хочу сюди!
 

Natalia

43 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Знову сварки / Блекаут / Можливе вторгнення з Білорашки

Поки дали електрику (не було світла 2 доби) мама встигла пересваритись. Плач та істерика. Гра в мовчанку. Причому, за її версією, завжди винний я.
Ну і, як завжди, пересварились через дрібницю. Потім — хитке примирення. Але знову знаходиться причина для сварки.

Тепер мама хоче поїхати до брата. Причому є два варіанти: сама і з батьком. Але прикол у тому, що мама з батьком теж конфіктує. Виходить трикутник, у якому всі троє конфліктуємо між собою. З цього приводу брат навіть пропонував всім роз'їхатись окремо. Однак і такому разі потрібно шукати житло хоча б для когось і вирішувати хто куди поїде.

В ідеалі я б виїхав на Закарпаття. Знайшов би якусь хатку з газопостачанням, електрикою та інтернетом. Потихеньку копав бункер. Познайомився би з людиною зі схожими поглядами на життя. Змінив би прізвище (вже вигадав на яке хочу поміняти). І розпочав би життя з нової сторінки.
Правда, сусіди б совали свій ніс, але можна вибрати якийсь хутір.

Цікаво, як будуть уживатись мама з батьком, якщо вони разом переїдуть до брата? І ще цікаво, чи навчить батько племінника матюкатись? Хоча в дитсадку, напевно, малого вже навчили.
-------
У разі від'їзду батьків можна знайти й плюси. Але суттєвим мінусом є відсутність електропостачання, адже багато що працює від електрики. Навіть газова плита з електропідпалом. А сірниками запалювати й у батьків виходить погано. Що вже казати про мене.

Про електрику. У нас світла не було 2 доби. Нарешті ввімкнули. Поки всі сплять.

За відсутності електропостачання довелося шукати місце, де можна зарядити смартфон. Одразу вирішив піти у так званий "Пункт нескореності" (такий "креатив" від 95 кварталу). По факту — пункт обігріву і заряджання. Намісці вмявилось, що нема солярки. Ще й обурюються, що у мене не було електрики добу, а їм відключали на 4 доби. Заздрість — "найкраща" риса українця.

Такий розклад мене взбісив. Тому "подалі від гріха" пішов у інше місце. По радіо чув, що зарядити телефони можна і у поліції.

А з поліцією цікава річ. Місцевий відділок після адміністративно-територіальної реформи віддали Бучанській поліції. А наша поліція тепер підпорядковується Фастівському району. Але попри те, що поліція не місцева, не відмовили. Причому у відділку була не лише електрика, а й тепло. І чемно. Не те, що у школі.

-----------
Ще одна тема, яка додає роздратування — можливе повтороне вторгення рашистів з Білорашки (так, не Білорусі, а Білорашки, яка фактично стала російською квазідержавою).

Причин для занепокоєння декілька: візити Путлєра до Дукашеску (напевно, бункерний дід вмовляв бульбофюрера вступити у відкриту війну проти України, взамін списання кредитів Білорашці); збільшення військ біля кордонів з Україною. І чомусь мені здається, що Путлєр не заспокоїться, поки не спробує повторити наступ з усіх фронтів. Це мене найбільше лякає, бо від Білорашки до Києва близько. За першої спроби русня майже дійшла до сусіднього села. Так що страшно.

Звичайно, ЗСУ відіб'ють русню з бульбашами, яким промили мізки кремлівською пропагандою. Але боюся, що новий наступ супровджуватиметься бомбардуваннями і блекаутом. Я навіть не знаю що робити в такому разі.

Підсумовуючи можна сказати, що звиздець не приходить сам.
3

Коментарі

122.12.22, 05:23

Дом не там где родился
А там где прекратил попытки к бегству
Удачи

К тому же зовут , надо ехать

    224.12.22, 10:24

    Я б купив, можливо, джерело живлення з акумулятором, аби вистачало ноутбуку годин на 10 роботи. Але небезпека повторного наступу на Київ охолоджує мої наміри викинути на це 20 тис. грн.

    Щодо батьків. Можливо, на відстані любити їх буде легше, навіть захочеться з'їхатись назад. P. S. А навіщо дядьку це? В нього просторий будинок на 10 спалень?

      330.12.22, 23:27Відповідь на 2 від Nech sa paci

      Так, війна змусила переглянути плани на покупки.

      У родичів місця небагато. А навіщо? Ну, показати дім мамі, пожити разом, дати відпочити мені з батьками.

      На відстані відносини кращі. Суджу за цим по брату, який з дружиною переїхав далеко від нас. Після чого сварок з батьками і зі мною стало менше.