Сьогодні весь день обговорюють вбивство опозиційного російського журналіста Аркадія Бабченко. Рашка вчергове показала: або сидіть в тюрьмі в Росії, або грохнуть за кордоном. Від російських спецслужб не сховаєшся. Он, Литвиненка і  Скрипаля навіть в Лондоні дістали. Жаль, що українські і зарубіжні спецслужби безсилі проти агентів Кремля.

"Сила духовности необъяснима и бесконечна. Организация или индивидуум, не способные добыть ее, вырождаются в животных. Сила духовности может преобразовать животное в человека и человека в божественное существо. Пути духовности должны вознести человека, ведя его от человеческого состояния до божественного. Человек пытается постичь всё. Он пытается научиться множеству вещей. Однако он всё ещё не сделал усилия, чтобы выяснить свою настоящую природу. Вся учёность - ничто, если она не может помочь ему осознать свою собственную сущность. Знание без практического аспекта сродни лампе в руке слепого человека."

        Щойно спало на думку: як би склалась доля Анни Карєніної, аби вона не вирішила вкоротити собі віку за допомогою потяга?

Виявляється, у нашому місті на минулих вихідних відбувся День міста. Точніше, два дня. Але програма зовсім понура — лише фотовиставки. Ні концертів ("Під Покровом Тризуба" таки не відбувся), ні якихось забігів чи спортивних змагань.Дивно, що взагалі щось борганізовували. Все-таки, помаранчева зона за рівнем захворюваності на коронавірус.

Хто затятий блогер, той зрозуміє що таке блогерські сумніви. Коли щось напишеш і будеш сумніватися, чи треба було публікувати. Або навпаки, не напишеш про щось - і теж сумніваєшся чи правильно зробив. Цього разу перший варіант. Ось вчора запостив в основному блозі про аварію маршруток з відео (тут про це також писав). Ну, що тут такого?! Але закралися сумніви. По-перше, такий допис - неформат. Це тут я можу писати про все: щоденник, думки, музику (хоча це не означає, що блог на i.ua засмічую - просто в основному блозі інший формат), а основний блог у форматі фоторепортажів. По-друге, вже зарікався не публікувати в блозі відео (особливо чужі), тому що або відео заблокують чи видалять, або в блогах змінять код вставки (що і трапилося з відео на i.ua - відео тепер не вставляються на livejournal).

Щоб не мучили сумніви треба було проаналізувати. І от, на конкретному прикладі, як вирішив.
1) Подія неординарна для міста (навіть потрапила до всеукраїнських новин) і, на щастя, відбувається рідко (хоча пів року тому теж було зіткнення двох маршруток). До того ж, стосується й мене (бо теж користуюсь маршрутками). Так що написати треба було.
2) Сам наряд чи б дістав матеріал (нафоткав). Та й на фотозвіт все одно б не вистачило. Тому без репосту відео не обійтись.
3) Постів із відео в блозі не дуже багато, і всі відеоролики активні (хоча з i.ua чомусь перестали працювати плеєри).
4) Якщо ж раптом що, то є текстовий опис.
5) До цього вже є 18 звітів підряд, так що засилля "литдибру" не буде.
6) Все одно нових фотозвітів поки не планую:( А писати про щось треба.