Я рідко читаю відгуки про фільми, частіше дивлюсь трейлер, наприклад в кінотеатрі. Коли хочу подивитись кіно то вибираю в залежності від бажання, по жанру щось із переліку фільмів які не давно вийшли в прокат. Що правда іноді трейлери роблять краще ніж сам фільм))). Але напевне в силу того що я не великий кіноман тому не надто звертаю увагу на кінокритику чи відгуки. Я як і більшість людей дивлюсь кіно, щоб відпочити, розслабитись ні про що не думати. Але звісно багато фільмів не дають розслабитись повністю і заставляють задуматись, режисери і сценаристи вкладають в свої роботи якісь ідеї, намагаються щось донести до глядача...
Але мова зараз не зовсім про смисл і ідеї фільмів, не про те які з них мають високу художню цінність а котрі є просто зароблянням грошей. Не давно потрапили на очі статті одного блогера на веб ресурсі журналу Credo. Там йшлось про антихристиянські тенденції в шоу-бізнесі і кіно. Перша моя реакція на те як автор скрупульозно розібрав деякі кліпи, пісні і образи їх виконавці, а також фільми на предмет їх антихристиянського і аморального спрямування, була м'яко кажучи упередженою. В світі є реальніші проблеми і те хто і про, що співає чи що там показує в кіно, його особиста справа. І моя особиста справа, що дивитись і що слухати... Проте дочитуючи ці статті, і при задумавшись, я розумію, що ці думки не лише мають право на існування, вони є потрібними. На такі речі потрібно звертати увагу. Читаючи рік чи два тому не схвальні відгуки церкви про фільми і книжки про Гаррі Поттера, а в них, якщо не помиляюсь, були навіть рекомендації не дивитись цих фільмів, я думав про те що це свого роду навіть додаткова реклама, зайвий ажіотаж. Бо читав свого часу анонс до якогось ужастику на тему злих духів, і там зокрема критика церкви використовувалась як додатковий стимул, мол на скільки серйозне кіно, що церква накладає заборону і так далі. Про те розумію, що без цієї висловленої позиції просто не можна. В наш час Церква не та сама, що в середньовіччі, зараз Вона висловлює частіше рекомендації ніж заборони і суспільство настільки вільне і секуляризоване, що частіше завсе зовсім не звертає увагу на ці застереження. Проте вони потрібні, наприклад щодо деяких фільмів про Поттера була навіть офіційна заборона перегляду дітям до 13 років. І мова не лише про дітей, дорослим теж потрібні ці рекомендації і застереження, щодо книжок і фільмів. Бо якою б не була сильною ваша психіка і вам здається, що цей фільм чи книжка не має на вас впринципі ніякого впливу – це не правда. Бо, якщо й справді побачене, прочитане чи почуте, не призведе до кардинальних змін в вашому світогляді, ви будете вже іншою людиною - ви станете людиною, яка це бачила, читала або чула. І хоча наші думки це ще не ми, але наші думки - це те, що ми бачили, чули або читали. Звісно переглядаючи фільми з відвертими еротичними сценами(не кажучи вже про порно фільми) ви чи ваш коханий/кохана не стане секс маніяком, але не тіште себе ілюзіями, що ці образи не приповзуть у ваше ліжко і не дивуйтесь, що одного разу хтось з вас впринципі, не зможе без цих образів. Або візьмемо фільми з кривавими сценами, чи сценами жорстокості, рубати сусіда ви можливо і не підете, але погодьтесь, ваш поріг не припустимої жорстокості, і допустимості застосування сили, дещо посувається. Це лише два найяскравіше виражені елементи сучасного кіно, але теж саме відбувається і в інших сферах. Наприклад сфера стосунків. Зміна партнерів і розлучення, стали звичною справою. Звісно мучитись ніхто не хоче, але люди перестають навіть старатись змінити свої стосунки, а навіщо, можна просто піти.
Ви людина вільна, і вам вибирати, що дивитись вам, вашій сім'ї, вашим дітям...
