі люди запевняли, що "наука" та йшла з давнини і Трьох Дів знали всі пращури і їм присвячували своїх підліків-дівчат і хлопців. (За Ю.Миролюбовим. Жіночий календар-гороскоп)

(В.Крижанівський. "Мати Будогоща і її доньки Млада, Яриця, Юниця")    

Доброе утро всем !
Потягивая из своей любимой чашки  так горячо любимый мной напиток - кофе, просматриваю корреспонденцию...  .... Предлагаю и Вам налить чашечку ароматного кофе или чая, или горячего шоколада - не важно, потому что предлагаю вместе пошвыркать от удовольствия и послушать очередную притчу о кофе ..а-ааа-ааа...... хорошо........:


Смысл жизни.
Группа выпускников, успешных, сделавших замечательную карьеру, пришли в гости к своему старому профессору. Конечно же, вскоре разговор зашел о работе - выпускники жаловались на многочисленныетрудности и жизненные проблемы.
Предложив своим гостям кофе, профессор пошел на кухню и вернулся с кофейником и подносом, уставленным
самыми разными чашками - фарфоровыми, стеклянными, пластиковыми,
хрустальными и простыми, и дорогими, и изысканными. Когда выпускники разобрали чашки, профессор сказал:
'Если вы заметили, все дорогие чашки разобраны. Никто не выбрал чашки простые и дешевые. Желание иметь для себя только лучшее и есть источник ваших проблем. Поймите, что чашка сама по себе не делает кофе лучше. Иногда она просто дороже, а
иногда даже скрывает то, что мы пьем. То, что вы действительно хотели,
было - кофе, а не чашка. Но вы сознательно выбрали лучшие чашки. А затем разглядывали, кому какая чашка досталась.
А теперь подумайте: жизнь - это кофе, а работа, деньги, положение, общество - это чашки. Это всего лишь инструменты для хранения Жизни. То, какую чашку мы имеем, не определяет и не меняет качества нашей Жизни. Иногда, концентрируясь только на чашке, мы забываем насладиться вкусом самого кофе. Наслаждайтесь своим кофе!!!!!!!!!'
У самых счастливых людей нет
всего лучшего. Но они извлекают все лучшее из того, что есть. Счастье в
том, чтобы хотеть то, что у тебя есть. А не в том, чтобы иметь то, что
хочешь.

Жизнь коротка - нарушай правила - Прощай быстро - Целуй медленно - Люби искренно - Смейся неудержимо . И никогда не сожалей о том, что заставило тебя улыбнуться .

Отправь это сообщение всем, кого любишь и не хочешь потерять , даже если это буду я ...


Если тебе вернутся 3 сообщения, то ты - великий друг




Так что ловите мое виртуальное послание
и передайте его тем, кого любите !

Доброго Дня!

Давайте блище познайомимося!

Отже, я Ружа, тобто Квітка: Ружа, Троянда...

Ружа - стародавня назва цієї прекрасної квітки, часто використовується в піснях, описуючи молоду й вродливу дівчину ( може не зовсім про мене, та все одно кожна жінка, то Квітка - це факт! )

 По-білоруськи ружа - троянда, по-болгарськи - мальва. Мальва - також чарівна квітка -один із символів України, бо важко собі уявити хоча б одну хату без мальви ) .

Все це я дізналася з бесмежних просторів нету, коли стала блогером на Бігмірнеті і вирішила назватися Ружею. Хоча цю інфу я вирішила пошукати трохи згодом, а одразу назвалася так, тому що я Троянда за гороскопом квітів (кельтському)  , Троянда на БМ вже було зайнято . Та не дуже я сумувала, бо знала одну стару українську легенду, і тому остаточно вирішила назватися дівчиною Ружею:

Ружа колись була дуже красивою дівчиною: Вона, як і її сестри Мальва : та Півонія : лікувала людей від серцевих хвороб. І прийшов якось до них лікуватися Зимовий Вітер:
Постукав у двері та й питає, чи тут дівчата-красуні живуть. Що людей лікують, здоров’я дають?

-Тут, - відповіла Ружа.

-То впусти до хати.

-А ти хто будеш?

-Той, хто гори верне, страху наганяє, людей від Сонця оберігає.

-А чи не завдаси ти нам шкоди?

-Ні!

Відчинила Ружа двері. І влетів до хати Вітер-вітрисько.

-На що скаржишся? – спитала Мальва.

-На безсилля з Морозом боротися.

-А чи якесь добро ти зробив людям?

-Ні!

-То за що ж тобі співчувати?

-За те, що я хворий.

-Але ми лише добрим людям допомагаємо, - відповіли дівчата. Тоді дмухнув Вітер на сестер і перетворив їх на квіти.



А люди навесні висадили їх у квітника: Мальву – ближче до вікна:




Півонію – до води:



Ружу – до сонця:

 

Ружа по-українськи:

 

Ружа або Алатир:

 

За легендою, Священний камінь Алатир (латир, алтар, олтар, вівтар) – це священний "живий камінь", що лежить у Вирії (Раю)
На ньому росте Дерево Роду (Життя).
Із нього виходять і в ньому сходяться всі дороги.
Він уособлює могутність і невмирущість плодючої творчої сили життя. Та міць і сила криється у незліченній і безкінечній кількості живих зародків-бруньок, що лежать під священним каменем і ними щовесни Дажбог засіває землю і людство. На ньому завжди горить живий Вогонь Сварога - Родове Вогнище, до якого Боги приносять свої палкі молитви заради минулого, сучасного і майбутнього людства.

