Романс Настеньки из к/ф "О бедном гусаре"

  • 07.07.11, 22:38
Романс "Генералам 1812 года"

Замітка про Софію Киівську. Чому...

Частина 1

 

    Уявіть, що ви мешканець древнього Києва,- десь так 10 століття від Різдва Христовового...

    Ви – рибалка, гончар, злодій, ювелір, поважна, або знатна людина – одним словом киянин.

  Нещодавно, – років 50 тому, – запровадили нову віру – християнство і відповідно звели на княжому подвір*ї церкву з каменю - Десятинну. Хоча з капища, що неподалік, вітер ще не розвіяв жертовний попіл.

    Але – нові церкви, (а їх більшає), - то не просто алтарі – то цілі собори, що будуються на кам*яних стовпах, перекритих дивними витворами заїжджих майстрів – апсидами, напівциркульними склепіннями, куполами. Стіни відтиньковані та щедро прикрашені всередині білим мармуром, золотом, смальтою, гаптованим рядном. Під головним куполом (меньших - кілька) – величний простір, що пнеться вгору, не зважає на  тяжіння і за чутками поєднаний з самим Богом...

Під куполом, під час служіння, може стояти князь, його найближчі та духівництво.

У середньому нефі, що з грецької перекладається, як "корабель" – середньому найбільшому приміщенні -   родовиті та майновиті городяни, шановні гості, дружинники, у меньших – бічних нефах – меньший люд: ремісники, убогі, але всі - хрещені...

У бабинець виганяють нехрещених (оглашенних) та й там же стоять жінки... Нова релігія не жалує жінок, вона і відносини подружні регламентує... Плотське вважає за гріх... Отже і князеві довелось відмовитись від стосунків з 600-ма своїми дружинами і взяти одну – принцесу Анну з константинопольського двору...

Коли згодом великий київський князь Ярослав, прозваний Мудрим, вирішує будувати (чи за новими дослідженнями - добудовувати) - головний собор на честь Софії Премудрості Божої, на то він має для цього багацько підстав.

Ярославові, змолоду, дісталась батькова княжа вотчина – Новгород. Новгородці, не тільки заможні і вправні, – вони сміливі і розумні, могли і князя спровадити, бо цілком вірно вважали себе тією громадою, що й керує містом. Військова адміністрація потрібна ім більше для порядку і традиційного головування під час прийняття важливих зовнішньополітичних рішен...

З тими ж киянами – важче і простіше...  Вони веселіші і жвавіші, не знехтують вигодою, але й честь збережуть...Іх захоплює краса і воля...

Сіверці, трохи похмуріші за киян, запальніші, собі на думці, суворі, але не настільки як новгородці...

Зібрати докупи державу з настільки різних племен, та й ще з окремими віруваннями намагалися багато князів; за Святослава і Володимира Київського, - «з огня й меча», - перейшли  до підпорядкування Словом. Один дух повинен об*єднати кривичів і древлян, сіверців і новгородців...

А вмістилищем того Духу має стати - Собор.

Цього року національний заповідник Софія Київська має святкувати 1000 від дня заснування.

 

Гурт Кому Вниз для фільму "Іван та кобила"... та Леонід Утьосов

  • 05.07.11, 22:50
1992 рік випуску. Фільм студії им. О. Довженко. В ролі Івана - І. Гаврилюк. Автор сценарію  -  Б. Жолдак. (то не той Жолдак, що... - без коментарів). Фільм  - своєрідна філософська притча... без філософії... Головний герой водить містом кобилу, через це в нього виникають різні неприємності з коханою жінкою, ...з викрадачими, що просто хочуть поцупити тварину на м*ясо... То куди ту кобилу пристроїть? І  на що вона годна... А ні нащо...   Коняка - предмет спекуляції, вона - і проблема Івана і проблематика* епохи  в одному флаконі... Але на відміну від повсякденних проблем - її можна позбавитись, - просто відпустивши повіддя... У кінці фільму так і відбувається... знаходиться  інший "Іван",  що перебирає керування на себе... Виходить, ...що Утьосівське самоствердження маленької людини, що опинилася на узбіччі через неможливість відповідати вимогам плинного часу ( "Я - не извозчик, я - водитель кобылы"), для Івана - неактуальне. Час для нашого героя не визначник статусу, час, ніби,  крадій, що позбавляє всього... Дядькові потрібно визначитись з тим, хто він є, інакше - програш...nixil... ніщо, порожнеча... Іван, мабуть, вперше в житті обирає бути попереду когось і відповідати нехай не за людину, то хоча б за тварину... * - Проблематика – система питань від автора твору,  область осмислення, розуміння автором відображенної реальності ; коло питань, в якому проявляється авторська концепція миру  та людини, де відображуються роздуми та переживання автора, де тема розглядається під відповідним кутом зору.

Тантра... Эх.

  • 05.07.11, 03:07
 Нічого не переробляла - просто скопіювала з сайту пані Дадашевої. Немного о ТАНТРЕ

«Человек должен изучать шестьдесят четыре вида искусства и наук, так же как и шестьдесят четыре аспекта полового союза.»

