Не знаючи, як влаштована фізична матерія і яку роль граєте в цьому ви, примушує вас сприймати ваше життя як випадковість, що ви всього лише жертва обставин.Важливо усвідомити, як ваші переконання та думки створюють матерію, як ви пожинаєте те, що сієте, і як «перш ніж встигнете попросити, дано вам буде». Саме так наука зрештою починає приходити у відповідність із духовністю та здоровим глуздом, доповнює та пояснює їх! Все можливо, якщо тільки ви в це повірите, ваша віра і правильне...

Читати далі...

Рассвет. Свет.Дни. Недели. Месяцы. Годы. Закат, до которого, всё кажется бесконечностью, так как, всё, что мимо нас, кажется неприменимо к нам и мы, по-прежнему, вечны, а ржавчина, тлен -- "удел несовершенных, незавершённых". Но, иллюзия "вечного", нашего бытия здесь быстро, рассеивается и мы обнаруживаем, даже не последовательные исключения, того, что вчерашнее "вечное", без последовательного течения, сегодня, всего лишь горстка безжизненного украшенного "в ...

Читати далі...

Поки дали електрику (не було світла 2 доби) мама встигла пересваритись. Плач та істерика. Гра в мовчанку. Причому, за її версією, завжди винний я. Ну і, як завжди, пересварились через дрібницю. Потім — хитке примирення. Але знову знаходиться причина для сварки.Тепер мама хоче поїхати до брата. Причому є два варіанти: сама і з батьком. Але прикол у тому, що мама з батьком теж конфіктує. Виходить трикутник, у якому всі троє конфліктуємо між собою. З цього приводу брат навіть пропонував всім...

Читати далі...

"А чого у вас не відключають?" От, тепер відключають. Ходять чутки, що не обійшлося, без "добрих людей": комусь стало заздрісно, що електрику вимикають не у всіх.Дають світло на 2-4 години. Вимикають на 4-5. Хоча у першу ніч не було електропостачання аж 9 годин.Нажаль, моя робота залежить від електропостачання та інтернету, тому працювати стане важче, а заробіток впаде. Нажаль, це не привід йти до так званих "пунктів незламності", хоча, мабуть, потрібно сходити у...

Читати далі...

Ця ніч була неспокійною. Давненько не було нічних тривог. Вчора на ніч повітряні тривоги поширювались то південними областями, то південними і східними. Карта тривог швидко змінювалась. По-моєму, була тривога і у Полтавській та Кіровоградській області. Чекав на відбій тривог, але вони лише поширювались — і опівночі помітив, що вже червоним зафарбувалась Черкаська і Київська область. Ну як тут спати?! Що цікаво, тривога була оголошена на Київщині, але у Києві її не було. Як це так?! А щоб зовсім ...

Читати далі...

Ранок сонячний але такий холодний, вітер продуває до кісточок. Вийшли з Бонькою на прогулянку, його мордашка обдувається вітерцем і стає такою смішною, вухи роздуває в різні сторони.[Приєднана картинка] Швиденько справив свою нужду та побігли у хату і тут я зловила себе на думки, а що ж буде у зимку, брр не навиджу холод[Приєднана картинка]

Світ на межі Третьої світової? Чи вона вже почалалася? Я, звичайно, не експерт у геополітиці, однак складається враження, що зараз назріває протистояння між тоталітарним і демократичним світами. І чомусь мені здається, що само по собі це протистояння не пройде. Десь чув (може навіть у Фройда, але це не точно), що у людини співіснують дві протилежності — розмноження і самознищення. Так ось, знищення собі подібних розпочалося ще з часів створення світу і, напевно, не зупиниться, доки будуть...

Читати далі...

На понеділок призначили візит до стоматолога, але так і не сходив з відомих причин. Зубний ремонт розпочали, але попереду ще чимала частина возні. Тепер не знаю, коли можна буде піти поставити коронку. За два тижні вже звик до нового стану зуба. Нахабність русні не перестає дивувати і злити. При цьому обурює слабка реакція Заходу. Озброєння дають у мізерній кількості. Не дають дозволу лупашити у відповідь по Теророросії. Не збираються відповідати ядеркою на ядерний удар (хоча це найшвидший...

Читати далі...

Цікаво, за які конкретно заслуги Зе нагородив своїх "дружбанів" Євгена Кошового і Олександра Пікалова орденами ІІІ ступеня "За заслуги"?Вдома зелебобіки кажуть, що вони висміювали росіян. Ну так і шо, русня все одно навряд чи їх дивиться. Такими нагородженнями Бубочка знецінює державні нагороди.

Немає кращого, ніж пам'ять сколихнути, торкнутся забутого давно і, навіть, не згадати, пом'янути, всех тих, с ким було стрітитись дано. Идут роки, минають дні, неначе, дивлюсь у вікна потяга вночі,іскриться думка, мабуть, щось та значить, майнула мимо, знов усе мовчить. Я опаную и думки и пам'ять,а може, навіть, знову до пера, а поки що, згадаю тих, що з нами і те, що забувати не пора.