Алатир (Камінь-Алатир, Око Рода, Козацькій Хрест, Ружа) є споконвічним духовним символом українців-русинів, знак Родового Вогнища Рідної Православної Віри. Він найсвятіший із символів людства, модель розгортання і згортання Всесвіту.

Алатир - це прадавній символ присутності Бога. Він походить від яйця, яке зніс Першобог українців-русичів Сокіл-Род і символізує єдність з божеством через вдячність Всевишньому. Вдячністю православного рідновіра Богу за своє народження і можливість самовдосконалення є життя по Праву (Божественний закон Справедливості).

Алатир уособлює могуть і невмирущість плодючої творчої сили життя. Згідно Покону Рода Всевишнього (збірки божественної мудрості предків) в Алатиреві закарбовані усі закони Прави.

Будучи прадавнім, глибинно українським знаком і символом, Алатир, як ніщо інше єднає нас із Всемогутнім Родом, своєю присутністю сприяє духовному і тілесному розвитку та добробуту.

Сила Алатиря безкінечна як Всесвіт, всі релігії, сили, сутності, світи є лише мізерною часткою його. Тому, зображення символу Рідної Православної Віри, як наймогутнішого оберегового знака, до сьогодні можна повсюди побачити по всій Україні-Русі.

 

Так що інколи до свят я одягаю таку аватару - Алатир

Ось така я є!

якщо цікаво, Ласкаво Прошу в мій блог!

 

 

А это специально  русский вариант  для  Alfa145    и для наших гостей из ближнего зарубежья:

Итак, я Ружа, то есть Цветок: Ружа, Роза...  Ружа - древнее название этого прекрасного цветка, часто используется в песнях, описывая молодую и красивую девушку ( может не совсем обо мне, и все равно каждая женщина, то Цветок - это факт! )   По-белорруски ружа - роза, по-болгарски - мальва. Мальва - также волшебный цветок -один из символов Украины, потому что трудно себе представить хотя бы один дом без мальвы ).

Все это я узнала из бескрайних просторов нета, когда стала блогером на Бигмирнете и решила назваться Ружею. Хотя эту ифну я решила поискать немного погодя, а сразу назвалась так, потому что я Роза по гороскопу цветов (кельтскому), Роза на БМ уже было занято . Но не очень я грустила, потому что знала одну старую украинскую легенду, и потому окончательно решила назваться девушкой Ружей: 

Ружа когда-то была очень красивой девушкой. Она, как и ее сестеры Мальва и Пион (в укр. Пиония - женский род.)   лечила людей от сердечных болезней. И пришел как-то к ним лечиться Зимний Ветер:  Постучал в двери да и спрашивает, здесь ли девушки-красавицы живут. Что людей лечат, здоровье дают? 

 -Тут, - ответила Ружа. 

-Так впусти в дом. 

-А ты кто будешь?

-Тот, кто горы сварачивает, страху нагоняет, людей от Солнца оберегает. 

-А  не обидешь ли ты нас?

  -Нет! 

Отворила Ружа двери. И влетел к дому Ветер-ветрище. 

 -На что жалуешься? – спросила Мальва. 

-На бессилие с Морозом бороться. 

 -А что доброго ты сделал людям? 

 -Ничего! 

-То за что же тебе сочувствовать? 

-За то, что я больной. 

- Но  мы лишь хорошим людям помогаем, - ответили девушки.

Тогда дунул Ветер на сестер и превратил их в цветы.

А люди весной высадили их в цветник: Мальву – ближе к окну, Пион - к воде, а Ружу - к Солнцу.

Ружа по-украински:    

Ружа или Алатирь:           

По легенде, Священный камень Алатирь (латир, алтар, алтарь, алтарь) – это священный "живой камень", который лежит в теплых Краях (Раю).  На нем растет Дерево Рода (Жизнь).  Из него выходят и в нем сходятся все дороги.  Он олицетворяет могущество и бессмертие плодовитой творческой силы жизни. Но мощь и сила кроется в бесчисленном и бесконечном количестве живых зародышей-почек, которые лежат под священным камнем и ими каждую весну Дажбог засевает землю и человечество. На  нем всегда горит живой Огонь Сварога - Родовой Очаг, к которому Боги приносят свои пылкие молитвы ради прошлого, современного и будущего человечества.

Алатир - это древнейший символ присутствия Бога.

Он происходит от яйца, которое снес Першобог украинцув-русичей Сокол-Род и символизирует единство с божеством через благодарность Всевышнему. Благодарностью православного ридновира Богу за свое рождение и возможность самоусовершенствования есть жизнь по Прави (Божественный закон Справедливости).  Алатир олицетворяет мощь и бессмертие плодовитой творческой силы жизни. Согласно Покону Рода Всевышнего (сборники божественной мудрости предков) в Алатиреви засечены все законы Прави.

Будучи древнейшим, глубинно украинским (от себя добавлю еще один вариант - славянско-арийский), знаком и символом, Алатир, как ничто другое соединяет нас со Всемогущим Родом, своим присутствием содействует духовному и телесному развитию и благосостоянию.  Сила Алатиря бесконечная, как Вселенная, все религии, силы, сущности, миры являются лишь мизерной частью его. Поэтому, изображение символа Родной Православной Веры, как самого могучего оберегового знака, до сих пор можно повсюду увидеть по всей Украине-Руси.      

Так что иногда к праздникам я одеваю в такую аватару - Алатир  

Вот такая я !

Если понравилось, Милости Прошу !

Здравствуйте, жители  I.UA!

Занесло меня к вам попутным ветром...

Не знаю буду ли я здесь жить постоянно или вслед за попутным ветром подамся дальше, но хочу чтобы здесь у меня был мой маленький уютный уголок....

А вдруг это будет интересно еще кому-нибудь кроме меня.