Щастить на робочі Дні народження. Думав: ну субота. Буде вихідний. Так перенесли робочий день на суботу.
І було б півбіди працювати у свій День народження. Так ще ж треба накрити "поляну". Таксі. Клумаки. А як назад везти?

І в єдиний вихідний на тижні хочеться кудись дременути прогулятись. Не знаю, як це витримаю. Але вдома вже з батьками пересварився.

Не полінувався і подивився другий півфінал відбору на «Євробачення-2018». На оголошення результатів глядацького госолування не став чекати — переглянув на Ютубі. Так от: щось такого, щоб супер-пупер не було. Дивився лише заради жартів Притули і Данилка.
Одним словом, велика ймовірність повторення «успіху» на «Євробаченні-2017». Alekseev, вважаю, має непогані шанси потрапити у фінал «Євробачення-2018». Але від Білорусі. А Україні потрібна або друга Джамала, або фріки. Як не талантом, то хоча б здивували б.

Ну а стосовно відбіркових конкурсів, думаю є шанси стати представником від України у Меловіна.

Місяць на смарку. Хоча, може прибідняюся? На заводі був. По заброшці лазив. А потім хворів — тож, навіть якби кудись і захотів, все одно б не поїхав. Однак раніше був якийсь сміливіший. Міг просто так зібратись і поїхати... або у Білу Церкву, або в Бровари. Або полазити по закинутим об'єктам. Зараз продумуєш різні варанти, відшуковуєш причини і відмовки. Раніше був принцип: якщо дуже, хочеться — роби. А тепер: хочеться — перехочеться.

Добре, що хоч за інших можна порадіти. Хоча тут теж не однозначно, бо й самому хочеться кудись дременути.

Як колишній шанувальник серії музичних збірок «Союз» цікавить: 61 випуск збірки вже вийшов? Якщо так, які там пісні?

Оскільки громадськість цікавиться: а нащо нам заборонені російські сайти? Відповідь: щоб читати блоги з картинками. Бо багато блогерів (серед них чимало і українських) і далі розміщюють знімки на Яндексі. А Вконтакті треба лише для перегляду однієї сторінки (не «полунички», розслабтеся).

Ну і багато додатків на телефоні прив'язані до заблокованих ресурсів — карти, пошук в інтернеті, музика, соцмережі. Хоча це можна зробити і в звичайному браузері, без окремих додатків. Нехай, і не так зручно, як з окремими додатками.

Заборона російських соцмереж і поштових сервісів змусил багатьох блогерів і читачів замислитися — в декого фотки з Яндекса вже не видно. Тому ведуться дискусії про альтернативні фотохостинги.

Найпростіший варіант — обходити через VPN і Тор браузер — і нічого не змінювати.
Варіант №2 — пошукати альтернативні фотохостинги. А який є вибір?

- Google після закриття сервісів Picasa і Panoramio не годиться. Посилання на знімки в Google не зробиш: сторінки з фото закінчуються на "-no", і як фото їх нікуди не прилаштуєш.

- Flickr пропонує обмежені можливості: ліміт на об'єм і обмеження розміру знімків для вставки 1024 пікселями. Так що теж не дуже.


P.S.: Подивився по блогерам: в кого як. Більшість, звичайно, використовує Яндекс.фотки. А далі — хто шо: Мейл.ру, вКонтактик, Flickr і менш відомі сервіси.

"Біль від байдужості навіть сильніше, аніж від будь-якої зброї. Бо ж якщо зброя ранить лише тіло, то байдужість дістає до душі, до серця. І ці рани загоюються набагато повільніше, аніж рани тілесні."

Якість нашої Свідомості — це найбільша сила у нашому житті. Саме вона керує всім, що із нами відбувається. Саме із неї "витікають" всі наші думки та вчинки, а також більшість вчинків та думок інших по відношенню до нас. Таємниця полягає у тому, що більшість людей вважають своє забарвлення Свідомості за незаперечну Істину та завзято захищають її від будь-яких сумнівів та можливостей зміни. Вони відстоюють своє світобачення, незважаючи на те, що їхні думки та дії можуть сильно нашкодити іншим. Відчуваючи негаразди і страждання у власному житті, такі люди не хочуть змінювати свою Свідомість (яка і є причиною страждань), а знаходять виправдання у зовнішньому. Так як би вони не намагались змінити зовнішній світ, сила їхньої свідомості буде затягувати їх у відповідної якості життя. Ні сила, ні краса, ні гроші і т. п. не можуть змінити наше життя. Його можливо змінити тільки через зміну якості світобачення. Бо сила Свідомості нездоланна.

Подорож - це щось чарівне.!
Будь то подорож на поїзді, політ на літаку, так чи просто поїздка за місто на автобусі.
Що може бути краще, ніж сісти біля віконця, включити улюблену музику і думати, дивлячись на дерева які зливаються в єдину пляму;або ж сісти всім разом однією великою компанією, грати на гітарі і співати пісні; дивитися у вікно ілюмінатора, вкривишсь пледом,пролітаючи над Тихим океаном години так в два-три ночі, і потроху засипати; або сісти в поїзд, познайомитися з сусідами по купе / плацкарту, заварити мівіну і грати в дурня.
Неважливо, де ми їдемо, куди ми їдемо і з ким.
Подорожувати - це, однозначно, щось прекрасне.