«В области пупка тела имеется тонкий центр трансформации. Его можно представить в виде лотоса с шестьюдесятью четырьмя лепестками или солнцем Жизненности с шестьюдесятью четырьмя языками пламени, цвет его золотистый, и он направлен вверх.»

«Брахма начал процесс творения, разделившись на мужчину и женщину. Они свершили любовь. Вместе Брахма и Сарасвати произвели всю расу смертных.»

«Любовь, проистекающая из постоянного и непрерывного акта, называется любовью, приобретенной с помощью привычки.»

«Где есть экстаз, там есть творение; где нет экстаза там нет творения. В безграничном есть экстаз; нет экстаза в ограниченном.»

«Богиня пребывает во всех женщинах, а господь обитает во всех мужчинах.»

«Союз мужчины и женщины подобен союзу Неба и Земли, именно благодаря своему правильному соединению Небо и Земля делятся вечно, люди потеряли этот секрет, и поэтому они стали смертными.»

«Знаток Йоги должен всегда покоряться женской силе, согласно откровениям тантр. Следует поклоняться матери, сестре, дочери, жене и всем женщинам. Во время поклонения необходимо созерцание присущего единства мудрости средств, женского и мужского принципов.»

«ТАНТРА означает «непрерывность». Ее фундамент - четыре благородных истины: страдание, происхождение страдания, прекращение страдания и путь. Сходятся две эмоции: Любовь и Ненависть. В момент схождения происходит взрыв, который на самом деле есть открытие истины…»

«Тантра - это философия, наука, искусство и образ жизни, в котором сознательно и творчески используется сексуальная энергия.»

«Чувственная любовь является одним из актов великой магической и духовной силы, одним из главных принципов тантры…»

«Физическое тело - храм души. Телесный храм имеет свои «сады», «реки», «святилища», «ворота»… Великая река течет от нижних врат - промежности - до макушки. Этот путь связывает человека с космосом.»

Половые таинства наиболее ярко представлены в даосской традиции Китая. Синхронно им развивались тантрические учения Индии. Тибет, приобщившись к этим учениям Китая и Индии, возвел их в философию, приближенную к религии.

Сексуальные табу и запрещения были нарушены благодаря стремлению освободить чувственное наслаждение от чувства вины. Это опасно, если не сопровождается эмоциональной зрелостью.

В Тибете тантру определяют как нечто, подобное нити, на которой нанизаны бусы. Она проходит через начало, середину и конец. Речь идет о непрерывности, как основе тантры, о непрерывности, как пути тантры, о непрерывности, как плоде тантры.

«Тантра имеет отправной точкой начало, продолжается на пути и заканчивается у цели, результата. Однако она бесконечна. В терминах достижения она не имеет конца. Тантра выходит за уровень достижения цели.»

На Востоке секс рассматривается как форма высокого искусства и залог продолжения здорового рода. Это не было запретной темой, напротив, этот самый естественный из всех актов был почитаем, считался благоприятным, приносящим здоровье и радость. Когда сексуальность приводится в гармонию с естественной духовностью, раскрывается совершенно новое измерение. Половое освобождение предполагает полное освобождение тела, мышления и духа…

«Нет необходимости отказываться от своих религиозных верований, чтобы практиковать Половые Таинства, нет также необходимости принимать индуистскую, буддистскую или даосскую точку зрения, - в этом убеждены современные исследователи тантризма Пенни Синглер и Ник Дуглас. Я присоединяюсь к их мнению, так как подтверждение тантрических истин наблюдаю в сакральных таинствах домашних водных родов.

(О тантрических таинствах повествуют в этой главе строки из рукописных источников Кама Сутры, Шивы Пураны и Ведических знаний.)

Василь Стус. Про шляхи і долі...

  • 04.07.11, 14:16
Стуса замучили в концтаборі. Заморили голодом у камері, яку він описав у вірші "ВЕСЬ ПРОСТІР МІЙ ЧОТИРИ НА ЧОТИРИ".
Наснилося, з розлуки наверзлося, з морозу склякло, з туги - аж лящить. Над Прип'яттю світання зайнялося - і син біжить, як горлом кров біжить. ("Наснилося, з розлуки наверзлося")
Поет, науковий і громадський діяч ...  Він найперше виступив проти підступного вбивства Али Горської... Для мене він став символом Незнищенності. Нерозбіжності Ідеї і Справи...
Не знаю іншого такого, який би сказав так про шляхи, які обирають нас:

Терпи, терпи - терпець тебе шліфує,

сталить твій дух - отож терпи, терпи.

Ніхто тебе в недолі не врятує,

ніхто й не зіб'є з власної тропи.

На ній і стій, і стій, допоки скону,

допоки світу й сонця - стій і стій.

Хай шлях до раю, пекла чи полону -

тримайся далі розпачу й надій.

Торуй свій шлях, той, що твоїм назвався,

той, що обрав тебе, як побратим.

До нього змалку ти заповідався

сумним осердям, поглядом сумним.

Психоделика под П. И. Чайковского. "Щелкунчик"

  • 02.07.11, 00:24
Той же німець. Що з попередньої замітки...